Попри надскладні умови військового часу та непередбачувані виклики, Хортицький район відновлюється та розвивається. Активність, відкритість та бажання робити зміни демонструють і нова команда керівників, і безпосередньо мешканці. І це працює. Про те, як представники органів місцевого самоврядування планують свою роботу та спілкуються з мешканцями у Хортицькому районі – наймолодшому в місті Запоріжжі – читайте в нашому інтерв’ю в. о. голови районної адміністрації по Хортицькому району, депутатом Сергієм Ільченком.
Ми зустрічаємося з в. о. голови районної адміністрації по Хортицькому району, депутатом Сергієм Ільченком у дворі одного з ОСББ. Він особисто контролював демонтаж іржавих гаражів, які 15 років захаращували прибудинкову територію й збирали маргіналів. Це видатна подія для мешканців: попереднє керівництво районом не могли чи не хотіли вирішити цю проблему з незаконними гаражами та кіосками. Нарешті прийшла дієва команда – і спрацювало: голова ОСББ зібрала підписи під офіційним зверненням та, попри супротив власника самовільно встановленого гаража, отримали результат. Під пильним наглядом Національної поліції України, в співпраці з комунальними підприємствами району, залізяччя краном вивозять з прибудинкової території. Далі мешканці планують провести толоку та прибрати утворене сміття, яке в результаті буде вивезено на звалище районною адміністрацією.
“Я людина не кабінетна”, – підкреслює посадовець. Другим об’єктом для роботи в районі цього дня став Парк «Героїв Національної гвардії України» (колишній парк Ювілейний). Тут відбулася виїзна нарада щодо оцінки стану парку після невдалої реконструкції: плитка на доріжках розкришилася, скрізь вибоїни та небезпека для пішоходів. Попри війну, міська влада, районна адміністрація, комунальні підприємства знайшли можливості зробити тут інклюзивний дитячий майданчик за кошти донорів.
Так відбуваються зміни на краще в місті: через громадську участь та особисту відповідальність.
– Сергію Володимировичу, ви майже 4 місяці як виконуєте обов’язки голови району, але депутатом є вже 4 роки. Скрізь ви працюєте зі зверненнями громадян. Наскільки відрізняються ваші обов’язки голови району від депутатських?
– Моя депутатська діяльність визначається не лише в написанні звернень і очікуванні на відповіді. У мене є помічники: одна з них відповідає за гуманітарний напрямок, другий за технічний. Разом ми аналізуємо запити мешканців, виїжджаємо на місце, дивимось, вивчаємо ситуацію і приймаємо рішення командою. Після цього співпрацюємо з департаментами та управліннями, які залучені в тому чи іншому питанні. Я відштовхуюсь від законодавчої бази, тому що я посадова особа. Це основа, але ми також аналізуємо інші шляхи розв’язання проблем і залучаємо громадськість до цього процесу для досягнення швидшого та якіснішого результату. Наприклад, після звернення громадян, після рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, було прийнято рішення прибрати захаращену територію, де раніше були незаконно побудовані гаражі. Місцеві активісти, зокрема голова ОСББ, готові допомогти привести цю територію до ладу, а ми зі свого боку забезпечимо вивезення сміття та допоможемо з іншими роботами. Це приклад комплексного підходу до вирішення питання, коли місцева влада та громада співпрацюють для досягнення спільної мети. Ще приклад. Спеціалісти районної адміністрації провели аналіз дитячих майданчиків у Хортицькому районі й виявили, що дитячі спортивні майданчики не ремонтувалися вже багато років, і ті, що вже не відповідають технічним вимогам, потрібно демонтувати. Ми починаємо роботу з благоустрою та ремонту. Люди це бачать, але всі роботи одночасно виконати не можемо через обмежений бюджет, авжеж ми розуміємо, що кошти мають йти на надважливий напрямок – допомогу Збройним Силам України.
– З яких питань звертаються найчастіше?
