У Всесвітній день води на березі річки Мокра в Запоріжжі відбулася «Рожева толока», організована ГО «Екосенс» у партнерстві з медіа SODA. До вирішення проблеми забруднення малих річок підійшли креативно.
Чому Рожева?
“Під час зими людям не вистачає сонця, світла, повітря і яскравих кольорів. Тому виникла ідея закликати людей одягнути на Толоку рожеве. Адже кожна наша толока чимось відрізняється і є сама по собі заходом із соціалізації”, – пояснює співорганізаторка Толоки, голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова.
Фото: співорганізаторка Толоки, голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова
“Рожевий, до речі, вважається одним із найкращих антидепресантів, бо асоціюється з душевним спокоєм, ніжністю та позитивом”, – додає психологиня ГО “Екосенс” Вікторія Сокіл.
Фото: співзасновниця ГО” Екосенс” Вікторія Сокіл
А коли до заходу долучилося запорізьке медіа SODA, яке системно пише про довкілля, – толока стала справді “рожевою” подією.
Активісти придбали рожеві мішки для сміття і рожеві рукавички. Але мета Толоки була насправді серйозна.
Чому малі річки залишаються поза увагою
Проблема забруднення міських малих річок зазвичай ігнорується і містянами, і владою. Далеко не всі розуміють, що саме річки формують екосистему та безпосередньо впливають на якість питної води та ширше – на комфорт міського простору.
Накопичення відходів у прибережних зонах приток Дніпра призводить до погіршення якості води, порушення природних процесів самоочищення та зниження біорізноманіття. У довгостроковій перспективі це створює додаткове навантаження на водні ресурси та інфраструктуру. У цьому контексті «Рожева толока» підкреслює масштаб проблеми збереження водних ресурсів на локальному рівні.
Що було?
Учасники зосередилися на зборі твердих побутових відходів – передусім пластикових пляшок, пакування та скла. Саме ці типи сміття найчастіше накопичуються вздовж берегів через відсутність належної культури поводження з відходами та контролю за станом територій.
Частина сміття була частково занурена у ґрунт або прихована в прибережній рослинності, що ускладнювало процес прибирання і вимагало більшої уваги та часу. На жаль, такий брудний пластик і скло вже не підходить для переробки.
Водночас Толока виконувала не лише практичну функцію очищення території. Формат спільної роботи створив простір для неформальної взаємодії між учасниками – обговорення екологічних проблем, обміну досвідом та спільного осмислення стану річки.
Окремо учасники відзначали, що участь у таких ініціативах має і психологічний ефект. Фізична діяльність на відкритому повітрі, залученість до спільної справи та відчутний результат роботи сприяють зниженню напруги та емоційному розвантаженню. У контексті постійного стресу, з яким стикається суспільство, такі формати стають соціальною практикою підтримки.
Крім того, процес прибирання дозволяє безпосередньо побачити масштаб проблеми. Те, що часто сприймається як абстрактне “забруднення”, під час толоки набуває конкретного виміру – в кількості зібраних пакетів, типах відходів і стані території.
Екологічна робота об’єднує
До участі в «Рожевій толоці» долучилися і волонтери, і співробітники, і стажерки ГО «Екосенс».
Фото: стажерки Юлія Войцешевська та Анастасія Турило
“Залучення стажерок є частиною підходу організації до формування практичних навичок у сфері екологічної діяльності. Участь у подібних заходах дозволяє отримати безпосередній досвід роботи з екологічними викликами, зрозуміти їхній масштаб та специфіку на локальному рівні”, – пояснює куратор стажерів Максим Сорока.
Такий формат поєднує навчання з практикою і сприяє формуванню залученості молоді до екологічних ініціатив, що є важливим для довготривалих змін у ставленні до довкілля.
А потім зібране під час толоки сміття має бути вивезене комунальним підприємством “Космічної районної адміністрації, оскільки ця зелена зона належить до зони його відповідальності.
Прибережні зони річок вважаються природоохоронною територією. На відстані 25-50 метрів заборонена забудова, розміщення стихійних сміттєзвалищ. належать до зони відповідальності. На жаль, Держводагентство мало контролює стан малих річок, тому це доводиться робити активним громадянам. Так, ми прибрали сміття на березі і надали запит РА на його вивезення. Взаємодія між громадськими ініціативами та комунальними службами визначає, чи матимуть такі заходи довготривалий ефект.
Від локальної дії до системних змін
«Рожева толока» є частиною ширшого підходу ГО “Екосенс” до роботи з екологічними викликами. Організація зібралася в 2026 році для формування сталої практики участі громад у вирішенні проблем довкілля”, – пояснює Вікторія Сокіл.
Для сходу до Заходу України, подібні ініціативи окремих активістів, громадських організацій, шкіл чи підприємств привертають увагу місцевої влади та є важливими для досягнення системних змін. У цьому процесі важливу роль відіграють також відповідальні медіа, такі як SODA, що забезпечують видимість проблем і рішень.
Організатори розглядають «Рожеву толоку» як частину довготривалої роботи. Серед наступних кроків – проведення воркшопів з висадження рослин, нові толоки, просвітницькі лекції та розвиток взаємодії з органами місцевого самоврядування.
“Окрему увагу ми продовжимо моніторингу стану річок та пошуку рішень, спрямованих не лише на ліквідацію наслідків, а й на зменшення джерел забруднення”, – підкреслює Максим Сорока, який готує новий аналітичний звіт за результатами спостережень за річками в 2026 році.
«Рожева толока» демонструє, що локальні ініціативи можуть ставати частиною ширших екологічних процесів – за умови системності, партнерства та публічності.
Детальніше про стан малих річок Запоріжжя 2025 від ГО “Екосенс” читайте в нашому аналітичному звіті>>
