Кейс-стаді “Практики стійкості південно-східних областей України”

У форматі кейс-стаді подано аналіз та узагальнення успішних практик раннього відновлення, соціальної згуртованості та суспільної стійкості, які реалізовувалися протягом 2024-2025 років органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, вищими навчальними, підприємствами та асоціаціями закладами Запорізької, Миколаївської, Херсонської областей та були представлені на Міжрегіональній конференції стійкості “Незламний Південний Схід» 12.12.2025 (м. Запоріжжя)

Кейс-стаді орієнтована на вивчення та масштабування органами місцевого самоврядування та обласними державнимиі й військовими адміністраціями, громадськими організаціями, медіа, бізнес-структурами та кластерними об’єднання, а також міжнародними партнерами, які залучені до процесів раннього відновлення, розвитку громад задля посилення суспільної стійкості в умовах війни.

Арабаджиєв Д.Ю., Лепський М.А., Карпенко А.В., Турило А.Р., Трофименко Є.Ю. Практики стійкості Південно-Східних областей України в умовах повномасштабної війни: кейс-стаді / за ред. Жавжарової Т.Л. Запоріжжя: ГО “Екосенс”. 2026. 70 с.

ЗАВАНТАЖИТИ>> Case study Resilience Practices South-East Ukraine 2025

Автори-укладачі:

Арабаджиєв Д.Ю. – керівник авторського колективу, експерт ГО «Екосенс», регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості, доктор політичних наук, професор ЗНУ
Лепський М.А. – доктор філософських наук, професор ЗНУ
Карпенко А.В. – експерт ГО «Екосенс», директор Запорізького кластеру «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування», доктор
економічних наук, професор НУ «Запорізька політехніка»
Турило А.Р. – стажерка ГО «Екосенс», магістр спеціальності С5 «Соціологія» ЗНУ
Трофименко Є.Ю. – аспірантка спеціальності С2 «Політологія» ЗНУ

З початку повномасштабного вторгнення ворога Південно-Східний регіон України продовжує бути одним із найнебезпечніших напрямків фронту, на якому тривають важкі бої, ворогом здійснюється терор проти мирного населення, ведуться обстріли з усіх можливих видів озброєння як великих міст (Запоріжжя, Миколаїв, Херсон), так і інших населених пунктів відповідних областей. Повномасштабне вторгнення ворога актуалізувало для жителів цих областей нові ризики та виклики, які ще більше характеризуються стратегічною та навіть побутовою невизначеністю, а ризики стали каскадними. Позначилися такі негативні чинники і на згуртованості та стійкості територіальних громад через вимушену міграцію та еміграцію, стрес від постійних обстрілів, відчуття постійної небезпеки, проблеми з водопостачанням, електрикою, транспортом тощо.

Кожне з прифронтових міст Південного Сходу щодня стикається із схожими викликами раннього відновлення після обстрілів та напрацьовує власний досвід відбудови та суспільної стійкості, який залишається на рівні регіону, тоді як є цінним і масштабованим для сусідніх регіонів.

Наприкінці 2025 року в Запоріжжі громадською організацією «Екосенс» у партнерстві з Національною платформою стійкості і згуртованості, Радою відновлення Запоріжжя та спілкою «Інформатизація – Автоматизація – Машинобудування» в рамках проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та фондом «Східна Європа» за підтримки Норвегії та Швеції, була організована міжрегіональна Конференція стійкості «Незламний Південний Схід». Її метою став обмін досвідом раннього відновлення в умовах повномасштабної війни та посилення співпраці між органами місцевої влади, самоврядування, громадянського суспільства, поліції прифронтових Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.

У даній публікації зібрано, проаналізовано та узагальнено з метою масштабування успішні міжсекторальні практики збереження стійкості та раннього відновлення Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей, які будуть корисні для вивчення з метою управління ризиками та відновлення.

ЗАВАНТАЖИТИ КЕЙС-СТАДІ БРОШУРУ “ПРАКТИКИ СТІЙКОСТІ>> Case study Resilience Practices South-East Ukraine 2025

Відбір кейсів для брошури здійснювався на основі матеріалів виступів, інтерв’ю, презентацій та панельних обговорень Конференції «Незламний Південний Схід», а також попередніх аналітичних і програмних матеріалів організаторів. Ключовими критеріями відбору стали практичність рішень, їхня відтворюваність в інших територіальних громадах та міжсекторальний характер, що передбачає взаємодію влади, громадянського суспільства, бізнесу та експертного середовища.

Окремим результатом конференції, що відображений у брошурі, є розробка та презентація програми експертного опитування «Мапування ризиків суспільної стійкості територіальних громад Запорізької області», яке може бути масштабоване для дослідження та управління суспільними ризиками різних територіальних громад не тільки України, але й європейських країн в умовах геополітичних викликів і військових загроз.

Зібрано також цінний досвід щодо зеленого відновлення міст Південного сходу в умовах кліматичних змін. Значну увагу приділено досвіду збереження економічної стійкості та розвитку підприємництва в умовах тривалої війни, зокрема ролі бізнес-асоціацій і кластерних спільнот у цьому процесі та можливостям підтримки з боку державних органів і структур.

