Інклюзивне відновлення міста починається з розуміння потреб різних людей, хто щодня пересувається міським простором. Безбар’єрність у цьому процесі базова умова: місто має бути зручним для всіх, незалежно від віку, фізичних можливостей чи життєвих обставин. У ширшому сенсі це також частина зеленого відновлення, яке потребує стратегічних рішень уже сьогодні.
У Запоріжжі безбар’єрність звучить як питання щоденного виживання міста поруч із фронтом. Тут доступність визначає, чи може людина вийти з дому, дістатися лікарні, отримати послугу і просто залишатися частиною міського життя. Саме про це говорили під час заходу «Безбар’єрність в дії», який організувала громадська організація «Доречні». До обговорення долучилися представники громадських організацій, міської влади, фахівці різних сфер, молодь, а також команда ГО «Екосенс».
Захід пройшов у форматі воркшопу. Учасників поділили на групи за районами проживання і запропонували попрацювати з картою міста. Кожен з учасників зміг помітити для себе важливі бар’єри, які заважають пересуватися та відчувати комфорт у своєму районі міста.
Як зазначає керівниця проєкту Марина Дмитревич, подія є частиною роботи над інструментами взаємодії громади та влади:
«Це наступний крок до створення інструменту взаємодії громади та влади. Водночас важливо розуміти, що безбар’єрність стосується кожного з нас, адже йдеться про доступність і свободу вибору в повсякденному житті».
Групи учасників воркшопу зосередилися на аналізі маршрутів, якими люди користуються щодня. Вихід з дому, дорога до зупинки, транспорт, потрібна установа – на кожному з цих етапів виникають різні обмеження. Іноді це дрібниця – бордюр або відсутність з’їзду. Але саме такі речі розривають маршрут. Навіть якщо окремі ділянки облаштовані, це не означає, що шлях можна пройти повністю.
Під час обговорення учасники неодноразово поверталися до того, що доступність – це про цілісну систему. Можна зробити пандус, відремонтувати ділянку дороги або облаштувати простір. Але якщо ці елементи не поєднані між собою, вони не працюють. Один бар’єр перекреслює весь маршрут.
Також говорили про доступ до послуг. Онлайн-формати не можуть повністю замінити можливість особисто прийти до установи. Особливо це стосується літніх людей, та людей, які не вміють користуватися гаджетами, або іноді навіть не мають змоги зробити це онлайн.
Тема, що звучала майже у всіх групах, – відсутність доступних громадських вбиралень. Це безпосередньо впливає на те, як люди планують пересування містом. Якщо на маршруті немає такої можливості, доводиться скорочувати час перебування в місті або відмовлятися від поїздок.
Говорили і про будівлі різних установ. Наявність пандуса не означає доступність, якщо до нього веде пошкоджене покриття або якщо всередині немає ліфта. Такі елементи, як пониження бордюрів, зрозуміла навігація або безпечні переходи, впливають на щоденне користування містом значно більше, ніж окремі точкові рішення.
До роботи з пошуку барʼєрів долучається і молодь. Зокрема, учасники згадували ініціативи, де міський простір моделюють у Minecraft та LEGO, щоб побачити, який вигляд мають маршрути і де виникають розриви не тільки на картах, а й у ігровому форматі.
У Запоріжжі вже визначені безбар’єрні маршрути та впроваджуються окремі рішення в публічному просторі. Водночас під час заходу неодноразово підкреслювали, що цього недостатньо без узгодженого підходу. Обговорення показало, наскільки важливою є безбар’єрність для міста. Учасники включалися дуже активно, ділилися власним досвідом і ситуаціями з життя, які підтвердили, що багато проблем повторюються в різних районах і потребують системних рішень.
Інклюзивне відновлення неможливе без врахування цих щоденних сценаріїв. Воно вимагає переосмислення підходів до планування міського простору – з урахуванням доступності, безпеки та сталості. У цьому контексті безбар’єрність стає частиною зеленого відновлення, адже мова йде про створення середовища, яке є не лише доступним, а й комфортним, екологічним і життєздатним у довгостроковій перспективі.
Залучення мешканців до таких обговорень – це вже крок до змін. Адже саме через спільне бачення формується місто, в якому зручно жити всім.
Напрацювання, зібрані під час воркшопу, будуть передані до міської ради Запоріжжя для подальшого врахування у плануванні міських просторів та процесах відновлення. Такий досвід дозволяє інтегрувати дії мешканців у прийняття рішень і формувати більш цілісну політику безбар’єрності на рівні міста.
