Громадська організація «Екосенс» експериментує, щоб підібрати квітучі рослини для кліматично стійкого озеленення міського простору, який потребує мінімального догляду та ресурсів, а ще відновлює біорізноманіття. Що саме висаджують і чому, дізнайтеся в матеріалі.
«Ми проводимо польовий експеримент із популяризації в Запоріжжі ділянок із квітучого різнотрав’я, багаторічних і однорічних самовідновлюваних рослин замість класичних газонів, які вимагають постійного дорогого для бюджету косіння та догляду, – пояснює Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс». – Кліматично стійкі квітники – не просто мода з Європи і естетика, а насамперед функціональне рішення для викликів, перед якими стоїть Запоріжжя. Перший, терміновий виклик до зміни підходів в озелененні – економічний. В умовах тривалої війни, важливо економити кошти міського бюджету на косінні та економити дорогу воду для поливу, а ще берегти працю комунальників, яких не вистачає та які зайняті на першочергових прибираннях територій після обстрілів. Другий, глобальний виклик, з яким ми почали працювати ще до війни – адаптація міського простору до наслідків зміни клімату: посухи, хвиль спеки, суховіїв. Все це вимагає висадження більш посухостійких і витривалих до сонця і вимерзання рослин, звичних до континентального клімату».
ГО «Екосенс» уже має досвід висадження кліматично стійких клумб у різних куточках міста, від придомових територій до територій шкіл і дитсадків, скверів. Це були швидше інтуїтивні експерименти, коли активісти купували готові суміші насіння чи приносили зібрані власноруч. Однак це дозволило зацікавити концепцією кліматично стійких міських луків багатьох запоріжців.
Настав час і для створення наукової доказової бази для підбору «ідеальної квіткової суміші» для масового висадження міських лук на клумбах Запоріжжя.
Тож восени експерти ГО «Екосенс» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» разом із фахівцями садово-паркового господарства Хортицької реабілітаційної академії розпочали саме науковий польовий експеримент із добору рослин для міського озеленення за кліматичної зони Південного сходу в умовах війни і зміни клімату. Тобто кліматично стійких, невибагливих, максимально адаптованих і декоративних і квітучих.
У квітні 2026 року засіяні ще дві клумби в парку центрі міста, щоби спостерігати могли всі зацікавлені. Звісно ж, з дозволу і сприяння Управління екологічної безпеки Запорізької міської ради.
Функціональна роль природних газонів
1) Утримання вологи: на відміну від коротко скошеної трави, різнотрав’я має глибшу кореневу систему та краще затінює ґрунт, що зменшує випаровування та запобігає перегріву міських поверхонь.
2) Підтримка біорізноманіття: квітучі клумби із багатьох видів квітів стають осередками для різноманітних комах-запилювачів, що критично важливо для збереження екосистеми в урбанізованому просторі.
3) Економічна ефективність: природоорієнтовані рішення потребують менше ресурсів на полив та регулярне скошування, що в перспективі оптимізує витрати міського бюджету.
Що посіяно?
Як розповідає експертка ГО «Екосенс», канд. сільскогосп. наук, завідувачка кафедри садово-паркового дизайну Наталія Дерев’янко, на 2 експериментальних ділянках посіяні готові суміші для міських лук виробництва Німеччини та Великої Британії, а ще на 4 – нею дібрано дві різні суміші 5-10 видів однорічних і багаторічних квітів для стійкого міського озеленення. Використання чотирьох різних сумішей квітів і трав дозволяє не лише порівняти їхню стійкість і приживлюваність в кліматичних умовах Запоріжжя, а й наочно продемонструвати концепцію екологічної ніші для підтримки біорізноманіття.
Це не просто «мавританський газон», а саме суміші підібрані за принципом: потребувати мінімального поливу і догляду після вкорінення, бути стійкими до спеки і посухи, приваблювати запилювачів і виглядати природно і естетично. Експеримент триває 2-3 роки, щоб перевірити здатність суміші до самовідновлення.
Це забезпечує екологічну стійкість через механізм компенсації: якщо заморозки, град або тривала посуха призведуть до загибелі одного виду, інші заповнять вільну нішу. Це дозволяє екосистемі залишатися функціональною та візуально привабливою за будь-яких кліматичних умов.
