Сталий енергетичний розвиток громад не чекає закінчення війни. Україна переживає війну, а світ переживає кліматичну кризу. Тож отримати кошти міжнародних донорів на відновлення громадам можливо буде лише маючи кліматичні зобов’язання зі зниження викидів вуглецю та плануючи адаптацію до зміни клімату під час післявоєнного відновлення. Цьому допоможуть ефективні ПДСЕРК.
В Україні більше 300 громад є підписантами Угоди мерів, що свідчить про готовність громад брати участь у кліматичному русі. Угода мерів – величезний крок вперед для нашої країни, який фактично призводить до створення у громадах інституцій, які опікуються кліматичними питаннями. Вже створені 163 плани дій зі сталого енергетичного розвитку. Із них 96 планів ПДСЕРК уже з кліматичною складовою. І це вже велике досягнення і новий крок розвитку громади, зазначає виконавчий директор ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк.
Тож «Екоклуб» провів дослідження місцевих ПДСЕР та ПДСЕРК та їх ролі у національній політиці зі зниження викидів парникових газів.
Звісно, деякі підприємства і громади зруйновані російськими ракетами, тож далеко не всі заплановані перед війною у ПДСЕРК заходи не актуальні. Але після перемоги громади все одно будуть будувати кліматичну архітектуру. І не тільки тому, що цього вимагає європейська інтеграція. А й тому, що прояви зміни клімату, які спостерігаємо вже зараз, вимагатимуть перебудови інфраструктури населених пунктів та громад протягом найближчих 10-15 років. Тож, очевидно, що плани післявоєнної відбудови повинні включати кліматичну складову, інтегровану в галузеву та місцеву політики.
«Післявоєнне відновлення має враховувати швидкий перехід до низьковуглецевого розвитку. Тож усі громади мають готувати нові плани дій, які ведуть до кліматичної нейтральності. Державі потрібно готувати ресурси на підтримку конкретних громад, для стимулювання їхньої кліматичної нейтральності та енергетичної незалежності», – вважає експертка ГО «Екоклуб» Наталія Лушнікова.
Цікаво, що, за висновками експертів, 40% запропонованих заходів мають типові помилки: відсутність даних щодо вартості заходів і проєктів, відсутність результатів пропонованих заходів у кількості зниження викидів парникових газів. Часто автори змішують поняття «виробництво ВДЕ» і «використання ВДЕ», плутають поняття «альтернативні» та відновлювані джерела енергії. Утеплення фасадів і заміна вікон, розвиток велотранспорту – це не заходи ВДЕ, пояснює експертка. Плутати зниження питомих викидів і зменшення енергоспоживання теж не потрібно.
Де гроші?
Головною перешкодою для міст у реалізації проєктів у сфері енергетики та клімату є не відсутність амбіцій, а відсутність фінансової підтримки, вважають експерти. Звісно, не треба плутати добровільні зобов’язання мерів із зобов’язаннями держави.
Як адаптувати зобов’язання, які беруть на себе представники Угоди мерів на місцях, з національними зобов’язаннями НВВ, які працюють по секторах – питання, яке хвилює багатьох. «Можливо, містам доведеться звітувати і про хід виконання своїх планів сталого енергетичного розвитку, і про виконання національних зобов’язань. Синхронізувати цю методологію – це великий шмат роботи, який нам треба зробити», – коментує Максим Верещак, представник Угоди мерів.
«Ми маємо недосконалу ситуацію, коли рішення приймається національним урядом, а виконання цих рішень має виконуватися у громадах, – згоден Андрій Мартинюк. – В Україні немає урядових інструментів, інституцій для підтримки кліматичних амбіцій громад. Фонд енергоефективності працює з ОСББ. Ми маємо спрямувати зусилля, щоб віднайти ті підходи, які забезпечать поєднання зусиль національного уряду та місцевих громад. Прикладом може бути Європейський Союз».
Війна призвела до того, що чимало громад відключені від енергоспоживання. 7 мільйонів українців виїхали з країни, але їх квартири далі споживають енергію. Енергоспоживання та викиди вуглецю в Україні в 2022 році впали.
«Ми не повинні повернути те, що було до війни, а повинні перебудувати міста з врахуванням того, що люди повернуться, і їм має бути краще, – підкреслює Андрій Мартинюк. – І до війни у міст була низька спроможність ефективно використовувати гроші. Але після війни в нас буде зовнішнє фінансування, донори готові були допомагати, тож краще, що можуть зробити зараз міста, це готувати плани відновлення із врахуванням сталого енергетичного розвитку та кліматичної складової».
Що на місцях? Досвід громад
Ми спитали організації – членів УКМ, які працювали ще до війни над ПДСЕРК своїх міст, про те, що змінилося у енергетичному розвитку їх громад та чи вже планують на місцях відновлення з врахуванням як енергетичної безпеки, так і заходів мітигації та адаптації.
Хмельницький
«Спільно з командою Хмельницького енергетичного кластеру моніторимо стан реалізації ПДСЕР м.Хмельницького з моменту його затвердження міською радою, – зазначає Степан Кушнір, головва правління ГО «Хмельницький енергетичний кластер». – За підсумками останнього звіту, помітили цікаву тенденцію, що в планах ПДСЕР на скорочення викидів через альтернативні джерела енергії припадає 6%, але за період 2016 – 2020 рр. тільки на альтернативну енергетику припало скорочення 93,15% від усіх викидів. За рахунок альтернативної енергетики місто зазначає про перевищення ПДСЕР, проте слід розуміти, що йдеться мова лише про один об’єкт – біогазова установка, яка облаштована на полігоні ТПВ. Якщо забрати з переліку заходів цей об’єкт, то місто за 2016-2020 роки скоротило викиди на 3,21%. (Аналіз ПДСЕР від ХЕК).
