Запоріжжя сьогодні перебуває у складній точці вибору: нам потрібніша паркова ділянка і стадіон у центрі міста чи житлова багатоповерхівка? Читайте репортаж з громадських слухань щодо забудови Набережної.
6 лютого відбулися громадські слухання, присвячені детальному плану території на перетині вул. Марії Примаченко й Прибережної автомагістралі. Це місце завжди було епіцентром міського відпочинку, а тепер стало ареною для дискусій про будівництво масштабного житлового комплексу. Питання, що стояло на порядку денному, виходить далеко за межі архітектури: чи стане нова забудова імпульсом для економіки району, чи знищить право на рекреацію біля Дніпра?
Візія забудовника: Житло для майбутнього та безпековий фактор
Проєкт на слуханнях представляли заступник директора, заступник головного архітектора міста, начальник відділу планування та забудови міста департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради Леонід Тендітник та архітектор, розробник проєкту містобудівної документації Юрій Лукашев. Їхня базова рамка була зрозуміла: місту потрібне житло, і це не абстракція.
За словами представників сторони проєкту, Запоріжжя прийняло близько 200 тисяч ВПО, а дефіцит на вторинному ринку житла залишається критичним. Проєкт позиціонується як житловий комплекс із власною інфраструктурою: 1025 квартир, з яких 811 – однокімнатні, паркінг, дитячий садок, басейн, комерційні площі, спортивні простори. «Пляма забудови», за презентацією, становить 23% території, решта – зелені зони.
Представник інвестора ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» також наголосив на фінансовій частині: у підготовчі роботи, проєктування та придбання майна вже вкладено близько 15 млн грн.
Важливий козир забудовника – безпека. Звучала обіцянка побудувати сучасне протирадіаційне укриття замість нинішнього укриття в парку, яке учасники слухань називали «пародією на сховище».
Але в залі одразу виникло логічне питання: як буде юридично гарантований доступ до ПРУ для всіх під час повітряної тривоги, якщо укриття опиниться в межах приватного ЖК.
Екологічна позиція: право на повітря і рекреацію
Найгостріші дискусії торкнулися зміни статусу території з рекреаційної, доступної всім містянам, на приватну комерційну. Голова ГО «Маю право дихати» Ольга Гайдаш емоційно сформулювала позицію частини громади:
«Я не проти розвитку, я проти зміни рекреаційної зони. Чим менше забудовано, чим менше асфальту, тим більше в нас шансів все ж таки дихати чистішим повітрям, бо там Дніпро».
Голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова звернула увагу на неякісну стратегічну екологічну оцінку майбутнього проєкту. Забудова висотою до 14 поверхів змінить мікроклімат, викличе підтоплення території парку “Вознесенівський”, а мешканці району страждатимуть від забрудненого повітря і шуму.
Архітектор Юрій Лукашев натомість наполягав, що нинішній стан території далекий від ідеального: ділянка багато років захаращена, використовується стихійно (втім, за стан території відповідає орендар – той самий забудовник. – Ред) . За його архітектора, сучасне мощення водопроникною плиткою, нова зливова каналізація та очисні споруди мають покращити ситуацію порівняно з теперішнім «диким» використанням.
Слухання засвідчили: навіть якщо ідея житла для міста зрозуміла, деталі можуть «зламати» весь проєкт.
Представники громади звернули увагу на маніпулятивність коефіцієнта 0,5 для паркомісць. На 1025 квартир передбачено близько 300–367 місць у підземному паркінгу, решта – «гостьові стоянки». Містянин Артем Передерій підкреслював, що за реальними умовами Запоріжжя це загрожує парку «Райдуга»: тротуари й алеї можуть перетворитися на стихійне паркування для тих, хто не купить місця в підземному паркінгу.
Крім того, три багатопеверхівки потребують 5 МВт потужності. В умовах дефіциту генерації це звучить тривожно, але інвестор апелював до того, що технічні умови від «Запоріжжяобленерго» передбачають: 60% потужності нової мережі нібито піде на інших абонентів набережної. Тобто інвестор обіцяє оплатити енергетичну модернізацію зони.
Питання довіри: процедура, прозорість і репутаційні ризики
Слухання супроводжувалися безпрецедентною напругою навколо формування погоджувальної комісії. Найбільш гострим моментом став інцидент із громадською діячкою Вікторією Чикаловою: її кандидатуру намагалися заблокувати через «антизабудовну» позицію.
Окрема напруга – недовіра до спроможності маловідомого забудовника реалізувати масштабний проєкт якісно. У залі звучали згадки про зв’язки забудовника з резонансними постатями, а також про борг за оренду землі близько 2 млн грн і судові позови щодо несплати за попередні роботи. Це додало сумнівів: чи є достатня фінансова спроможність довести проєкт до кінця і не залишити місту чергову бетонну “коробку” в рекреаційній зоні.
Попри гострі суперечки, слухання завершилися рідкісним для Запоріжжя моментом консенсусу: до складу погоджувальної комісії увійшли 14 представників громадськості, що має забезпечити паритет із чиновниками (50/50). Усі пропозиції від громадських організацій були передані розробнику для обгрунтованої відповіді.
Серед ключових вимог громади, які мають бути опрацьовані:
* Правовий статус ПРУ: юридичне закріплення доступу городян до укриття.
* Транспортна модель: перегляд кількості паркомісць, щоб не знищити парк «Райдуга» стихійним паркуванням.
* Екологічна експертиза: доопрацювання екологічної оцінки проєкту щодо впливу висотної забудови на аерацію прибережної зони, на рівень підземних вод, на мікроклімат.
* Інклюзивність: забезпечення безбар’єрності не лише всередині ЖК, а й на підходах до нього.
Громадські слухання показали: час, коли проєкти забудови такого масштабу ухвалювалися «тихо», минув. Міські архітектори та забудовники мають враховувати думку та інтереси громади. Інклюзивне відновлення міста можливе лише тоді, коли інвестиційний інтерес не перекреслює право громади на чисте довкілля та вільний простір біля Дніпра. Чи зможе проєкт біля «Райдуги» стати прикладом такого балансу – залежить від того, чи буде готовність сторін не формально, а по суті опрацювати всі пропозиції громади в погоджувальній комісії.
