Стажерки громадської організації «Екосенс» презентували результати своїх перших досліджень, присвячених зеленому відновленню Запоріжжя в умовах війни.
В рамках проєкту «Новий імпульс для зеленого відновлення Запоріжжя» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” протягом 5 місяців учасниці стажування вивчали роботу громадського сектору та готували власні дослідження. Це стажування стало унікальним для Запоріжжя форматом, адже поєднало практичне навчання з підготовки досліджень, які мають прикладне значення для міста, з особистою участю в щоденній роботі громадської організації.
Навчання молодих дослідників і аналітиків стало частиною розвитку аналітичного центру «Екосенс» і відповіддю на потребу залучення нових людей до роботи з темами зеленого відновлення та адаптації до змін клімату.
В безпекових і економічних умовах прифронтового міста ці виклики набули нової складності, а отже – потребують ширшого кола фахівців і фахівчинь, здатних працювати з даними, аналізувати міські процеси та формувати рішення.
Протягом стажування учасниці були інтегровані в щоденну діяльність громадської організації “Екосенс”: долучалися до внутрішніх процесів інституційного розвитку, знайомилися з реальною аналітичною та адвокаційною роботою, проходили навчання та працювали з реальними кейсами. Окрему увагу було приділено розвитку навичок підготовки досліджень і презентації результатів для фахової аудиторії.
Стажерки «Екосенс» Анастасія Турило та Юлія Войцешевська на Рожевій толоці
Результатом цієї роботи стали два дослідження, що фокусуються на актуальних питаннях розвитку міського середовища Запоріжжя.
Стажерка «Екосенс», соціологиня Анастасія Турило в дослідженні «Відновлення Запоріжжя 2026: потреби розвитку парків і скверів» вивчала запити і бачення мешканців Запоріжжя щодо розвитку зелених просторів. Воно базується на соціологічному опитуванні громадської думки, проведеному в березні 2026 року, і є продовженням роботи, розпочатої ГО «Екосенс» ще у 2025 році під час розробки міської програми розвитку парків і скверів у співпраці із Запорізькою міською радою.
Якщо дослідження 2025 року допомогло робочій групі сформувати «Основні засади організації та впорядкування парків і скверів Запоріжжя», то новий етап лонгітюдного дослідження був зосереджений на оцінці потреб містян щодо користувацьких практик та реконструкції парків і скверів. Адже за цей час змінилися соціально-економічні умови та погіршилася безпекова ситуація, що безпосередньо впливає на те, як мешканці сприймають і використовують міські простори.
Анастасія Турило зазначає, що ключовим у дослідженні стало переосмислення ролі зелених просторів: «Сьогодні це вже не тільки про комфорт чи дозвілля. Для багатьох людей парки і сквери стають місцями, де можна відновитися, відчути безпеку і стабільність у щоденному житті».
Розповідаючи про свій досвід стажування в громадській організації «Екосенс», Анастасія Турило додає:
«Стажування в ГО «Екосенс» стало для мене цінним професійним досвідом, адже саме тут я змогла реалізувати своє перше повноцінне соціологічне дослідження – опитування громадської думки від розробки анкети до аналізу результатів і підготовки підсумкових матеріалів. Для мене це була можливість не лише застосувати знання на практиці, а й відчути відповідальність за дослідницький процес на кожному етапі.
Особливо корисним для мене стало напрацювання практичних навичок у роботі з соціологічним інструментарієм, аналізі даних онлайн-опитування та підготовці аналітичних висновків. Не менш важливим був і досвід командної роботи, який показав, наскільки якісний результат залежить від комунікації, взаємодії та спільного бачення мети.
Окремо хочу відзначити атмосферу стажування. Уважне наставництво, підтримка та фаховий супровід з боку куратора Максима Сороки створювали комфортний простір для навчання, у якому було не страшно ставити запитання, шукати рішення й професійно зростати.
Найцінніше, що я виношу з цього досвіду – це впевненість у власних силах, розуміння практичної сторони соціологічної роботи та чітке усвідомлення, що саме у цьому напрямі я хочу розвиватися далі. Це той досвід, який стане для мене важливою опорою в подальшій професійній діяльності».