Суми
«Сумська область – одна з перших областей країни, яка прийняла удар російських загарбників. Згідно повідомлення голови ОВА Дмитра Живицького, станом на 25 квітня області було завдано збитків на суму понад 20 млрд гривень. У м. Суми на початку повномасштабного вторгнення велись тяжкі бої і навіть зараз область потерпає від обстрілів, при цьому окупанти свідомо знищують об’єкти критичної інфраструктури – знищена лікарня, школа-інтернат, кадетський корпус, руйнувань зазнали підприємства “Полісан”, “Сумихімпром”, – розповідає Юлія Авраменко, менеджерка проєктів ГО «Еколтава». – Згідно ПДСЕР, в м. Суми планували утеплити всі школи та лікарні, замінити вікна і двері в будівлях, удосконалити системи водопостачання/водовідведення та ін. На жаль, в даній ситуації важко говорити про необхідність енергозбереження коли люди залишаються без світла, тепла і води, коли деякі будівлі треба повністю відновлювати і відбудовувати. Досить ризиковано вкладати в заходи такі як утепелення, бо область залишається під регулярними обстрілами, а тому такі заходи зараз недоцільні”.
Пирятин
«Пирятинська міська об’єднана територіальна громада у 2021 році розробила ПДСРК і цей план було підготовлено до затвердження, коли розпочалась війна, – ділиться Олена Вусик, голова ГО “Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів”. – Пирятинська ОТГ, як і всі громади Полтавщини, також відчула наслідки повномасштабного вторгнення російського ворога. Населення громади, лише за офіційними даними, збільшилось на 20% (більше 4,5 тис. осіб) в результаті приїзду внутрішньо переміщених осіб, які втікають від війни. Слід зазначити, що незалежно від недоотримання фінансування, за рахунок скасування акцизних зборів, громада протягом 7 місяців війни здійснює заходи, які у тому числі, передбачались ПДСРК. Це заходи щодо збору небезпечних відходів (участь в проєкті „Екобус“), належне утримання водоочисних споруд, зовнішніх мереж водопостачання міста і громади, нове будівництво каналізаційних напірних та самопливних мереж в м.Пирятин Полтавської області, заходи з благоустрою міста і громади. Попри війну, Пирятин спільно з сусідніми громадами, за підтримки німецького проекту GIZ, планує реалізувати Проект з управління відходами (за кластерною системою) тощо. Позитивним є те, що наразі в громаді призначено головного спеціаліста з енергоменеджменту (попередній фахівець змушена була виїхати до Німеччини у зв’язку з війною), тому дуже сподіваємось, що усі заходи з енергозбереження та енергоефективності, що передбачені ПДСРК, будуть реальновані у громаді та забезпечать скорочення викидів та адаптацію до зміни клімату”.
Час діяти!
«За останніх півроку, які вже пережила Україна, стало остаточно зрозуміло, що енергетична незалежність, енергоефективність – це головний напрямок розвитку громад, – коментує Ольга Лящук, експертка ГО “Екоклуб”. – У виграші опинилися громади, які вже мають розроблені ПДСЕРК або перебувають в процесі їхньої розробки. Під час розробки цього документу детально опрацьовуються дані енергоспоживання громади, аналізуються всі наявні стратегічні документи громади, визначається найбільш вразливі до зміни клімату сектори. Це дозволяє мати реальну картину стану справ в громаді і розробляти заходи зі скорочення викидів та адаптації до зміни клімату оптимально їх поєднуючи. Так заходи стають ще більш ефективними.
Безумовно, з врахуванням руйнувань, яких зазнали деякі громади – не всі заплановані заходи можуть бути здійснені, тому ПДСЕРК переглядаються громадами для врахування у планах повоєнного відновлення тих заходів, які дозволять і скоротити викиди парникових газів і адаптуватися до зміни клімату”.
Очевидно, що в Україні громади будуть чи не найважливішою рушійною силою післявоєнної відбудови та зеленої трансформації. Адже саме в них живуть люди, які потребують відновлення умов життя та їх покращення. “Багато донорів хочуть працювати напряму з громадами для реалізації кліматичних проектів, – підсумовує Максим Бабаєв, координатор Української кліматичної мережі”. – Але для того, щоб мати довіру партнерів, громади повинні розробити та прийняти стратегічні документи та плани дій, що стосуються клімату та довкілля. Без зафіксованих зобов’язань громади, у фінансуючих установ буде менше впевненості у тому, що їх проекти будуть максимально корисними людям. Тому якісні та амбітні ПДСЕРК, безумовно, є базою для системного відновлення та зеленої трансформації українських громад”.
Ми вдячні “Екоклубу” за проведене дослідження ПДСЕРК громад. Воно має показати нашій спільноті і громадам як помилки, так і шляхи їх запобігання при розробці та реалізації місцевих кліматичних політик.
Читати дослідження: https://ecoclubrivne.org/research_secap/
