У Всесвітній день міст, поговоримо про місця, де живуть 75% європейців, і, звісно, мільйонів українців. Ми звикли до стереотипів про місто: вихлопні гази, сміттєві баки на кожному кроці, суцільний бетон… Але є сучасні міста, комфортні для життя.
Світовий досвід показує, що міста можуть бути не просто сірими джунглями, а центрами інновацій та екології. Це надихає, особливо коли ми, українці, мріємо про відновлення та розбудову наших міст після Перемоги. Тож зміни можливі і для Запоріжжя.
Успіх з жалом: Любляна – не лише столиця Словенії
Любляна, столиця Словенії, вже не просто географічна точка, а приклад для наслідування. Уявіть собі: центр міста без автомобілів, пріоритет для пішоходів і велосипедистів, безкоштовні електробуси. Це не фантастика, а реальність.
Але це не все. Любляна стала першою столицею ЄС зі стратегією «Нуль відходів». Вони прагнуть до 50% продовольчої самозабезпеченості до 2027 року і навіть були названі «Найбільш дружнім до бджіл муніципалітетом»!
Любляна активно підтримує розміщення вуликів у міському середовищі, навіть на дахах будівель (наприклад, на даху культурних центрів і готелів). У місті налічується близько 300 бджолярів та понад 4500 вуликів, де мешкає до 180 мільйонів бджіл. На громадських зелених територіях (бульварах, у парках) висаджують місцеві медоносні дерева та багаторічні рослини. Це забезпечує бджіл рясним і різноманітним харчуванням протягом усього сезону.
Проєкти на кшталт «Бджолиної стежки» та відкладене скошування — це те, що ми цілком можемо імплементувати у наших парках та скверах.
Обережно, губка! Копенгаген проти повеней
Для України, яка також стикається з викликами зміни клімату, концепція «міста-губки» Копенгагена є надзвичайно актуальною. Данська столиця планує стати першим у світі таким містом.
Що це означає? Сотні проєктів використовують природні рішення – зелені дахи, парки, озера – для поглинання надлишку дощової води. Замість того, щоб вода перевантажувала каналізацію та затоплювала вулиці, вона затримується, очищується і допомагає охолоджувати місто в спеку. Це не просто захист від повеней, це покращення якості повітря та підтримка біорізноманіття.
Ось фото, що ілюструє одне з таких рішень — дощовий парк Skt. Kjelds Plads у Копенгагені
Фото: www.sla.dk
Копенгаген реалізував великий План управління хмарними проривами (Cloudburst Management Plan), який включає сотні проектів, що поєднують “зелену” та “сіру” інфраструктуру. До природних рішень належать:
- Дощові сади та зелені простори: Створення поглинаючих зелених зон, як-от дощовий парк Skt. Kjelds Plads та Bryggervangen. Ці простори замінюють асфальт, дозволяючи дощовій воді просочуватися в ґрунт локально або направляючи її до місць зберігання.
- Багатофункціональні парки: Перетворення парків (наприклад, Enghaveparken) на тимчасові резервуари для води під час сильних опадів. У звичайний час вони слугують рекреаційними зонами.
- Водотранспортні бульвари: Створення вулиць і бульварів, які під час злив функціонують як поверхневі канали для відведення надлишку води від критично важливих об’єктів до портів або резервуарів.
- Проникне покриття: Використання матеріалів, які дозволяють воді проникати через них, зменшуючи обсяг стоку на міських поверхнях.
Ці “зелено-блакитні” рішення не лише зменшують ризик повеней, але й роблять місто більш привабливим, підвищують біорізноманіття та знижують ефект “міського теплового острова”.
Фото: https://sinai.de
Тиша Гайльбронна: фокус на сталому плануванні
Німецьке місто Гайльбронн нещодавно було короноване Зеленою столицею 2027 року на престижній премії European Green Cities Awards. Судді відзначили їхній комплексний, цілісний підхід до сталого міського планування.
Ключові ініціативи цього міста – Ландшафтний план 2030 та Концепція мобільності, разом вирішують питання якості повітря та шумового забруднення.
Landscape Plan 2030 включає виявлення та захист тихих зон у місті та його околицях, що має вирішальне значення для здоров’я та добробуту мешканців. При розбудові нових районів створюються «розумні» ландшафти, які поєднують захист від шуму, утримання дощової води та захист міської фауни.
«Концепція мобільності» Гайльбронна спрямована на зменшення залежності від автомобілів з викопним паливом: розвиток і популяризацію громадського транспорту та пішохідних/велосипедних маршрутів, розширення мережі велосипедних доріжок.
Причому міська стратегія визнає, що залучення громадян є центральним елементом для успіху, через створення платформ для активної участі громадян у процесі прийняття рішень, включно з питаннями зменшення шуму, та проведення кампаній для підвищення обізнаності щодо важливості тиші та способів її збереження.
Наприклад, що робить район Neckarbogen “зеленим” та тихим:
- Квартал збудований на колишній промисловій зоні, яка була рекультивована та перетворена на сучасний, екологічно чистий район.
- Прибережні зони Неккарборгенумі слугують рекреаційними зонами для мешканців і одночасно виступають як природні бар’єри та поглиначі шуму, особливо від сусідніх доріг та залізничних колій.
Район спроєктовано з мінімальною кількістю автомобільного трафіку, пріоритет віддається пішоходам та велосипедистам, що автоматично знижує рівень шумового забруднення.
У світі, де національні уряди часто загрузають у дебатах, міста доводять, що місцеві амбіції можуть діяти швидше і сягати далі. Міські громади показують, як насправді виглядає трансформація: зеленіші вулиці, чистіше повітря та стійкіші райони.
Джерело: European Environmental Bureau
Фото: Gemini
