Запоріжжя опівдні: температурний експеримент 2025. Частина 2

Температура міських поверхонь у спеку різниться на десятки градусів: бетон і метал стають джерелами теплового стресу, тоді як тінь і рослинний покрив створюють комфортні умови для всього живого. Це знову доводить температурний експеримент, проведений ГО «Екосенс» у парках Трудової Слави та Металургів. 

Про першу частину температурного експерименту ми розповідали 25 липня. Сьогодні – про другий етап, який відбувся в парку Металургів у Запоріжжі та показав, як саме матеріали впливають на мікроклімат і чому природоорієнтовані рішення критично важливі для публічних просторів.

Продовжуючи серію спостережень, представниці ГО «Екосенс» 24 липня провели вимірювання температур поверхонь навколо меморіалу «Дерево Пам’яті» в парку Металургів імені В.Сацького. Експериментальні вимірювання тривали з 12:00 до 14:00, коли температура повітря в тіні становила +33 °C за слабкої вітряності.

Серед обраних ділянок: покошений газон у затінку дерев (фото 1, 2), покошений газон під відкритим сонцем (фото 3), бетонне покриття – під відкритим сонцем (фото 4) і в затінку крони дерева (фото 5), штучне наземне освітлення, виставлене по колу (фото 6, 7), труби різного діаметра, з яких складається Дерево Пам’яті (фото 8, 9).

Результати фіксують суттєву різницю між типами покриттів та об’єктами: бетонне покриття під прямим сонцем прогрівалося до +46,6°C, у тіні дерева – до +42,4 °C. Навіть у затінку температура поверхні бетону значно перевищує комфортні для перебування значення. Штучні наземні світильники, розташовані по колу, нагрівалися ще сильніше – від +54°C до +60,5°C, залежно від розташування. Металеві труби різного діаметра, з яких створено інсталяцію «Дерево Пам’яті», в цей час мали температуру від +42,7°C до +46°C.

Контраст особливо помітний на ділянках із газонним покриттям. Там, де трава залишалася під кроною великого дерева, температура поверхні була в межах +21,9°C-+28°C. Такий газон під відкритим сонцем прогрівався до +35,1°C. Важливо, що вимірювання проводилися після ранкового поливу (без зволоження відмінність могла б бути ще більшою).

Ці дані вкотре показують, наскільки відрізняються теплові умови в просторі залежно від матеріалів, з яких він сформований. В умовах спекотного літа тверді та особливо темні поверхні швидко накопичують тепло, стаючи джерелом додаткового теплового випромінювання. Металеві конструкції та освітлювальні елементи зберігають підвищену температуру навіть після того, як сонце ховається за хмари. В таких умовах перебування людей у відкритому просторі стає фізично важким і потенційно небезпечним, а для рослин – стресовим.

Висновки цього етапу температурного експерименту підтверджують, що рослинність і тінь залишаються природними буферами, які здатні суттєво знижувати температуру в міському просторі індустріального міста навіть у пікові години спеки. Тому при плануванні міських парків і меморіальних зон доцільно дотримуватись природоорієнтованих рішень. По-перше, дерева і багаторічні зелені насадження значно знижують температуру, створюють тінь і забезпечують комфортне середовище навіть у спеку. По-друге, вибір матеріалів для громадських просторів має враховувати їх теплові характеристики. Зокрема, світлі, водопроникні, екологічні покриття допомагають уникнути перегріву. По-третє, важливо планувати конструкції з урахуванням мікроклімату: металеві й бетонні елементи, які акумулюють тепло, доцільно поєднувати з природною тінню, а в ідеалі – з водними композиціями.

Меморіальні простори, так само як і інші частини міста, потребують рішень, що поєднують функцію пам’яті та безпечне середовище для життя. Цей експеримент демонструє, що навіть невелика частка зелені та тіні може суттєво змінити температурний баланс і зробити простір більш стійким до кліматичних викликів.