У фокусі дослідження – соціальна роль парків і скверів у житті міста сьогодні та бачення їх функціонального використання в нових реаліях.
Матеріал про презентацію: https://vidnova.info/vidnovlennya-zaporizhzhya-2026-potreby-rozvytku-parkiv-i-skveriv.html
Урбаністка Юлія Войцешевська в результаті стажування в ГО “Екосенс” здійснила дослідження «Річка Суха як елемент міського простору Запоріжжя», яке є першою в місті спробою подивитися на малу річку не лише крізь призму екології, а як на повноцінний елемент міської системи, її просторової структури та інфраструктури.
У дослідженні підкреслюється, що малі річки в українських містах часто залишаються деградованими та виключеними з логіки міського планування. Водночас вони мають значний потенціал для ревіталізації та можуть виконувати важливі функції – від екологічних до соціальних, покращуючи якість міського середовища.
Робота зосереджується на аналізі ролі річки Сухої в межах Шевченківського району Запоріжжя – території, яка зазнала значного впливу війни. У фокусі дослідження – наявні функції річки в міському просторі, її екосистемні послуги, а також можливості розвитку як доступного громадського простору для мешканців.
Дослідження поєднує екологічний, містопланувальний і соціальний підходи, пропонуючи цілісний погляд на річку як ресурс відновлення міста. У роботі були використані методи урбан-аналізу із застосуванням відкритих даних, зокрема OSM, а також урбаністичні прогулянки з фотодокументацією та спостереженням за практиками використання простору мешканцями.
Розповідаючи про свій досвід стажування, Юлія Войцешевська зазначає:
«Для мене це дослідження було про зміну оптики – коли починаєш інакше дивитися на міський простір і помічати те, що раніше залишалося поза увагою. Найважливіше, що дало мені стажування, — це майданчик для висловлення своїх ідей. Підхід і напрямок, у яких я працюю, є достатньо новими для Запоріжжя, і тому інституційна підтримка “Екосенсу” дала мені необхідні спроможності реалізуватись. Надзвичайно важливо також і те, що мої особисті дослідницькі інтереси актуальні для організації та її стратегічних цілей. Це дуже допомагало робити дослідження, шукати необхідний фокус уваги і підбирати релевантні інструменти.
Менторська підтримка від Максима Сороки мала два дуже важливі виміри: особистісний та експертний. Підтримка у формуванні самої ідентичності дослідниці була дуже цінною у порадах фокусуватись і звужувати погляд в дослідженні, не брати занадто широкий спектр, а пріоритезувати. Експертна підтримка була дуже важливою у технічних деталях роботи з даними — у формуванні ситуаційних мап. Досвід і знання про те, за якою логікою виділяти обʼєкти міського простору та зелені зони, гармонізація стандартів із європейськими давали мені можливість формувати логіку дослідження там, де мені бракувало цих знань.
Окремо важливо зазначити, що я вперше в житті формувала етапи дослідження, сама створювала гіпотези і дослідницькі запитання, підбирала інструменти дослідження, проводила експедиції і створювала ситуаційні мапи. Такий складний рівень роботи із ГІС-інструментами для мене також вперше. І опанувати його я змогла саме завдяки практичним питанням, які мала візуалізувати для того, щоб обґрунтувати свої аргументи або навпаки отримати додаткову інформацію для аналізу.
Загалом, вдячна цьому стажуванню за свободу і можливості реалізувати свій погляд та ідеї з одного боку, та інституційну підтримку й експертність, щоб зробити релевантне дослідження».
ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ 2026 04 28 – Екосенс – Презентація дослідження – Войцешевська
За словами куратора, наукового керівника стажування, експерта ГО «Екосенс» Максима Сороки, проєкт став важливим інструментом формування нової генерації аналітиків і аналітикинь, які працюють із темами відновлення міст.
Учасниці підкреслюють, що стажування дозволило поєднати теоретичні знання з практикою та глибше зрозуміти, як дослідження впливають на реальні міські процеси.
Підготовлені під час стажування дослідження фіксують актуальні потреби міста та пропонують підходи до його зеленого відновлення, які можуть бути використані в подальшій роботі організації та на рівні міських рішень.
