Німецька організація AUSTAUSCH e.V. відкрила простір GreenRoots Hub у Дніпрі і представила плани підтримки екологічного відновлення громад у південно-східному регіоні України.
Подія зібрала представників громадських організацій із Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Херсона, Києва, експертного середовища та міжнародних партнерів, які працюють із темою відновлення в умовах війни. На відкритті побували і представники ГО «Екосенс».
GreenRoots Hub задуманий як простір підтримки та навчання для мережі громадських організацій, які працюють з темою зеленого відновлення та адаптації до зміни клімату прифронтових регіонів.
«Ми бачимо, що саме локальні команди найкраще розуміють контекст і потреби своїх громад. Наше завдання – дати їм інструменти і підтримку, щоб ці рішення працювали на довгу перспективу», – зазначив виконавчий директор Austausch e.V. Ігор Мічник.
Еволюція мережі: від «Друкарні» у Слов’янську до GreenRoots у Дніпрі
Інституційним фундаментом хабу став досвід Центру громадянського суспільства «Друкарня», заснованого у Слов’янську в 2019 році. Цей майданчик став першою точкою формування розгалуженої спільноти екологічних активістів, які згодом виросли до рівня експертів і керівників впливових громадських організацій. Особливу роль у становленні експертної бази відіграло багаторічне партнерство з Басейновим управлінням водних ресурсів (БУВР) Сіверського Дінця. Завдяки залученню професійних екологів активісти навчилися проводити професійний моніторинг поверхневих вод на місцевих річках, перетворюючи громадські ініціативи на фахову аналітику, яка впливає на прийняття рішень.
Після тимчасового переміщення частини команди до Івано-Франківська, фокус діяльності “Друкарні” змістився на продовольчу безпеку та підтримку малих господарств на деокупованих територіях.
Команда проєкту трансформували досвід роботи на Донеччині у стратегію підтримки громад в умовах повномасштабного вторгнення.
Така модель формує нову екологічну політику «знизу вгору», де локальний досвід визначає вектор масштабніших змін.
Відкриття хабу в Дніпрі означає «повернення до близькості» – можливість розуміти реальні потреби фронтових громад через пряму взаємодію, а не через кабінетні звіти.
«Для нас важливо залишатися в контакті з реальністю громад. Саме це дозволяє працювати не з теоретичними моделями, а з конкретними задачами», – пояснює координаторка кліматичних проєктів AUSTAUSCH e.V. Анастасія Бондаренко.
Концепція Green Recovery (зеленого відновлення) виступає базовим елементом національної безпеки. Аналіткиня з питань зеленої відбудови України у Міжнародному інституті сталого розвитку, членкиня правління ГО “Екодія” Анна Акерманн акцентує: екологічні рішення сьогодні є інструментами виживання. Зелена відбудова пропонує відповіді на критичні гуманітарні виклики через децентралізацію та автономність. Енергоефективні будівлі, обладнані сонячними панелями та тепловими насосами, забезпечують витривалість громад під час ударів по інфраструктурі. Моніторинг стану ґрунтів і води є обов’язковим стандартом безпеки продуктів харчування.
«Йдеться про воду, яку споживають люди, про ґрунти, які забезпечують продовольство, і про енергію, що визначає рівень автономності громад. Це практичні речі, від яких залежить щоденне життя», – зазначає вона.
Беручи участь у дискусії, голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова навела свій приклад громадської ініціативи з берегоукріплення малої річки через висадження понад 100 кущів бузку.
Символічний вибір сорту «Палаюча Москва» став потужним інструментом публічної мобілізації: люди активно долучилися до висадки, перетворюючи екологічний захід на акт громадянського спротиву.
Сьогодні екологічна обізнаність знову стає маркером суспільної зрілості. Зелене відновлення – це шлях до створення стійкого середовища, де захист довкілля є запорукою здоров’я та фізичної безпеки кожного громадянина вже зараз.
Соціальний виклик: екологічна освіта та подолання розриву між поколіннями
Одним із найгостріших питань є «освітній дефіцит» серед управлінців та населення. Проблема «інвазивних видів» та культ «вилизаних парків» у містах (зокрема Харкові) свідчать про низьку грамотність. Заміна природних екосистем штучними «Діснейлендами», де знищується біорізноманіття, часто помилково трактується як розвиток.
Аналізуючи методи навчання, учасники дискусії звернулися до досвіду Киргизстану. У бідних районах, де пластик використовують для опалення, традиційні екологічні лекції для дорослих виявилися недієвими. Ефективним став підхід через дітей: коли учням пояснили прямий вплив забрудненого повітря на їхнє здоров’я, вони стали агентами змін у родинах, змушуючи батьків відмовитися від токсичних практик. Цей кейс підтверджує: екологічна освіта має базуватися на конкретних показниках якості життя та здоров’я, а не на абстрактних гаслах.
Місія GreenRoots Hub полягає у підтримці безперервного навчання та нетворкінгу, що дозволяє локальним організаціям ставати суб’єктами прийняття рішень.
Важливо, що хаб пропонує модель колаборації замість конкуренції за ресурси. Горизонтальне об’єднання зусиль активістів із Дніпра, Харкова, Запоріжжя та Києва дозволяє формувати єдиний фронт адвокації екологічних інтересів перед органами влади, масштабуючи локальні успіхи на національний рівень.
Як отримати грант в рамках конкурсу “Resilient Roots: підтримка екологічних ініціатив у регіонах України, що постраждали від війни” читайте тут https://vidnova.info/konkurs-subgrantiv-resilient-roots.html
Олеся Герасіна
