Вступ до ЄС вимагає від України повної синхронізації із «Зеленим порядком денним» (European Green Deal) через переговорний Кластер 4: Зелений порядок денний та стале сполучення. Станом на березень 2026 року розпочалася стадія безпосередніх переговорів про умови інтеграції в екологічні та інфраструктурні мережі ЄС. Коротко розглянемо ключові вимоги ЄС щодо зеленого порядку денного України та можливості, які це дає громадам.
Станом на 2026 рік загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію Україною сягнув 84%, проте саме екологічний та кліматичний блок залишається одним із найскладніших через необхідність величезних інвестицій у модернізацію.
Водночас треба знати, що для громад «зелений курс» – це не тільки про вимоги, але і про доступ до європейських фондів та інвестицій (наприклад, програми LIFE чи фонди згуртованості). Тож розглянемо сфери, в яких ЄС вимагає змін.
1 сфера. Клімат та енергетика
Це «хребет» зеленої трансформації. Основний акцент робиться на плануванні та звітності як уряду, так і окремих підприємств і включає такі нормативні акти:
- Національний план з енергетики та клімату (НЕКП) до 2030 року – уже схвалений Розпорядженням КМУ 25.06.2024. Уряд уже затвердив процедуру його підготовки (січень 2026). План чітко визначає траєкторію скорочення викидів та частку відновлюваної енергії.
- Закон про клімат: Створення законодавчої рамки для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, аналогічно до European Climate Law, відбулося в Україні прийняттям в 2024 р. Закону «Про основні засади державної кліматичної політики».
- Система моніторингу та звітності парникових газів. У 2025 році набув чинності Закон України № 4187-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”. Закон спрямований на відновлення обов’язкового моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні, що була призупинена через війну. З 1 лютого 2025 року відновлено обов’язкову реєстрацію установок та подання звітів (план моніторингу, звіт оператора, верифікаційний звіт).
2 сфера. Промислове забруднення
- Реформа інтегрованого довкіллям дозволу: Прийняття закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» від 16.07.2024 спрямоване на зменшення та контроль промислового забруднення. Це перехід підприємств на найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), що затверджене Постановою КМУ №72 від 24.01.2025 та впровадження екологічних стандартів ЄС (Директива 2010/75/ЄС) для підвищення екомодернізації підприємств.
- CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). ЄС вимагає, щоб українські товари не мали «вуглецевого сліду», інакше вони обкладатимуться додатковим митом CBAM.
- Запровадження системи торгівлі викидами (СТВ): Створення внутрішнього ринку квот на викиди, який згодом буде інтегрований з європейським (EU ETS). Наразі EU ETS включає біля 40% всіх викидів парникових газів країн ЄС та регулює забруднення від важкої промисловості, електростанцій та авіації. Для цих галузей встановлені чіткі ліміти, і на викиди кожної тонни СО2 бізнеси вимушені купувати дозволи. Тут не все так просто: лобісти від бізнесу зачвляють, що ці витрати на забруднення підривають конкурентоспроможність європейської промисловості та вимагають їх відмінити.
3 сфера. Управління відходами
Закон «Про управління відходами» вже діє, але попереду великий блок вторинного законодавства:
- Розширена відповідальність виробника (РВВ). Цей принцип вимагає від виробників, які випускають продукцію, що утворює відходи (упаковка, електроніка, батареї/акумулятори, транспортні засоби, мастила, шини, текстиль) організувати збирання та переробку відходів. Тобто ці витрати знімаються з місцевої влади та платників податків і змушують виробників виробляти більш довговічну та придатну до переробки продукцію. В Україні Законопроєкт “Про упаковку та відходи упаковки” лежить у Верховній Раді з 2023 року.
- Реформа управління відходами видобувної промисловості: Адаптація до стандартів ЄС вимагає безпечного поводження з промисловими хвостосховищами та шлаками.
4 сфера. Сталий транспорт та біоенергетика
- Директива RED II: Повна імплементація вимог щодо сталості біопалива та біомаси. Це дозволить Україні масштабно експортувати біометан до ЄС (перші поставки вже зафіксовані у 2025 році).
- Законодавство про «чистий» транспорт має передбачити стимули для розвитку зарядної інфраструктури та поступове введення вимог до екологічності громадського транспорту.
5 сфера. Природоохоронні реформи
- Захист Смарагдової мережі (Emerald Network) та біорізноманіття. Прийняття закону про території особливого природоохоронного інтересу для збереження біорізноманіття згідно з Оселищною директивою ЄС.
- Водна стратегія: Впровадження планів управління річковими басейнами та жорсткіший контроль за скидами стічних вод. Перші Плани затверджені у 2024-2025 роках, визначають заходи щодо відновлення водних ресурсів, зменшення забруднення та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
Як вимоги ЄС вплинуть на розвиток громад?
Зелений порядок денний у контексті вступу України до ЄС – це не лише екологічна політика, а передусім трансформація економіки та стандартів життя. Для громад цей процес означає перехід від ролі пасивних спостерігачів до активних учасників енергетичної та кліматичної модернізації.
Ось основні напрямки реформування відповідно до норм Європейського Союзу, які безпосередньо позитивно вплинуть на розвиток територій:
- Енергоефективність та відновлювана енергетика
Громади мають стати енергонезалежними. Це передбачає термомодернізацію громадських будівель (шкіл, лікарень), децентралізацію енергосистеми (стимулювання встановлення сонячних панелей, вітряків та біогазових установок для власних потреб), та подальшу відмову від викопного палива (нафти, вугілля, газу).
- Управління відходами та циркулярна економіка
Європейські стандарти дають громадам можливості впровадження ієрархії поводження з відходами, від створення інфраструктури для роздільного збору відходів до центрів переробки та повторного використання.
- Адаптація до кліматичних змін
Цей критично важливий аспект для стійкості громад включає:
- Збереження і розширення «зелених зон» для боротьби з ефектом «теплового острова» та зміцнення берегів річок від ерозії.
- Водний менеджмент: раціональне використання ресурсів та захист водойм від забруднення.
- Планування: розробку місцевих стратегій адаптації до кліматичних ризиків (посухи, повені, буревії). (Запорізька область якраз приступила до планування).
- Екологічний моніторинг та контроль
Прозорість даних стане обов’язковою і вимагатиме впровадження систем моніторингу якості повітря та води в режимі реального часу, а також посилення контролю за промисловим забрудненням на рівні територій.
Отже, вступ до ЄС надасть Україні багато нових можливостей для розвитку, однак отримають підтримку лише ті громади, які доведуть своє прагнення жити екологічно, з повагою до людини і довкілля.
Громадам уже сьогодні варто починати працювати над навчанням фахівців, здатних розробляти та супроводжувати складні екологічні проєкти, інтегрувати екологічний складник у кожну програму розвитку громади, залучати мешканців до підтримки ініціатив із сталого розвитку громади.
Тетяна Жавжарова, аналітикиня ГО “Екосенс”
