Малі річки відіграють важливу роль у соціально-екологічному розвитку Запоріжжя. Дослідження ГО «Екосенс», проведені у 2023-2025 роках, продемонстрували необхідність захисту та відновлення малих річок міста.
Нещодавно міська рада представила «Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Запорізької міської територіальної громади на 2026-2028 роки», де, серед іншого, фігурують і малі річки.
Тож ми вирішили проаналізувати, які кошти виділялися з бюджету на підтримку водних артерій міста впродовж 10 років. А також зрозуміти, чи ефективними є підходи міської ради для порятунку малих річок Запоріжжя
Малі річки Запоріжжя – не просто струмки, що біжать вулицями міста. Вони живлять Дніпро, дають життя рослинам і тваринам, створюють мікроклімат і навіть є безпековою складовою. Вони течуть поміж будинками, гаражами, посадками Запоріжжя і вже багато років піддаються впливу людини: засмічуються, замулюються, заростають, міліють.
А після підриву росіянами Каховської ГЕС рівень грунтових вод значно впав, обміліли Дніпро і всі малі річки, утворилися нові проблеми. Чи запланувала влада якісь заходи, щоб поліпшити ситуацію, читайте далі.
Мільйон на річки – багато чи мало
Довкілля є важливою складовою різних міських програм. Одна з таких – це «Програма економічного і соціального розвитку Запорізької міської територіальної громади», яка приймається кожного року міською радою. На 2025 рікрічки не згадані.
Замість цього у розділі «Екологія» визначені інші завдання:
* покращення стану атмосферного повітря;
* упорядкування водовідведення та каналізаційних мереж;
* охорона і відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття;
* збереження природно-заповідного фонду та формування екомережі;
* поводження з відходами.
У «Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій Запорізької міської територіальної громади на 2026-2028 роки» передбачено 12 пріоритетних галузей. Довкілля стоїть на передостанньому місці. А щодо грошей, то взагалі на останньому. На 2026 та 2027 роки коштів не передбачено, на 2028 рік – 1 мільйон гривень. Для порівняння, на Муніципальну інфраструктуру та послуги заклали 2,5 мільярди, на освіту – 724 мільйони гривень, навіть на культуру передбачили 18,8 мільйонів гривень.
Цей мільйон заплановано на розчищення та врегулювання русел річок Запоріжжя. В показниках стоїть цифра 349,00. Мабуть, метрів. Небагато.
Що ж це за звір – Програма ревіталізації
Ще в далекому 2018 році, на 31 сесії Запорізької міської ради, прийняли «Програму ревіталізації малих річок і інших водних обʼєктів міста Запоріжжя на 2018-2028 роки». Вже тоді була очевидною несприятлива ситуація у гідрологічному режимі, санітарному стані та ландшафтній структурі басейнів малих річок. Саме розв’язання цих проблем відновлення водних екосистем малих річок Запоріжжя декларує ця програма.
Одним з головних пунктів є розчистка та заходи щодо відновлення і підтримання гідрологічного режиму річок. Відповідальними за виконання програми були визначені комунальне підприємство «Управління капітального будівництва», а також районні адміністрації та Управління з питань екологічної безпеки.
Серед річок, які зазначені в програмі, є Мокра (Московка), Суха (Московка), Верхня, Середня та Нижня Хортиці, Кабиця, велика кількість струмків та балок.
Цікаво, що за даними Басейнового управління водних ресурсів річок Приазовʼя, річки Кабиця та Верхня Хортиця переліку водних ресурсів Запорізької області не фігурують. Однак в програмі вони є.
– Захист та відновлення малих річок та інших водних ресурсів на локальному рівні потребує комплексного підходу та об’єднання зусиль влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, академічного та громадського середовища, – пояснює експерт з екологічної безпеки та науковий керівник лабораторії «Довкола» Максим Сорока.
Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки та науковий керівник лабораторії «Довкола»
Куди пішли гроші
Розчищення річок почали включати до програм «Про фінансування природоохоронних заходів за рахунок екологічних надходжень» ще з 2016 року. Пройшовшись по системі електронних закупівель Прозорро, ми знайшли витрати майже на всі річки Запоріжжя.
Вже в 2019 про розчищення річок не звітували. Під час повномасштабної війни від 2022 року річок серед бюджетних витрат уже немає, більше уваги програми почали приділяти паркам та озелененню.
Цікаво, що в програмі «Про фінансування природоохоронних заходів за рахунок екологічних надходжень на 2024-2026 роки» на 2024-2026 роки все ж зʼявляється розчистка гирла Мокрої Московки та Верхньої Хортиці в районі вулиць Зачиняєва, Шушенська, Істоміна. На першу заплановано 2,14 мільйона гривень на 2025 рік, а на другу – 6,9 мільйона на 2026 рік. Однак в системі Прозорро на цей рік закупівля щодо Мокрої (Московки) не фігурує, хоча вже майже кінець року.
Відкритим питанням залишається моніторинг та оцінка ефективності усіх цих заходів.
