Прифронтова громада Запорізької області втратила Каховське море, але завдяки співпраці Кушугумської селищної ради із громадською організацією «Екосенс» отримала імпульс для зеленого відновлення.
На гербі Кушугумської громади Запорізької області – осетр, море і зелені степи, але війна зруйнувала колись стратегічні напрямки економіки цієї громади. До війни в цій приміській громаді “супутнику Запоріжжя” мешкали понад 18 000 людей. Від лютого 2022 року громада втратила стійкість розвитку через руйнування частини соціальної та інженерної інфраструктури, економічних та логістичних зв’язків. Cпуcтошення Каховського водосховища та пересихання місцевих річок створили нові багаторічні виклики стійкості для громади: нестача питної води та технічної води для поливу, втрата традиційних агропромислового та рибогосподарського секторів місцевої економіки.
“Щоб зберегти громаду та дати людям надію на майбутнє, ще у 2024 році Кушугумська селищна рада ухвалила надважливе рішення – розробити Стратегію розвитку та відновлення громади. Ми зрозуміли: лише комплексний підхід, що враховує безпекові виклики, зміни в економіці та потреби людей, може утримати мешканців у громаді, дати їм точку опори, – згадує заступник голови Кушугумської селищної ради Владислав Василега.
На допомогу їй пришла громадська організація «Екосенс» із Запоріжжя, з якою вже були налагоджені зв’язки та підписано меморандум про співпрацю. Разом підготували заявку на підтримку до Міжнародного фонду «Відродження» на створення Стратегії розвитку громади із врахуванням нових безпекових умов, зміни напрямків соціально-економічного розвитку громади після спустошення Каховського водосховища, складнощів із водозабезпеченням, енергетикою.
Зокрема, громада ставила перед собою такі завдання:
- додати до стратегії розвитку громади екологічну компоненту, яка б відповідала принципам сталого розвитку;
- впровадити технології альтернативної енергетики, щоб зробити громаду більш енергоефективною та незалежною від традиційних джерел енергії.
Громадська організація «Екосенс» залучила експертів для підготовки рекомендацій до оновленої Стратегії щодо екологічності, енергоефективності, відновлюваної енергетики, диверсифікації економіки.
«Розвиток локальних відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), таких як сонячна, вітрова та біоенергія, є прямим внеском у досягнення європейських кліматичних цілей щодо збільшення частки чистої енергії та диверсифікації енергетичних джерел. Планування енергетичної політики територіальної громади – обов’язкова складова стратегічного розвитку на місцевому рівні, зокрема в контексті європейського «Зеленого курсу» та кліматичних цілей до 2030 року, – пояснює голова ГО «Екосенс», експертка з адаптації громад до зміни клімату Тетяна Жавжарова. – Однак для України, яка стикається з постійними атаками на централізовану енергетичну інфраструктуру, розвиток локальних ВДЕ набуває критично важливого значення, виходячи за рамки лише кліматичної політики».
Досвід і натхнення
На запрошення ГО «Екосенс», ментором Кушугумської громади із забезпечення енергонезалежності та розвитку використання ВДЕ погодився стати енергоменеджер, експерт з розвитку відновлюваних джерел енергії з 2011 року Олександр Карпенко.
Після окупації Маріуполя колишній запоріжець Олександр в 2022 році з родиною переїхав до Чорткова та очолив «Агенцію місцевого економічного розвитку» Чортківської міської ради і мав значні успіхи у залученні коштів на встановлення СЕС для об’єктів бюджетної сфери.
Чортків – перше з малих міст України у 2023 році доєдналось до асоціації органів місцевого самоврядування Євросоюзу у сфері енергетики – Energy Cities. У тому ж 2023 році у громаді з’явилася перша комунальна сонячна електростанція у Тернопільській області для забезпечення власного енергоспоживання міської лікарні.
У Чортківській громаді реалізується найбільший в Україні проєкт будівництва муніципальних СЕС “Сонячний Чортків”: це комплексний проєкт впровадження сонячної енергетики Чортківської громади у вигляді більш ніж 15 наземних та дахових сонячних електростанцій із системами накопичення електроенергії.
«Систематичне впровадження ВДЕ на рівні громад сприяє створенню децентралізованої енергосистеми. Така система, що складається з безлічі малих об’єктів розподіленої генерації (наприклад, сонячні панелі на дахах лікарень або комунальних підприємств), є набагато стійкішою до атак та зовнішніх загроз, ніж великі централізовані електростанції, – пояснює Карпенко. – Кожен проєкт з розвитку ВДЕ не лише скорочує викиди, але й безпосередньо підвищує енергетичну безпеку та стійкість громади, гарантуючи стабільне енергопостачання навіть в умовах кризових ситуацій. Цей аспект перетворює кліматичну політику з довгострокової стратегії на оперативний інструмент виживання та відновлення».
