У Черкасах відбувся Український урбаністичний форум-2026 – щорічна подія, яку організовує аналітичний центр і урбаністичне бюро Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Цьогоріч тема форуму звучала як «Після природи» – про те, яких значень набуває поняття природи в умовах війни, кліматичних змін і стрімкого скорочення біорізноманіття.
Відкрили форум директорка Cedos Анастасія Боброва та керівник ГО «Черкаський інститут міста» Іван Подолян, після чого учасники й учасниці одразу перейшли до головної теми першого дня – трансформації промислових громад.
Дискусію «Трансформація промислових громад України: між війною та декарбонізацією» модерував керівник відділу енергетики ГО «Екодія» Костянтин Криницький, а серед спікерів була Анна Акерманн, координаторка платформи Build Ukraine Back Better, членкиня правління ГО «Екодія».
Для «Екодії» тема декорбонізації – це багаторічна робота, яка почалася задовго до повномасштабного вторгнення. Ще у 2018 році, на зустрічі у Святогірську, представники вугільних громад Донеччини самі сформулювали свою головну вразливість: залежність цілого міста від одного заводу, шахти чи електростанції означає, що будь-які зміни в роботі цього підприємства одразу відчуває вся громада. Як згадує Криницький, тоді організації доводилося дуже обережно говорити з людьми про майбутнє вугільної галузі, розуміючи, що процеси декарбонізації в Європі вже незворотні.
Відтоді робота розширилася на громади Луганської, Дніпропетровської, Львівської та Волинської областей, а її мета змістилася від простих розмов про закриття шахт до навчання громад самостійно планувати розвиток.
Розмова про залежність міст від великих підприємств виявилася напрочуд актуальною і для запорізької аудиторії. Детальніше про декорбонізацію: https://vidnova.info/yak-promyslovym-gromadam-ukrayiny-znajty-novu-model-rozvytku-pid-chas-vijny.html
Після обіду форум розділився на кілька паралельних треків. В одній залі говорили про метео- і кліматичну грамотність – синоптикині й кліматологині з Укргідрометцентру та Українського гідрометеорологічного інституту пояснювали, як в Україні прогнозують погоду та відстежують зміну клімату. У сусідній локації дослідники й практики обговорювали природоорієнтовані планувальні рішення: ґрунти, воду та міський клімат.
Пізніше того ж дня учасники говорили про степи в діалозі «Наші степи тоді і тепер». Дослідниці Ніна Диренко та Ірина Замуруєва звернулися до історії українських степів і змін, які відбувалися з цими ландшафтами з часом. Говорили про те, якими були степові території раніше, що змінилося сьогодні та яке місце степ займає в сучасному уявленні про український ландшафт. https://vidnova.info/nashi-stepy-todi-i-teper.html
Тема степів продовжила загальну розмову форуму про те, як змінюються українські ландшафти і як ці зміни впливають на наше сприйняття природи. Поруч із цією дискусією в іншій локації учасники говорили про стратегії розвитку біорозкладних матеріалів як індустріальної норми.
Перед Фінальною частиною першого дня стала «Печа-куча» – формат коротких презентацій про міські та природоорієнтовані проєкти. Учасникам розповідали, зокрема, про озеленення Черкас, ревіталізацію індустріальних ландшафтів, безпеку міського середовища у прифронтовому Херсоні, адаптацію міст до спеки та принципи партисипативного проєктування, які використовували в лабораторії міського дизайну в Запоріжжі.
Паралельно проходили сторітелінгова лабораторія про графічний репортаж і діалог про динамічні ландшафти та міжвидове пам’ятання українських некрополів.
Другий день почався з прогулянок під дощем і дослідницьких форматів в місті: черкаські дрейфи, дослідження Дніпрових схилів, архітектура модернізму, гіподамове планування «Черкас на березі моря» та майстерня зі створення громадського саду Urban#Garden. Хоч і Черкаси невелике місто, але тут є цікаві історично закладені місця, які допомагають краще зрозуміти його минуле, зміни та те, як місто формувалося протягом років.
Далі паралельно проходили воркшопи про покинуті ландшафти як території збереження чи відновлення, критичний погляд на природничу й аграрну історію в залах музею, колаборативне урбан-дослідження провулками Черкас та гра Urbanitas, у якій можна було «прожити місто за одну гру». Окремим блоком ішов кінопоказ і дискусія в межах програми довкіллєвого кіно «Затишшя», організовані Cedos у партнерстві з фестивалем феміністичного кіно Filma.
Далі говорили про те, як цифрові інструменти можуть допомагати містам краще бачити потреби різних районів і мешканців. На сесії про просторову справедливість розглядали ГІС та краудсорсингові дані громад як інструменти для збору й аналізу інформації про міське середовище.
Далі відбулося «Світове кафе» з кількома короткими презентаціями. Учасники ділилися досвідом велосипедизації міст у межах кампанії #BikesForUkraine, говорили про перетин природної та культурної спадщини, досліджували роль третіх місць в українських містах та презентували кліматичну стратегію Кременчука.
Після цього говорили про Ірдинське болото, його екосистему та птахів, які там живуть. Окрему дискусію присвятили відходам: як працює система їхнього управління, де виникає відповідальність і що залежить від самих мешканців. Завершила програму панель «Стійкість vs вразливість: житло, транспорт, енергетика», де обговорювали ці сфери в контексті стійкості українських міст.
Для представниць ГО «Екосенс» ця поїздка стала можливістю подивитися, як інші українські міста працюють із викликами, які добре знайомі й Запоріжжю. На форумі було багато практичних речей, які можна забрати із собою: підходи до роботи із зеленими зонами, кліматичної адаптації, міської інфраструктури та залучення мешканців. Досвід Черкас показав, що частину таких рішень можна адаптувати й для Запоріжжя, зважаючи на його власні умови та потреби.
