Під час міжсекторального круглого столу, організованого громадською організацією «Екосенс», представники органів влади, експерти та громадськість обговорили, як мешканці Запорізької області відчувають наслідки зміни клімату, яких заходів адаптації потребують і як врахувати їхню думку в регіональній кліматичній політиці.
У січні 2026 року Запорізька обласна державна адміністрація розпочала роботу над Регіональною стратегією адаптації до зміни клімату та планом скорочення викидів. Важливим завданням громадської організації ГО “Екосенс” є захист екологічних та економічних інтересів різних груп населення, зокрема внутрішньо переміщених людей і тих, хто живе у своїх громадах під обстрілами. Тому активісти ініціювали проведення соціологічного дослідження та розпочали адвокаційну кампанію для захисту прав населення за принципом «нічого для нас без нас».
У вступному слові голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова наголосила на важливості участі самих мешканців при розробці регіональних політик та врахування їхнього досвіду поряд з експертними оцінками й позицією органів влади.
«Запорізька область показує перший приклад в Україні, коли настільки глибоко вивчаються думки і потреби населення щодо впливу кліматичних змін на безпеку, здоров’я та добробут, коли включаються не тільки представники органів влади та залучені експерти, а й самі мешканці і фахівці, які займаються стратегічним плануванням. Це партисипація знизу, коли кліматична політика формується з урахуванням потреб людей», – наголосила Тетяна Жавжарова.
Соціологічне дослідження було проведене фахівцями Аналітичного центру ГО “Екосенс” в липні-серпні 2026 року і охопило 699 респондентів із населення Запорізької області та дві фокус-групи з представниками управлінської, інфраструктурної, економічної та підприємницької сфер.
Максим Лепський, соціолог проєкту ГО «Екосенс», доктор філософських наук, професор кафедри соціології Запорізького національного університету, та Анастасія Турило, менеджерка проєкту й молодша соціологиня представили основні пріоритети та потреби населення Запорізької області щодо адаптації до зміни клімату в умовах раннього відновлення та підготовки України до вступу в ЄС.
За даними дослідження, 85% учасників опитування помічають кліматичні зміни. Найчастіше вони стикаються зі спекою (84%), посухами (76%), пожежами в екосистемах (59,3%) та погіршенням якості води (53,1%). Понад половина опитаних (58,1%) оцінюють ці зміни як значні.
Наслідки відчутні й у повсякденному житті: 66,1% респондентів відзначили вплив на здоров’я, а 59,3% – на зелені зони. Найбільш вразливими вважають жителів сільської місцевості, працівників просто неба, фермерів і людей старшого віку.
Серед першочергових потреб опитані виділили озеленення (70,2%), відновлення природних екосистем (60%) і фінансову підтримку (57,4%). Водночас 55,6% повідомили про нестачу коштів, знань або обладнання для адаптації. Серед інших перешкод – застаріла інфраструктура, брак фахівців і недостатнє фінансування.
Попри труднощі, 95,4% респондентів уже вживають заходів для адаптації до кліматичних змін, а 77% готові долучатися до нових ініціатив. Це створює можливості для спільних дій громад, влади, бізнесу та науковців.

Детальніше про результати дослідження читайте тут>>
Відеозапис презентації дослідження “Потреби населення Запорізької області щодо адаптації до зміни клімату 2025: результат соцдослідження”>> https://www.youtube.com/watch?v=iUEjuG3Za28
Під час круглого столу експерт проєкту ГО «Екосенс», доктор політичних наук і професор Запорізького національного університету Дмитро Арабаджиєв за результатами соціологічного дослідження запропонував управлінські рішення для інфраструктурної, економічної та підприємницької сфер. Відеозапис>>
Керівник проєкту ГО «Екосенс», експерт з екологічної безпеки, канд. техн. наук, доц. кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету Максим Сорока розповів, що організація планує працювати з результатами дослідження, щоб голос мешканців був почутий під час ухвалення рішень.
«Ми проводимо це дослідження для того, щоб зрозуміти потреби населення і зробити все від нас можливе в межах законних способів адвокації, аби ці пріоритети й потреби були враховані в стратегічному документі. Для нас важливо, щоб регіональна кліматична політика спиралася не лише на експертні оцінки, а й на досвід і потреби самих людей. Особливо зараз, коли питання адаптації до зміни клімату потрібно поєднувати з раннім відновленням Запорізької області та підготовкою України до вступу в Європейський Союз», – зазначив Максим Сорока.
Він також звернув увагу, що зміна клімату виявилася значно ширшою проблемою, ніж лише стан довкілля. Вона стосується здоров’я людей, їхніх потреб, життєзабезпечення, міської та комунальної інфраструктури й малого бізнесу.
Відеозапис презентації М.Cороки про результати проєкту>>
«Завдяки соціологічному дослідженню ми змогли краще зрозуміти думки та потреби населення, які варто враховувати під час розроблення регіональної політики. Уже на аналітичному етапі проєкту ми отримали результат, який допомагає подолати прірву між потребами, бажаннями та думками людей і тим, що планується для розвитку на наступні п’ять або десять років. Я маю надію, що це дослідження стане унікальним досвідом, який варто поширювати на інші області», – зазначила Тетяна Жавжарова.
Керівник проєкту Максим Сорока наголосив, що дослідження проводили не заради самого збору даних. Його мета – домогтися, щоб потреби людей стали частиною стратегічних документів і практичних рішень.
«Наша ключова ідея, як проєкту, так і діяльності спільноти “Екосенс”, завжди пов’язана з партисипативними практиками. Цей проєкт не просто про дослідження, яке завершилося і на цьому все. Ми проводимо його, щоб зрозуміти потреби людей і зробити все можливе в межах законних способів адвокації, аби ці пріоритети були враховані в стратегічному документі», – наголосив Максим Сорока.
Він додав, що паралельно триває робота над експертним оцінюванням вразливості Запорізької області до зміни клімату. Воно має врахувати дані гідрометеорологічних спостережень, експертні оцінки та статистичну інформацію, надану профільними департаментами й управліннями. Результати соціологічного дослідження доповнять ці напрацювання думками мешканців і представників різних секторів.
Надалі зібрані дані та пропозиції планують передати робочій групі з розробки регіональної стратегії адаптації до зміни клімату. Передбачено, що документ міститиме окремий розділ із заходами, сформованими з урахуванням потреб населення та інших зацікавлених сторін. До подальшої роботи також зможуть долучатися громади та представники громадськості.

Матеріал підготовлено ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).







