14 серпня чотири громади із Запорізької та Дніпропетровської областей: Павлівська і Матвіївська громади Запорізької області, а також Сурсько-Литовська та Васильківська громади Дніпропетровської області підбили підсумки шестимісячної роботи, присвяченої розвитку безбар’єрності в громадах, зокрема навчанню, аудиту доступності та напрацюванню практичних рішень для подальших змін.
За шість місяців команди в рамках проєкту ГО «Спільно ХАБ» «Громади без бар’єрів: шлях до інклюзивного відновлення», реалізованого за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду «Східна Європа» за фінансування Норвегії та Швеції пройшли три навчальні модулі, присвячені партисипації, дослідженню потреб громади та безбар’єрності. Після навчання разом з експертами проводили аудити фізичної доступності об’єктів, а один об’єкт у кожній громаді досліджували самостійно.
Одним із головних результатів проєкту стала власна методологія аудиту фізичної доступності. Її розробили на основі наявних підходів до оцінки доступності, але під час роботи доповнили увагою до деталей, які часто залишаються поза межами стандартної оцінки. Методологію планують зробити доступною для інших громад.
«Безбар’єрність – це не лише про пандуси. Важливо навчитися помічати бар’єри, адже це перший етап для того, щоб їх долати й прибирати з наших громад», – зазначила керівниця проєкту, виконавча директорка ГО «Спільно ХАБ» Тетяна Воскобойнікова.
Практичні аудити показали, що безбар’єрність не закінчується біля входу в будівлю. Наприклад, Павлівська громада дослідила заклад освіти в селі Солоному. Серед виявлених бар’єрів – відсутність паркувального місця для людей з інвалідністю, нерівне покриття окремих шляхів руху, недостатнє освітлення, відсутність тактильної навігації, високі пороги, проблеми зі сходами та поручнями, а також недостатня кількість елементів аварійного сповіщення.
Матвіївська громада під час аудиту зосередилася на ліцеї, адміністративній будівлі та зупинці громадського транспорту. Команда виявила, зокрема, проблеми з маркуванням сходів, шириною дверей, облаштуванням входу та ухилом нового пандуса. Водночас громада вже має проєктно-кошторисну документацію на облаштування підйомників та доступних санітарних кімнат і планує шукати фінансування для реалізації цих рішень.
Сурсько-Литовська громада перевірила три різні об’єкти: ЦНАП і відділ соціального захисту та ветеранської політики, будинок культури та зупинку громадського транспорту. Аудит показав, що бар’єри можуть виникати ще до входу в установу: від перепадів висот і відсутності доступного паркування до проблем із навігацією та облаштуванням входу.
Окремо команда дослідила зупинку «Лікарня». Попри наявність навісу та місць для сидіння, вона не відповідала всім вимогам доступності: зокрема, не мала необхідних тактильних смуг, належного інформування пасажирів та нормативного посадкового майданчика.
Для Васильківської громади війна змінила формат роботи. Через безпекову ситуацію та евакуацію частини населення провести фізичний аудит стало неможливо. Тому команда зосередилася на цифровій доступності офіційного сайту громади та її комунікаційних ресурсів.
Аудит сайту проводили за критеріями WCAG 2.2, оцінюючи не лише технічні параметри, а й те, наскільки легко різним категоріям користувачів знайти, зрозуміти та використати потрібну інформацію. Серед виявлених проблем – недостатня структура заголовків, складнощі з навігацією без миші, відсутність альтернативних текстів для окремих зображень, субтитрів та текстових альтернатив до відео, а також значна кількість інформації, доступної лише у форматі PDF.
Результати аудиту громади отримали разом із рекомендаціями щодо покращення сайту. Серед наступних кроків – визначити відповідального за цифрову доступність, усунути критичні недоліки, зробити доступнішими документи та відео й поступово впроваджувати доступні електронні форми та сервіси.
Представники громад наголосили, що частину змін можна реалізувати вже зараз: встановити інформаційні та тактильні таблички, нанести контрастне маркування, усунути невеликі бар’єри. Для масштабніших рішень громади планують залучати грантове фінансування та враховувати вимоги безбар’єрності під час майбутніх ремонтів і розвитку інфраструктури.
«Зробити всю громаду безбар’єрною за один день неможливо, але її можна робити доступнішою крок за кроком, об’єкт за об’єктом, рішенням за рішенням. І саме тому для нас цей моніторинг не фінальна точка, а початок подальших змін», – зазначила представниця молоді Сурсько-Литовської громади Вероніка Горяніна.
Проєкт показав громадам, що безбар’єрність потребує не лише окремих інфраструктурних рішень, а системного підходу. Від доступного маршруту до будівлі та можливості самостійно отримати послугу до зрозумілої інформації та цифрових сервісів – кожна з цих складових визначає, наскільки громада є доступною для своїх жителів.