Які саме квіти нами обрані і чому?
№1. Степова клумба
Одна з клумб посіяна насінням квітучих рослин місцевої степової зони, що робить їх ідеальними для сучасного міського клімату з дефіцитом опадів та періодами сильної спеки.
Деревій звичайний. Це багаторічна рослина, культурний сорт нашого дикого деревію. Деревій надзвичайно посухостійкий завдяки глибокій кореневій системі та дрібно розсіченому листю, яке мінімізує випаровування вологи. Стійкий до витоптування та бідних ґрунтів, що важливо для міського озеленення та деградованих територій.
Екологічна цінність: Чудовий медонос. Він приваблює сонечок та інших корисних комах, які допомагають боротися зі шкідниками в саду природним шляхом, без пестицидів.
Волошка. Класична польова квітка. Хоча в назві роду часто асоціюється з синім кольором, у таких сумішах зазвичай використовують сорти рожевих або бордових відтінків. Легко розмножується самосівом, що дозволяє галявині відновлюватися наступного року без участі комунальників.
Екологічна цінність: Має тривалий період цвітіння, забезпечуючи кормову базу для комах у періоди, коли інші рослини вже відцвіли через спеку.
Календула лікарська низькоросла має фітосанітарні властивості: відлякує багатьох шкідників ґрунту. Дуже витривала до температурних коливань. Одна з найкращих рослин для підтримки бджіл та одиночних ос аж до пізньої осені.
Шавлія дібровна – одна з найбільш адаптивних рослин для міського середовища. Завдяки стрижневій кореневій системі вона легко переносить посуху та засолення ґрунтів, витримує пряме сонце та значне перегрівання поверхонь (асфальт, бетон).
Екологічна цінність: Є ключовим медоносом. Тривале цвітіння забезпечує стабільну кормову базу для бджіл та джмелів протягом усього літа.
Чебрець звичайний – низькоросла ґрунтопокривна рослина, яка виконує роль «живої мульчі».
Кліматична стійкість: Здатний виживати в екстремально тонкому шарі ґрунту (наприклад, між тротуарною плиткою або на дахах). Запобігає ерозії та пересиханню верхнього шару землі.
Біорізноманіття: Створює мікроклімат для корисних комах на рівні ґрунту. Його ефірні олії діють як природний репелент для деяких видів шкідників, оздоровлюючи міське середовище.
Душиця – надзвичайно пластична рослина, що витримує як посуху, так і тимчасове перезволоження. Швидко розростається, витісняючи інвазійні види бур’янів.
Біорізноманіття: Один із лідерів за кількістю видів комах-запилювачів, яких вона приваблює. Її суцвіття є важливим елементом для підтримки циклу життя диких комах у місті.
Мак дикий – ефемерна, але функціональна рослина, що ідеально вписується в концепцію «диких» міських лук. Легко відновлюється самосівом навіть на бідних, порушених ґрунтах. Не потребує поливу після вкорінення.
Біорізноманіття: Виробляє велику кількість пилку, що приваблює жуків та диких бджіл. Його присутність у міському просторі імітує природні екотони, стимулюючи розвиток ентомофауни.
Ісоп лікарський мінімально випаровує вологу. Це «залізна» рослина для південних експозицій.
Біорізноманіття: Вважається однією з найкращих рослин для підтримки популяцій метеликів у місті.
Льон – місцева рослина, що додає вертикальної структури міському озелененню без значних витрат ресурсів. Добре почувається на легких, піщаних ґрунтах, які часто зустрічаються в міських умовах.
Біорізноманіття: Насіння льону є джерелом їжі для дрібних птахів у осінній період, що важливо для підтримки міської орнітофауни.
Рясний самосів однорічників – це важливий пункт вибору, бо означає мінімізацію бюджетних витрат у майбутньому. Спільнота один раз засіває ділянку, а далі вона відновлюється сама. Це і є сталий розвиток – створення екосистеми, яка потребує мінімум втручання людини.
