Запоріжжя шукає власну модель економічного відновлення в умовах війни. Як поєднати промислову спадщину міста з вимогами європейського зеленого переходу, обговорили під час презентації дослідження «Потенціал Запоріжжя в розвитку зеленої економіки у воєнний та повоєнний час», розробленого експертами ГО “Екосенс”.
Роботу представили директор ГО «Центр розвитку бізнес-технологій та культури» Денис Васильєв та доктор економічних наук, професор НУ «Запорізька політехніка» Андрій Карпенко.
Круглий стіл об’єднав представників Ради відновлення Запоріжжя: ГО «Екосенс» та ГО «Центр розвитку бізнес-технологій та культури».
«Розвиток зеленої економіки неможливий без співпраці з бізнесом. Саме тому для нас було важливо не лише підготувати дослідження, а й обговорити його разом із підприємцями, науковцями та громадським сектором. Лише спільно можна знайти рішення, які допоможуть Запоріжжю використовувати свій потенціал і розвиватися навіть у воєнний час», – зазначила голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
Дослідження стало однією з перших спроб комплексно оцінити перспективи зеленої трансформації Запоріжжя на основі статистичних даних, сценарного моделювання та аналізу окремих секторів економіки. Його автори наголошують: головне питання сьогодні полягає не лише в тому, як відновити економіку після війни, а й у тому, якою вона має стати в майбутньому.
Одним із ключових висновків стала необхідність обережно трактувати екологічну статистику останніх років. Формально обсяги промислових викидів у регіоні скоротилися. Однак це не означає, що підприємства масово впровадили сучасні природоохоронні технології або здійснили масштабну модернізацію виробництва.
Значна частина цього ефекту повʼязана зі скороченням виробничих потужностей, зупинкою підприємств та порушенням логістичних звʼязків через війну. Саме тому статистичне покращення екологічних показників не можна автоматично сприймати як ознаку успішного зеленого переходу. Реальна трансформація передбачає іншу модель розвитку: економічне зростання при одночасному скороченні негативного впливу на довкілля.
«Наше завдання полягало в тому, щоб запропонувати не декларативну, а прикладну стратегію трансформації. Запоріжжя сьогодні стоїть перед подвійним викликом: зберегти свій економічний потенціал і водночас адаптуватися до нових вимог зеленого переходу. Тому важливо дивитися не лише на окремі екологічні показники, а й на загальну картину розвитку міста та його економіки», – зазначив Андрій Карпенко.
Ще одним важливим викликом для Запоріжжя стають нові правила міжнародної торгівлі. Під час презентації значну увагу приділили механізму CBAM, який поступово впроваджує Європейський Союз. Його суть полягає в тому, що продукція з високим вуглецевим слідом буде оподатковуватися спеціальним митом і втрачатиме конкурентні переваги на європейському ринку.
Для індустріального Запоріжжя це питання має особливе значення. Металургія та інші енергоємні галузі традиційно формували економічний фундамент міста. Проте в нових умовах збереження доступу до зовнішніх ринків дедалі більше залежатиме від екологічної модернізації виробництва. Автори дослідження зазначають, що без інвестицій у нові технології та скорочення викидів частина підприємств може зіткнутися з додатковими фінансовими барʼєрами під час експорту продукції до країн ЄС.
Водночас дослідники закликають не зводити економічне майбутнє Запоріжжя виключно до долі великих промислових підприємств. У роботі наголошується, що місто потребує більш диверсифікованої економіки, де важливу роль відіграватимуть малі та середні підприємства.
Саме цей сектор автори називають найбільш гнучким і здатним до швидких змін. На відміну від великих виробництв, які потребують значних ресурсів та тривалих інвестиційних циклів, малий бізнес може оперативніше впроваджувати рішення у сфері енергоефективності, переробки відходів, циркулярної економіки та цифровізації. Такі зміни можуть забезпечувати відчутний результат уже в короткостроковій перспективі.
Особливе місце в дослідженні займає тема енергетичної стійкості. В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру саме енергонезалежність стає базовою передумовою економічної стабільності. Автори розглядають розвиток когенераційних установок, відновлюваних джерел енергії та локальних енергетичних рішень не лише як складову зеленого переходу, а й як питання економічної безпеки.
Як зазначив Денис Васильєв, енергетична незалежність сьогодні є фундаментом будь-якої економічної трансформації. «Від вартості та стабільності енергопостачання залежить конкурентоспроможність бізнесу, особливо якщо підприємство працює на експорт. Саме тому на першому місці ми ставимо енергозабезпечення, далі логістику, переробку відходів і вже потім цифровізацію», – наголосив він.
Це особливо актуально для малого бізнесу та аграрного сектору, які гостро залежать від стабільного енергопостачання. Енергонезалежність дозволяє не лише підтримувати роботу підприємств, а й створює умови для розвитку нових напрямів економіки та підвищення конкурентоспроможності продукції.
Окрему увагу експерти приділили людському капіталу. На їхню думку, зелена трансформація потребуватиме фахівців нового типу, які здатні працювати на перетині кількох сфер одночасно. Йдеться про спеціалістів, які поєднують знання в екології, технологіях, менеджменті та фінансах і можуть впроваджувати комплексні рішення для бізнесу та громад.
Також у дослідженні наголошується на важливості залучення ветеранів до нових секторів економіки. Зокрема, технічні навички, отримані під час служби, можуть бути корисними для розвитку цифрових технологій, агросектору та управління сучасними виробничими процесами.
За результатами круглого столу учасники сформували низку рекомендацій для органів державної влади та місцевого самоврядування. Вони стосуються підтримки малого та середнього бізнесу, впровадження інструментів стимулювання підприємств, що працюють за принципами зеленої економіки, та підготовки регіону до майбутньої модернізації відповідно до європейських вимог.
Під час обговорення науковці та підприємці загалом підтвердили релевантність запропонованої методології дослідження та сценарного моделювання розвитку регіону до 2030 року. Також учасники висловили намір продовжувати співпрацю в межах Ради відновлення Запоріжжя та профільних організацій для просування «зеленого» порядку денного на регіональному та національному рівнях.
Підсумовуючи результати дослідження, його автори наголошують: зелений перехід для Запоріжжя є не лише екологічною необхідністю, а й економічною стратегією. Місто вже сьогодні має формувати умови для модернізації виробництва, розвитку енергонезалежності та підтримки інноваційних секторів. Саме такі кроки можуть стати основою для відновлення економіки та підвищення її стійкості в майбутньому.
Дослідження проведено і матеріал підготовлено ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Олеся Герасіна