– Звернення найчастіше стосуються роздрібної торгівлі, допомоги ОСББ, матеріальної допомоги, адже ситуація в людей важка. Також часто звертаються щодо благоустрою, наведення ладу в різних частинах району або міста, завезення піску, ремонту дитячих майданчиків, ліквідації стихійних звалищ.
– Тобто чим більше ви працюєте, тим більше надходить запитів та звернень від громадян?
– Ми робимо багато, і кількість звернень збільшується, що логічно. Ми розглядаємо кожне з них, але також діємо за планом, який затверджуємо з колегами. Ми відштовхуємось від звернень громадян, але якщо ми будемо зважати лише на звернення, які не завжди є обґрунтованими, то будемо «гасити пожежу» по всьому району на маленьких ділянках, і командою нічого не зробимо. Робота має бути системною та мати чітке планування.
– А який у вас горизонт планування?
– Є купа звернень, деякі питання не вирішувалися 10-15 років. Те, що ми зараз зробили за три місяці – це перезавантаження, так. Я форсую події разом зі своєю командою.
– Що маєте на увазі «форсую події»? Які можна використати законні методи?
– Форсування – це ходити до в.о.мера, проактивно співпрацювати з виконавчими органами, департаментами, управліннями. Не просто написати лист від районної адміністрації і чекати місяць, коли відповідь надійде. Коли я знаю, що лист зайшов – починаю співпрацювати особисто, по телефону, особисто виїжджаю на зустріч, спілкуюся. Мої заступники на це теж мають повноваження.
– Ми бачили благоустрій району через ліквідацію незаконної торгівлі, демонтаж кіосків та гаражів. Це потрібно робити, звісно. А чи є в планах будівництво, створення чогось нового для Хортицького району?
– Під час війни ми нічого глобального не будуємо виключно за кошти міського бюджету. Це моя принципова позиція, як депутата, так і в.о.голови районної адміністрації, бо є більш важливі напрямки освоєння коштів. Є тільки один виняток: якщо є донорська допомога ззовні. Такий приклад ми маємо: парк «Героїв Національної гвардії України». Реконструкція почалася у 2016-му році, в 2019-му було три черги цієї реконструкції. У 2020-му році було розірвано договір із черговим підрядником, тому що функції свої не виконував. І все, з 2019-го року роботи там не були завершені. Іде розтягування поребрику, бруківки, поламані лави. Аварійних ділянок у парку 28. Посеред парку іржава аварійна сцена та стелла. Я про цю проблему писав до районної адміністрації, коли був лише депутатом, але відповідь – коштів немає. Як тільки мене призначили (в. о. голови райадміністрації, — ред.), я наприкінці тижня вже виїхав з ексзаступником голови Хортицької районної адміністрації. Він мені сказав, що нічого зробити не можна. В мене була протилежна думка. До речі, з ним ми майже одразу попрощалися.
Коштів продовжити реконструкцію – немає. Але можливо закрити питання з небезпечними ділянками, зробити демонтаж аварійної сцени та стели. Дякуючи депутатам Запорізької міської ради, рішення на виділення коштів було прийнято. Також, за підтримки Інституту розвитку міста Запоріжжя ,було знайдено міжнародну допомогу. Зараз міжнародні донори готові надати 17 мільйонів місту для будівництва інклюзивних спортивних і ігрових майданчиків. А ми як органи місцевого самоврядування, знайшли в бюджеті кошти, щоб зробити під’їзні шляхи до них.
– Зараз розробляється програма комплексного відновлення Запорізької територіальної громади, де можуть бути подібні проєкти. Чи берете участь у підготовці програми?
– Свої пропозиції взагалі по району ми надавали в різні департаменти, управління. Я не знаю, чи у рамках оцієї програми з реконструкції, але бачення, як ми будемо жити і працювати й розвиватися по Хортицькому району, звісно, є.
– У яких документах прописано бачення розвитку Хортицького району?
