Відбулося засідання науково-експертної екологічної ради при Запорізькій ОДА, присвячене екологічному стану малих річок Запоріжжя.
Особливу увагу приділили результатам дослідження «Малі річки Запоріжжя – громадське дослідження стану екосистеми Дніпра та його приток», яке протягом року проводила ГО «Екосенс» у партнерстві з експертами мережі «Довкола» за підтримки Prague Civil Society Centre.
Учасники обговорили результати моніторингу та озвучили пропозиції для запобігання деградації водних екосистем міста та області.
Зокрема, увагу акцентували на ролі малих річок, які після обміління Каховського водосховища набули нового значення, насамперед, як альтернативні джерела водопостачання. Відтак, їх збереження та відновлення має бути невід’ємною частиною регіональних екологічних стратегій.
«Робота справді проведена велика, корисна і змістовна, з дотриманням відповідних стандартів. І отриманий результат привертає увагу. Більше того, він має привернути увагу як органів місцевого самоврядування, так і органів державної влади, – прокоментував почуту інформацію заступник Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів Олександр Казанцев. – Тобто я вважаю, що порушені питання безумовно свідчать про необхідність ознайомлення з цим дослідженням більш ґрунтовно і визначення відповідними в межах компетенції структурами напрямків роботи».
Посадовець також повідомив про готовність Запорізької міської влади детальніше познайомитися з проєктами щодо збереження малих річок і за потреби – підтримувати їх, на додачу до міських програм.
«У роботі висвітлені проблеми, до речі, про які ми знаємо, проведений хороший аналіз. Нам ще раз ґрунтовно показали багато параметрів моніторингу, багато хімічних елементів, показники по забарвленості та таке інше. До того ж, надані пропозиції, як у подальшому вирішувати питання. Дякую «Екосенс» і «Довкола», – додав начальник управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Гліб Золотарьов.
Він погодився, що проблема малих річок – серйозна. І міська влада намагається підтримувати їх стан. Але стикається з кількома проблемами:
«Ми розуміємо, що жодна мала річка, що проходить у межах Запоріжжя, не починається в межах нашого міста. І проблема номер один – це зарегульованість даних річок у районах: дамби, заплави тощо – все це призводить до зменшення потоку води, і, як наслідок, до замулення русла річок і заростання рослинністю. Друга велика проблема: люди скидають в балки і русла побутове сміття та стічні води. Це додає роботи комунальникам і має нестійкий ефект», – пояснив Гліб Золотарьов
Посадовець звернув увагу на те, що розчистка русел у межах міста дає на певний час ефект, але він триває до 15 років максимум. На даний час у міста є проєкти з розчистки річки Кабиця, гирлової ділянки русла Мокра, річки Сагайдачка та інших. І ці заходи дуже капіталомісткі. Так само, як і питання наповнення водою і її утримання в штучних водоймах і озерах, створених у міських парках і скверах. І над пошуками виходу з цих проблем міська влада активно працює, підкреслив він.
Інші учасники засідання Екоради висловлювали своє бачення проблем і виступали зі пропозиціями їх вирішення. Зокрема, обговорили можливість включення заходів із захисту малих річок до розділів з управління водними ресурсами та збереження біорізноманіття обласної Стратегії адаптації до зміни клімату.
