Уявіть собі країну, де ідеально підстрижені газони вже не символ достатку, а радше ознака вчорашнього дня. Де на клумбах і вздовж доріг розквітають маки, ромашки й волошки, а «бур’яни» стають частиною нової культури. Це не поетична утопія, а сучасна Британія, яка свідомо відмовляється від культу стерильності на користь живих, «диких» садів. Тут садівництво перестає бути суто декоративним заняттям і перетворюється на інструмент екології, психології та навіть соціальної терапії.
Саме цю філософію «дикого саду» вивчала у Великій Британії біологиня і психологиня, радниця ГО «Екосенс» Вікторія Сокіл, аби поширювати досвід садотерапії в Україні. Її спостереження показують: мода на некеровані квіти й трави – це не примха, а відповідь суспільства на кліматичні виклики, потребу у стійких екосистемах і прагнення жити в гармонії з природою.
«Пряні трави та пахучі дикі квіти на кожному кроці. Ромашку, маки, васильки як різнотрав’я не косять, а сіють спеціально! В садах та на клумбах, вздовж трас, на кругових перехрестях і розв’язках, які в Англії, здається, на кожному кроці, а також на власних ділянках», – каже Вікторія.
Чому? Тому що дикий сад – найсучасніша тенденція ландшафтного дизайну в Британії. І це не просто модний тренд в дизайні, а філософія життя, що відображає глибокі екологічні, психологічні та соціальні зміни в свідомості англійців. Це прагнення до гармонії з природою, повернення до автентичності та створення стійких екосистем.
Можна виділити як екологічний, так і психологічні аспекти «некерованого» саду.
З погляду екології, це біорізноманіття та повернення до природи. Коли замість ідеально підстрижених газонів та екзотичних рослин, перевага надається місцевим, аборигенним видам. Дикі квіти та трави пристосовані до місцевого клімату і ґрунту, що робить їх витривалими й не вимагає
інтенсивного догляду, поливу, використання хімікатів.
«Зміна клімату торкнулася й Англії: «хвилі спеки» час від часу накатують і на Туманний Альбіон. Водночас, інтенсивний полів рослин погано впливає на старовинні пам’ятники архітектури, отже, нині садівники-фахівці привчають англійців і відвідувачів визначних пам’яток острова до естетики «некерованості», – додає дослідниця.
«Дикий сад» – це живий екосистемний хаб. Він приваблює комах-запилювачів (бджіл, метеликів), птахів і дрібних тварин, створюючи біологічно різноманітне середовище. Це життєво важливо для підтримки здорової природи та боротьби з вимиранням комах. І англійців це насправді хвилює!
«Насіння з суміші квітів як для ґрунту, так і для горщиків, книги з поясненням концепції дикого саду, а також «бджолині бістро» та «метеликові банкети» не тільки популяризуються в ботанічних садах і загальних місцях відпочинку, а також продаються в звичайних супермаркетах, – розповідає Вікторія Сокіл. – І це все дійсно створює настрій у людей і приваблює запилювачів!».
Щодо психологічного аспекту, тут варто нагадати про те, що догляд за «диким садом» є менш обтяжливим, ніж за традиційним. Це знижує стрес і допомагає розвинути терпіння та прийняття. А саме садівництво в стилі 
дикого саду сприяє відновленню глибокого зв’язку з природою. Також дикий сад може бути метафорою внутрішнього світу людини. Він символізує прийняття власної «дикості», «неідеальності», унікальності. Це заклик до того, щоб дозволити своїм «диким квітам», тобто прихованим талантам, бажанням тощо, рости без постійного контролю та засудження, приймати життя таким, як воно є.
І є ще один аспект дикого саду – естетичний. Так, сама його естетика «некерованості», що полягає в природності, це відхід від жорстких ліній і контролю до більш вільних, динамічних форм, які змінюються протягом сезонів. Така естетика відгукується на сучасне прагнення до автентичності та відмови від штучних стандартів.
Якщо ви достатньо перейнялися ідеєю «дикості», то даємо практичні поради для створення дикого саду:
- Почати з малого. Виділіть невелику ділянку, яка може стати «диким» куточком;
- Дослідити місцеві види. Дізнайтеся, які дикі квіти, трави та кущі ростуть у вашому регіоні. Варто надати перевагу саме їм, оскільки вони найкраще підходять для клімату та ґрунту;
- Не боятися «бур’янів». Багато так званих «бур’янів» (як-от кульбаба чи конюшина) є важливими для запилювачів. Дозвольте їм рости в помірних кількостях;
- Створити хаос. Дозвольте рослинам рости вільно, створюючи природну, багатоярусну структуру.
Тенденція дикого саду – це відповідь на виклики сучасності. Це не просто про сад, а про відмову від зайвого контролю, відновлення зв’язку з природою і собою, а також про усвідомлене ставлення до світу навколо.
Фото: Вікторії Сокіл