– Це бачення існує зараз виключно по напрямках. У нас зараз формується проєкт бюджету на 2025-й рік, десь наприкінці серпня мені покажуть по кожному напрямку свої пропозиції мої профільні заступники. Наприклад: я дав завдання проаналізувати, скільки в нас у районі живе людей, які постраждали під час війни, та людей з інвалідністю. І ми будемо обґрунтовано просити коштів з бюджету, щоб у Хортицькому районі на тих адресах побудувати підйомники чи пандуси.
– Які три головні проблеми ви б назвали по Хортицькому району?
– Я вважаю, що найголовніша проблема району – це каналізаційні мережі, які не мають власника. Колись будинки будувалися заводами, які не передали мережі на баланс місту. Тому КП “Водоканал” і КП “Міські теплові мережі” не можуть їх ремонтувати. Зараз ми разом із громадськістю, зокрема за зверненнями ОСББ, проводимо цю роботу.
Друга проблема – це землеустрій і розмежування територій Хортицького району та Долинської громади, де ми не маємо права навести лад. Зараз цю роботу ми проводимо більш плідно з обласною військовою адміністрацією.
Третє питання – це захаращені території, які нікому не належать. Ми взяли курс на те, щоб усі території були закріплені за власниками, які б відповідали за благоустрій. Зараз будинки можуть не обслуговувати територію на 20 метрів від себе, але, на щастя, у нас відповідальні голови ОСББ, які наводять лад, хоча це не прописано на законодавчому рівні.
– Коли говоримо зараз про благоустрій, є такий вид громадської участі, як громадський контроль у сфері благоустрою. Чи він запроваджений?
– Усе, що пов’язано з благоустроєм у районі, потрібно пропрацьовувати з головами ОСББ та лідерами громадської думки. Але не всі голови ОСББ – лідери, активні, дієві, на це треба теж зважати. Коли мене призначили, я зустрівся з усіма головами ОСББ, розповів, які плани є в райадміністрації та зазначив, що без їхнього залучення ніяк. Так було і з парком Національної гвардії: я пояснив головам ОСББ, чому там потрібен ремонт й що там будуть робити. Підтримка стовідсоткова була, ніхто не сказав «не робіть цього».
– Чи проводились якісь громадські обговорення нових правил благоустрою, чи достатньо того, що голови ОСББ підтримали рішення?
– Голів ОСББ обрали колективи, делегували їм повноваження вирішувати спільні питання. Вони надсилали свої пропозиції, мій профільний заступник аналізував їх. Він входив до робочої групи з благоустрою. Я вважаю, що це навіть краще громадських слухань, тому що ми майже індивідуально з кожним поспілкувалися й кожен залишився почутим.
– Як ви працюєте з людьми у будинках, яких немає ОСББ?
– Якщо самі люди хочуть жити краще, вони мають створити ОСББ. Як депутат, я в першу чергу допомагав й допомагатиму будинкам, де мешканці активні. Я можу докласти кошти депутатського фонду за принципом співфінансування до коштів ОСББ. Я так працюю чотири роки і вважаю, що це краще і розвиває власну відповідальність.
– Які способи інформування громадськості про діяльність райадміністрації ви використовуєте?
– Ведемо соціальні мережі, також щотижня я проводжу нараду, де ми все обговорюємо, є звітування по нашій діяльності. Наприкінці року я, наприклад, буду звітувати як голова району, які в нас роботи були виконані за час моєї роботи як виконуючого обов’язки, які плани на 2025-й рік. Як депутат, звітую і розповідаю про плани завжди раз на рік, коли закінчився підзвітний депутатський рік. Це і письмовий звіт обов’язковий, і зустрічі. Пишу про роботу й на особистій сторінці у Facebook, бо робота – це левова доля мого життя, і чим більше людей будуть розуміти, чим я займаюсь, тим краще. Тому я завжди відкритий до діалогу.
– Що ви думаєте про громадські ради, громадські слухання, петиції, що з цього для вас має значення?
– Для мене петиції мають значення, якщо вони, як то кажуть, «з людським обличчям». Петиції з дійсно важливими інструментом, якщо набирають потрібні голоси. Громадська рада має бути, і молодіжна рада має працювати – ці органи створені не для розваг, а для роботи.