Залучення широких кіл громадськості, експертів, науковців, органів виконавчої влади, муніципалітетів, територіальних громад, медіа до обміну практиками раннього відновлення та сталого розвитку сприяє збереженню інтересу до європейської інтеграції, зміцненню екосистеми суспільної стійкості цих регіонів.

Таким чином, публікація акумулює управлінські, експертні і громадські практики раннього відновлення Південного сходу України, релевантні умовам повномасштабної війни, з метою їх поширення, аналізу та масштабування.

ВИСНОВКИ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

Аналіз кейсів, представлених у межах конференції та систематизованих у цій брошурі, дозволяє виокремити низку спільних принципів, без яких стійкість прифронтових регіонів залишається декларативною.

Міжсекторальне співробітництво

Стійкість формується не в межах одного сектора. Жоден із розглянутих кейсів – від управлінських практик великих міст до конкретних економічних чи екологічних ініціатив – не є результатом дій одного актора. Ефективні рішення виникають на перетині взаємодії і координації дій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, бізнесу, громадських організацій, науки та міжнародних партнерів. Відсутність хоча б одного елемента призводить до фрагментації зусиль і зниження ефективності.

Локальне лідерство

Ключовою умовою стійкості є наявність локальних лідерів – інституційних і неформальних. Йдеться не лише про посадові ролі, а про здатність брати відповідальність, ухвалювати рішення в умовах невизначеності та утримувати довіру громади. Практики Запоріжжя, Херсона, Миколаївщини та окремих громад показують, що саме локальне лідерство визначає, чи трансформуються ресурси й допомога у реальні зміни.

Дані та аналітика

Стійкість неможлива без переходу від інтуїтивного до доказового управління. Мапування ризиків, цифрові платформи управління, аналітичні дашборди, екологічні профілі громад – це не допоміжні інструменти, а основа прийняття рішень. Дані дозволяють пріоритезувати дії, працювати з обмеженими ресурсами та аргументовано взаємодіяти з донорами і державними інституціями.

Екологічна відповідальність

Війна не скасовує довгострокових екологічних і кліматичних ризиків, а лише посилює їх. Практики енергетичної стійкості, кліматоорієнтованого планування, зеленої модернізації інфраструктури громад демонструють, що екологічний вимір є складовою безпеки, економічної життєздатності та якості життя. Ігнорування цього виміру закладає відкладені ризики для відновлення.

Партнерство бізнесу і громад

Бізнес у прифронтових регіонах виступає не лише платником податків, а співтворцем стійкості. Малі та середні підприємства, об’єднані в кластери, за участі бізнес-спілок і громадських організацій, формують зайнятість, підтримують громади, адаптуються до нових ринків і стандартів. Ефективні кейси показують, що партнерство бізнесу й громад є взаємовигідним і критично важливим для раннього відновлення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ

За результатами аналізу та узагальнення описаних рішень і практик функціонування громад в умовах безпосередньої близькості фронту та постійних військових загроз, наша аналітична група сформувала наступні рекомендації із підвищення стійкості та збереження сталого розвитку.

Для територіальних громад:

За результатами аналізу успішних кейсів громад та акторів Південного Сходу України оптимізувати політику та практику раннього відновлення.
Інституціоналізувати міжсекторальну взаємодію через постійні платформи співпраці з бізнесом, громадськими організаціями та експертами.
Запроваджувати системне мапування ризиків як основу планування та бюджетних пріоритетів.
Інвестувати у людський капітал, локальних лідерів і професійні команди управління.
Інтегрувати екологічні та кліматичні чинники у стратегії розвитку й відновлення.

Для військових цивільних адміністрацій:

Підсилювати «повсякденну» демократію участі: дорадчо-консультативні органи, публічні консультації, громадські слухання, місцеві ініціативи, збори мешканців, громадська експертиза та підтримувати неформальні формати взаємодії (спільні толоки, міні-проєкти, волонтерські ініціативи, громадські акції, простори згуртованості).
Забезпечувати координацію між громадами та зменшувати фрагментацію управлінських рішень.
Підтримувати створення регіональних аналітичних і цифрових інструментів управління.
Сприяти кадровій стабільності та професіоналізації публічної служби в умовах війни.
Виступати модератором партнерств між громадами, бізнесом і донорами.

Для донорів та міжнародних партнерів:

Орієнтувати підтримку на довгострокову інституційну спроможність, а не лише на швидкі інфраструктурні результати.
Підтримувати проєкти, що поєднують безпекові, економічні, соціальні цілі із цілями сталого розвитку
Використовувати результати мапування ризиків як основу для пріоритезації фінансування.
Інвестувати в локальні інституції розвитку, агенції, хаби та професійні команди.

Для бізнесу:

Розглядати участь у відновленні як стратегічну інвестицію у стабільність середовища.
Об’єднуватися в кластери та бізнес-спільноти для зниження ризиків і спільного доступу до ресурсів.
Інтегрувати соціальну та екологічну відповідальність у бізнес-моделі.
Працювати у партнерстві з органами місцевого самоврядування та владою на розвиток і відновлення громади, виходячи за межі короткострокової вигоди у стратегічні цілі.