«Кабмін своїм розпорядженням «Про затвердження операційного плану заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року» рекомендує обласним держадміністраціям сформувати плани дій з адаптації до зміни клімату в сферах управління водними ресурсами (в рамках плану управління річковим басейном), збереження біорізноманіття, лісового фонду, енергетики, громадського здоров’я, сільського господарства та ґрунтів, транспорту та інфраструктури, туризму. Тож, думаю нам слід об’єднати зусилля громадськості та влади і почати роботу над розробкою такої регіональної стратегії, а запорізький план дій з адаптації до змін клімату і оцінка вразливості, в тому числі водних ресурсів, що були зроблені в межах угоди мерів ще до повномасштабної війни, могли б лягти в основу обласного документа», – сказала голова Громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
Враховуючи нагальність питання змін клімату та актуальність розроблення відповідних адаптаційних заходів, кандидатка технічних наук, доцент Кафедри металургійних технологій, екології та техногенної безпеки Інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ Каріна Бєлоконь запропонувала, пришвидшити процес: перенести дату наступного засідання НЕЕР з 4 кварталу на початок 3-го, а також долучити до нього науковців, експертів і представників громадськості в сфері клімату, метеорології та адаптації до змін клімату, щоб напрацювати найбільш дієві рішення на місцевому рівні.
«Малі річки є дуже вразливим до кліматичних змін компонентом довкілля. Однак, варто розглядати й інші компоненти довкілля в фокусі змін клімату та адаптації до цих змін. Зміна клімату дедалі помітніше впливає на життя українців: літо стає спекотнішим, зими – м’якшими й більш нестабільними, частішають повені, посухи та буревії. Все це створює серйозні ризики для економіки та здоров’я людей. Саме тому нам потрібно готуватися – адаптуватися до нових умов і діяти на випередження», – аргументувала свою пропозицію Каріна Бєлоконь.
Запланувати в наступних стратегіях в еко-освітній складовій операційні цілі з формування ціннісного ставлення до Мокрої та Сухої річок, щоб їх перестали сприймати, як стічні води та місце для скиду сміття. Таку ідею висловив голова громадської організації «Довкола», доцент кафедри «Екологія та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій Максим Сорока:
«Пропозиція для обговорення: враховуючи ризики по локальних змінах клімату по Запоріжжю, є пропозиція створити окрему фахову групу (із залученням академічної спільноти та громадськості) із аналізу вразливостей та розроблення плану дій Запоріжжя із адаптації до змін клімату», – додав експерт.
Начальник управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Гліб Золотарьов резював обговорення стану малих річок і ситуації щодо їх збереження так:
«Якщо ухвалюються якісь рішення, то треба потім їх реалізовувати. Тому одна з пропозицій: провести огляд, первинне обстеження та інвентаризацію всіх об’єктів на малих річках. Труба – це власність, і є нормативна база. Тож, слід встановити походження цих труб, чиї вони, наскільки законні. Звісно, це не питання екологічних служб, це треба відпрацьовувати з поліцією».
Також посадовець акцентував на тому, що кілька років тому спільно з обласним Департаментом захисту довкілля, аналізуючи проблемність реалізації міської програми ревіталізації малих річок, дійшли висновку, що розчистка русел у межах міста не має бажаних результатів:
«Пропоную перевірити законність і мету створення дамб вище за течіями. Це допоможе вирішувати проблематику з витоків. А місто завжди готове працювати в межах свої повноважень», – сказав Гліб Золотарьов.
Серед інших результатів онлайн-засідання науково-експертної екологічної ради при Запорізькій ОДА:
- направити громадське дослідження стану екосистеми Дніпра та його приток на ознайомлення та опрацювання до Запорізької міської ради, до місцевої та державної екологічних інспекцій, а також відповідальних органів;
- звернутися до водокористувачів, що здійснюють скидання зворотних вод до малих річок, за наданням контрольованих показників;
- звернутися до державної екологічної інспекції щодо організації контролю за якістю вод у річках Суха і Мокра (Московка);
- рекомендувати Запорізькій міській раді та ГУ Нацполіції щодо заходів із виявлення осіб, які забруднюють ріки побутовими відходами;
- провести обстеження малих річок на предмет самовільних випусків зворотних вод;
- винести на наступне засідання питання, пов’язані з кліматичними змінами.
Сформовані пропозиції та рішення можуть стати основою для комплексної екологічної політики Запорізької області, зокрема в частині управління водними ресурсами та захисту вразливих екосистем.