Ілюстративне зображення очікуваних квітів, створене за допомогою GI
№2. «Середземноморська» клумба
Друга клумба, висіяна в Парку Трудової Слави в Запоріжжі – має основу із багаторічних рослин середземноморського типу флори, з додаванням однорічників. Враховуючи континентальний клімат міста з дефіцитом опадів і високим рівнем інсоляції, ці види формують стійку та декоративну екосистему.
Ехінацея пурпурова походить із прерій, тому має глибоку кореневу систему, що дозволяє їй добувати вологу з нижніх шарів ґрунту. Відмінно витримує запорізьку спеку та сухі вітри.
Біорізноманіття: Один із найкращих медоносів. Її великі кошики є зручним «посадковим майданчиком» для метеликів та джмелів. Восени насіння стає кормом для птахів.
Лаванда вузьколиста – еталон середземноморської флори. Сріблясте опушення листя відбиває сонячні промені, запобігаючи перегріву. Добре почувається на бідних ґрунтах і не потребує частого поливу після вкорінення.
Біорізноманіття: Приваблює велику кількість комах-запилювачів. Ефірні олії лаванди створюють природний бар’єр для багатьох садових шкідників.
Гайлардія – надзвичайно витривала рослина, яка витримує будь-яку спеку. («сонячне колесо»). Вона пристосована до піщаних і кам’янистих ґрунтів, легко переносить тривалі періоди без дощу.
Біорізноманіття: Цвіте з червня до заморозків, що критично важливо для підтримки комах у періоди, коли інші рослини вже відцвіли.
Космея – однорічна рослина, що демонструє високу адаптивність. Швидко заповнює простір, створюючи тінь для ґрунту та зменшуючи випаровування вологи для сусідніх рослин.
Біорізноманіття: Відкрита форма квітки робить нектар доступним для багатьох видів мух-дзюрчалок, які є природними ворогами попелиць.
Гвоздика китайська стійка до загазованості міського повітря та пилу. Добре витримує сонячні місця та короткочасну пересушку.
Біорізноманіття: Приваблює дрібних метеликів та диких бджіл. Створює щільний покрив, що сприяє збереженню ґрунтової мікрофлори.
«Комбінація цих видів у Парку Трудової Слави дозволяє створити «багатоярусну» стійкість: лаванда і гайлардія тримають основу, ехінацея додає висоти, а космея і гвоздика забезпечують безперервність цвітіння, – пояснює Наталія Дерев’янко. – Це ефективна модель для адаптації міського простору Запоріжжя до кліматичних змін».
Тривале цвітіння – це критично важливо для міських запилювачів, які часто страждають від “голодних періодів”, коли декоративні дерева вже відцвіли, а осінні квіти ще не з’явилися, додає Жавжарова.
Ілюстративне зображення очікуваних квітів, створене за допомогою GI
Особливості висівання
В умовах зміни клімату та ранніх весняних засух у Запоріжжі, краще орієнтуватися на наявність вологи в ґрунті, пояснює Наталія Дерев’янко. Якщо весна суха, посів у другій декаді квітня є більш виправданим, щоб насіння встигло “схопитися” до настання травневої спеки.
Висота 50–60 см – це оптимальний розмір для міських клумб та прибудинкових територій, зазначає експертка. Така висота дозволяє рослинам виживати в умовах міського запилення, але при цьому вони не перетворюються на непрохідні хащі та не закривають оглядовість (безпека простору).
Використання цієї групи рослин дозволяє мінімізувати використання води на 60–80% порівняно з традиційними газонами, одночасно створюючи стійкі екологічні коридори для фауни в межах міста.
Для Запоріжжя, де літо стає все агресивнішим, такі рішення є найбільш логічним шляхом розвитку зеленої інфраструктури.
В подальшому планується спостереження за всіма висіяними ділянками, опитування населення щодо їх ставлення до міських лук, а згодом розробка посібника для ОСББ та комунальних служб щодо підбору насіння та догляду за дикими квітами в умовах міської степової зони, анонсує Тетяна Жавжарова. Результат експерименту має стати аргументом для оновлення міських правил благоустрою в частині поводження з зеленими насадженнями, а також буде враховано в заходах Регіональної стратегії адаптації до зміни клімату.
Екологічні ініціативи громадської організації «Екосенс» – це багаторічна стратегія адаптації міста до нових кліматичних і післявоєнних реалій.