Станом на сьогодні в Чорткові введені в експлуатацію 6 СЕС та 180 кВт*год. акумуляторних ємностей. Планова потужність проєкту – 800 кВт. Очікувана економія (заміщення мережевого споживання) – 865 Мвт*год. на рік. Джерела фінансування диверсифіковані: грантові кошти, бюджетні кошти та співпраця з іноземними компаніями.
Тому саме до Чорткова вирушили на стажування 10 представників Кушугумської, Запорізької та Чернігівської громад Запорізької області.
«Найважливіше – це дати натхнення представникам органів місцевого самоврядування та агенцій розвитку, керівникам бюджетних установ, показати реалізовані у громаді буквально за кілька років проєкти із забезпечення альтернативними джерелами енергії, надати можливість обмінятися досвідом пошуку донорів та інвесторів для громади», – каже Тетяна Жавжарова.
Представники запорізьких громад побачили енергоефективні гуртожиток для ВПО та соціально-реабілітаційний центр, сонячні електростанції на КП «Водоканал», в місцевих ліцеях і лікарнях.
«Найбільш цікавим для мене був будинок для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Особливо вразила ідея організації smart-квартир та раціонального використання простору, – згадує заступник селищного голови Кушугумської громади Владислав Василега. – Це не просто забезпечення житлом, а створення умов для комфортного життя людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Поєднання житлових і спільних просторів, таких як кухні, зони відпочинку та навчання, свідчить про глибокий підхід до розуміння потреб мешканців”.
Дійсно, такий формат дозволяє ефективно використовувати обмежені ресурси, забезпечуючи при цьому високу якість проживання. Особливо важливим є інтеграція сучасних енергозберігаючих технологій у такому будинку. Це сприяє не лише зниженню витрат на утримання приміщення, але й демонструє екологічну відповідальність громади.
“Мені здається, що подібний підхід до організації житла може бути взірцем для інших регіонів, які стикаються з проблемами забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом», – розповідає Владислав Василега. – Ознайомлення з практичними рішеннями, такими як використання сонячних панелей, літій-іонних акумуляторів та інверторів, дало змогу глибше зрозуміти, як впровадження відновлюваних джерел енергії може позитивно впливати на громади. Цей досвід надихнув мене на реалізацію подібних проєктів у нашій громаді. Планую використовувати отримані знання для розробки ініціатив з енергетичної ефективності, особливо для соціально важливих об’єктів, таких як школи, дитячі садки та медичні заклади. Також розгляну можливість залучення партнерів і грантів для підтримки подібних екологічних ініціатив».
«Сподіваємося, що після деокупації ми скористаємося досвідом і порадами Чортківської ТГ щодо встановлення СЕС на об’єктах комунальної власності, – поділився заступник селищного голови окупованої Чернігівської громади Запорізької області Сергій Житарюк. – Це дасть нам можливість зменшити споживання традиційної електроенергії і зекономити місцевий бюджет».
Олександр Карпенко також допоміг налагодити співпрацю Кушугумської селищної ради з американською Національною лабораторією відновлюваної енергії (NREL). У рамках ініціативи Net Zero World (NZW) лабораторія підтримувала українські міста, надаючи аналітичну та технічну допомогу для досягнення “нульових викидів” через створення мікромереж на базі відновлюваної енергії.
Американські та українські експерти напрацювали техніко-економічні обґрунтування проєктів сонячних електростанцій (СЕС) для двох освітніх закладів, медичного центру, а також приміщень селищної ради та ЦНАП Кушугумської громади.
Однак громада не стала чекати, поки до них прийдуть донори, а діяла проактивно.
Обіцяй менше – роби більше
Поради ментора проєкту «Зелена стратегія для відновлення і розвитку Кушугумської громади» заступник селищного голови Владислав Василега не відкладав на потім, а одразу ж запустив у роботу: підготував прорахунки на потрібні фотовольтаїчні панелі та надіслав листи можливим партнерам на підтримку. Так уже навесні перша партія із 500 сонячних панелей приїхала до Запорізької області.
Завдяки партнерству з ГО «Екосенс», підтримці ГО «Майбутнє Українського Донбасу», «ІТ Кам’янець», Кам’янець-Подільської міської ради та АТ «Хмельницькобленерго» Кушугумській громаді вдалося отримати дві партії сонячних панелей, загальною потужністю 230 кВт.
“Це результат не одного дня: ми підготували всі необхідні документи, вчасно відгукнулися на можливість, запропонували чітке бачення використання цього обладнання — і отримали підтримку”, – ділиться досвідом Владислав Василега.
