В Запоріжжі відбувся відкритий діалог «Виклики-2026: як забезпечити суспільну стійкість та розвиток Запоріжжя», організований Національною платформою стійкості та згуртованості за участі UNDP Ukraine. У розмові взяли участь представники влади, експерти та громадські організації, які працюють із темою стійкості регіону щодня.
Відкриваючи зустріч, заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін та співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, політолог Олег Саакян наголосили на необхідності поєднувати оцінку ризиків із пошуком реальних рішень, які можуть працювати в умовах прифронтового регіону.
Учасники обговорили виклики, що одночасно зачіпають безпеку, соціальну сферу та інфраструктуру. Йшлося про загрози для водопостачання, ризики радіаційного забруднення, накопичення відходів від руйнувань і зростання соціальної напруги. У такій ситуації окремі проблеми не існують ізольовано, а посилюють одна одну, ускладнюючи відновлення регіону.
Результати дослідження ризиків суспільної стійкості представив співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій, звернувши увагу на те, що значна частина загроз має одночасно високий рівень імовірності та впливу. За таких умов навіть локальні збої можуть мати ширші наслідки для різних сфер життя міста.
Він уточнив, що комплексний підхід до стійкості передбачає врахування п’яти вимірів: соціальної згуртованості, безпеки, інфраструктури, управління та залученості, інформаційної стійкості. 63 питання анкети експертного опитування відповідали цим вимірам.
Для Запоріжжя у «червоній зоні» опинилися 38 ризиків із 63. Вони є одночасно і значущими, і високовірогідними. У ТОП-10 загроз – зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, відтік капіталу через складні безпекові умови, мінна небезпека, порушення централізованого теплопостачання, падіння довіри до президента. Актуальним для області є ризик тимчасової окупації.
Оцінюючи загрози у сфері транспорту та телекомунікацій, експерти виділили насамперед ризик багатоденного блекауту, але до традиційних ризиків цього року додалося порушення залізничного сполучення.
В області також зберігається загроза «інформаційної окупації». Аби їй протидіяти, потрібно розуміти, що відбувається у цій сфері на рівні громад, і впроваджувати нові технологічні рішення – наприклад, застосовувати додатки, які розпізнають ботів. Також важливою є синергія проукраїнських блогерів у регіоні.
Регіональний координатор Платформи Національної платформи стійкості та згуртованості у Запорізькій області Дмитро Арабаджиєв продовжив, зосередившись на соціальному вимірі. Він говорив про втому суспільства від війни, зниження рівня довіри та фрагментацію інформаційного простору. За його словами,накопичення втоми, падіння довіри та роз’єднаність інформаційного поля напряму впливають на згуртованість громад і здатність людей взаємодіяти в кризових ситуаціях.
Економічні та демографічні виклики для Запорізької області окреслила доцентка Національного університету «Запорізька політехніка» Тетяна Сергієнко. Вона звернула увагу на втрату трудових ресурсів, відтік населення та зростання навантаження на соціальну сферу, що створює додатковий тиск на громади.
Про практичні кроки міста в напрямку енергетичної стійкості розповів начальник відділу енергетичного планування департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради Віктор Бондаренко. Він представив досягнення Запоріжжя в напрямку розвмтку розподіленої генерації, впровадження когенераційних установок та використання сонячної енергії для підтримки роботи критичної інфраструктури в умовах можливих перебоїв.
Заступниця директора з розвитку міжнародної співпраці “Інституту розвитку міста Запоріжжя” Марія Кузнєцова наголосила, що стійкість міста визначається не лише інфраструктурними рішеннями. Вона підкреслила роль соціальної згуртованості, доступу до послуг і підтримки зв’язків між людьми як ключових факторів, які дозволяють громаді витримувати навантаження.
У діалозі також взяла участь голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова, яка представила підходи організації до зеленого і справедливого відновлення Запоріжжя та практичні рішення, що вже застосовуються у відповідь на частину окреслених викликів. Зокрема, дослідження та протоколи використання малих річок як резервних джерел водопостачання.
Робота організації у сфері зеленого відновлення формується як системна відповідь на виклики, що накопичуються в регіоні з початку повномасштабної війни. З 2022 року “Екосенс” поєднує аналітику, дослідження та практичні інструменти, які допомагають громадам не лише реагувати, а й планувати відновлення. Серед досягнень – поширення знань через платформу vidnova.info, розвиток Ради відновлення Запоріжжя як середовища взаємодії експертів і організацій, а також напрацювання стратегічного бачення відновлення Запоріжжя.
Зокрема, практики раннього відновлення в умовах постійних обстрілів, забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури, управління ризиками, налагодження міжсекторальної співпраці та підтримки суспільної згуртованості – узагальнені в кейс-стаді «Практики стійкості Південно-Східних областей України» яке стало результатом співпраці під час конференції «Незламний Південний Схід».
Тетяна Жавжарова підкреслила, що екологічні рішення дедалі більше інтегруються у сферу безпеки та розвитку громад:
“Війна не скасувала довгострокових екологічних і кліматичних ризиків для Запорізької області, а лише посилила їх. Практики енергетичної стійкості, кліматоорієнтованого планування, зеленої модернізації інфраструктури громад довели, що екологічний вимір є складовою безпеки, економічної життєздатності та якості життя”, – зазначила експертка.
Учасники заходу погодилися, що відповідь на складні каскадні ризики потребує міжсекторального діалогу, координації та взаємодії. Запоріжжя демонструє цей підхід на практиці.
Такі обговорення стають простором, де практичний досвід громад і аналітичні напрацювання зводяться разом. Такий формат дозволяє краще розуміти актуальні виклики прифронтових регіонів і формувати рішення, які працюють у реальних умовах – у відновленні інфраструктури, управлінні ризиками та зміцненні суспільної стійкості.