Тепер планується встановлення панелей на школах, ЦНАПі та об’єктах критичної інфраструктури, які першими мають бути забезпечені резервним живленням у випадку перебоїв з електроенергією.
Зараз продовжується робота над тим, щоб знайти та закупити інвертори, які необхідні для перетворення постійного струму, виробленого панелями, у змінний – придатний для споживання.
Війна носить корективи
З квітня 2025 року почалися майже щоденні обстріли селищ Малокатеринівка, Кушугум, Балабине. Страждали люди, громада залишалася без електропостачання та води. Тож необхідність забезпечення громади альтернативними децентралізованими джерелами енергопостачання тепер стала вкрай нагальною.
Запланований на стратегічних сесіях і натхненно намріяний місцевими підприємцями та представниками влади оптимістичний сценарій розвитку Кушугумської громади – як центру зеленого туризму і магніту для відпочиваючих із Запоріжжя, довелося різко змінити. Перед робочою групою постала складна і термінова задача – перегляд сценарію стратегічного планування та зміна стратегічних пріоритетів відповідно до зміни ситуації.
“Надзвичайні умови війни – це виклик для довгострокового планування розвитку громади. На етапі узгодження Стратегії розвитку Кушугумської громади, у березні 2025 року, ми зіткнулися із необхідністю зміни сценаріїв розвитку громади, – згадує керівник робочої групи, експерт з екологічної безпеки Максим Сорока. – В процесі розробки ми зрозуміли: традиційні моделі розвитку та широко відомі рекомендації неспроможні дати реалістичний план розвитку громади, що перебуває у зоні ризику. В умовах активних воєнних дій, посилення безпекових чинників та загроз стратегічне та середньострокове планування розвитку потребує неординарного підходу. Спільними діями громади, органів місцевого самоврядування та експертної групи ми змогли сформувати простий та реалістичний для виконання план стратегічного розвитку громади, що враховує як пріоритети зеленого відновлення, так і ризики і загрози воєнної доби та повоєнної відбудови. Розроблена Стратегія розвитку Кушугумської громади, на мою думку, є гарним прикладом планування у надзвичайних умовах та може слугувати взірцем для інших малих громади України, що розробляють середньострокову стратегію розвитку в умовах невизначеності війни”.
Як зазначає голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський, пріоритетом №1 стала безпека людей, а саме: розбудова та облаштування найпростіших укриттів у громадських місцях, щоб кожен мешканець мав доступ до сховища, облаштування захисними спорудами, сітками та РЕБ об’єктів соціального значення та критичної інфраструктури, створення Центру безпеки громади та розбудова системи сповіщення. Щоб зберегти і утримати людей, громада запланувала підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування для всіх мешканців та комплексні програми соціального захисту.
Стійкість – це про партнерство
Хоча проєкт Кушугумської селищної ради із ГО “Екосенс” завершився навесні, його результати виявились довготривалими, підкреслює Владислав Василега:
“Завдяки проєкту громадської організації “Екосенс” “Зелена стратегія для розвитку і відновлення Кушугумської громади”, підтриманого Міжнародним фондом “Відродження”, ми отримали не лише допомогу в розробці ТЕО та Стратегії розвитку громади. Найважливішим результатом було налагодити сталі партнерства. Це не лише про енергетику. Це про стійкість, безпеку, надію на завтра. Сонячні панелі – це ресурс, що залишиться з нами на роки. Це – доказ того, що громада, яка планує, діє і об’єднується з партнерами, здатна досягти багато навіть у надзвичайно складних умовах”, – резюмував заступник голови Кушугумської громади.
Селищна рада активно залучає громадські організації, благодійні фонди та донорські структури для надання допомоги громаді передусім для відновлення зруйнованого житла та інфраструктури. Водночас екологічна та енергетична стійкість з акцентом на відновлення залишилася пріорітним напрямом для Кушугумської громади.
“У час війни виклики навчають нас планувати на рівні передбачення. Вимкнення світла, відсутність води чи нестабільність зв’язку випробовують щодня. Тож критично важливою стає згуртованість – не формальна, а справжня, заснована на горизонтальних зв’язках. Це коли громади простягають руку допомоги одна одній, експерти допомагають фаховими порадами, громадські організації консультують щодо проєктів, донори підтримують “на плаву”. Це коли сусіди домовляються про графіки використання генератора, коли люди діляться водою, заряджають телефони за чергою. Попри невизначеність, ми можемо й повинні передбачати наслідки – і готуватися, – каже Тетяна Жавжарова. – Адже передбачення в умовах невизначеності – це відповідальність. І від того, наскільки міцними будуть наші зв’язки, залежить не комфорт, а наша спільна здатність вистояти”.
Матеріал підготовлений ГО “Екосенс” в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