– І головним тут є саме комплексний підхід. Відновлення та ревіталізації малих річок – це не тільки про розчищення русла та прибирання рослинності поблизу берегової лінії. Комплексний підхід передбачає розчинення та благоустрій водозбірного басейну, спеціальне озеленення терас та долин малих річок, превентивні заходи до їхнього засмічення та нецільового використання. І саме цього комплексного підходу ми не бачимо у діях Запорізької міської ради. Латання дірок та спроби екскаватором розчистити та змінити русло малої річки – це марні спроби та, так би мовити, латочний ремонт екосистем малих річок, – пояснює експерт з екологічної безпеки та науковий керівник лабораторії «Довкола» Максим Сорока.
Розчищення ≠ ревіталізація
Оксана Коноваленко, керівниця напряму «Вода» у WWF-Україна, пояснює, що часто в державних чи муніципальних програмах можна зустріти термін «ревіталізація». Але чи завжди є розуміння, що це за процес – ревіталізація річки (тобто її відновлення до стану, максимально наближеного до природного). Чи, можливо, насправді мова йде про традиційне «розчищення» русла, яке не має нічого спільного з екологічним підходом? Тож варто розібратися, що є чим.
Розчищення та ревіталізація – це принципово різні види діяльності та процеси. Перше у більшості випадків можна віднести до деструктивних методів втручання у водну екосистему, поясню експертка.
– Ревіталізація – це комплексне, науково обґрунтоване відновлення водної екосистеми. Вона починається з аналізу всього річкового басейну: необхідно з’ясувати, де саме і чому річка деградує, які антропогенні фактори впливають на її стан, де відбувається забруднення, де порушена течія або гідрологічний режим, у якому стані перебуває заплава річки», – каже Оксана Коноваленко.
Оксана Коноваленко, керівниця напряму «Вода» у WWF-Україна Фото: Всесвітнього фонду природи WWF-Україна
Після цього визначають перелік заходів, які можуть покращити екологічний і гідроморфологічний стан річки: відновлення заплав, рослинності, вільної течії, природних берегів, гідрологічних зв’язків із заплавою тощо. Це так звані природоорієнтовані рішення, спрямовані на довготривале відновлення водних екосистем, а не на короткостроковий візуальний ефект.
– Якщо ж, не з’ясувавши причин деградації, одразу взятися за «розчищення« екскаватором – це лише погіршить ситуацію. Річка – це жива екосистема, і механічне втручання порушує її природні процеси», – наголошує експертка.
Розчищення окремих відрізків річки не вирішує проблему, адже воно не усуває причин замулення чи заростання. Через короткий час річка знову замулюється, течія сповільнюється, і «ефект» розчистки зникає. Це можна порівняти з «ямковим ремонтом» доріг – короткочасне косметичне рішення без системних змін.
– Так, одразу після втручання може здатися, що річка стала «чистішою». Але це лише візуальний ефект. Насправді такий підхід не покращує екологічний стан водного об’єкта. Лише після усунення ключових проблем басейну можна застосовувати обережні локальні заходи, такі як фрагментарне делікатне вилучення мулу із збереженням природних характеристик русла річки, і лише за рекомендацією гідрологів та гідробіологів», – додає пані Оксана.
Розчистка може застосовуватись до штучний водних обєктів, які мають технічні характеристики, але якщо ми прагнемо відновлювати і колись каналізовані річки підхід має змінюватись.
Отже, приймаючи рішення щодо «очищення» річок, важливо чітко усвідомлювати, що саме впроваджується – механічне втручання з короткочасним ефектом чи екологічне рішення, спрямоване на довготривале відновлення річкової екосистеми.
Яка ситуація з річками Запоріжжя зараз
Щоб дізнатися, яка ж ситуація з річками зараз і чи заплановані якісь заходи щодо покращення ситуації, ми звернулися до заступниці начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазовʼя Інни Рибалко. Вона розповіла, що після підриву ГЕС рівень води сильно впав, однак зараз, на жаль, гроші на природоохоронні заходи не виділяються. Всі програми, які були до повномасштабного вторгнення вже закінчилися, а нових не приймали.
– По громадах, наскільки я знаю, коштів зараз на природоохоронні заходи, на жаль, не виділяють. В основному гроші йдуть на питне водопостачання з різних джерел, не обовʼязково обласний чи місцевий бюджети, а і гранти. А от на якісь природоохоронні заходи, на жаль, поки нічого.
Інна Рибалко, заступниця начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазовʼя
В той же час БУВР продовжує моніторити якість води у двох постійних точках:
– У нас є державна програма моніторингу вод і в Запоріжжі є дві точки по річці Дніпро: верхній б’єф, Дніпровське водосховище, і в Біленькому, де питні водозабори. Критичних перевищень немає. Показники також залежать від клімату – літом вода може цвісти, тому в нашому регіоні влітку якість води падає, але перевищень ніяких не було. А зараз стало холодно і якість води трошки покращилась.
Також пані Інна розповіла, що в 2024 році розпорядженням Кабінету Міністрів затверджено «План управління річковим басейном Дніпра на 2025-2030 роки», до якого входять заходи і щодо суббасейну нижнього Дніпра. Наприклад:
* Реконструкція, модернізація каналізаційних очисних споруд та каналізаційної мережі Запоріжжя, Запорізької громади та району.
* Дослідження впливу російської війни на каскад водосховищ Дніпра та майбутніх варіантів сталого задоволення потреб України.
– В нашій області знаходиться два суббасени: суббасейн Нижнього Дніпра і басейн річок Приазов’я. Ми, як БУВР, розробляли цей план, там є повоєнні заходи, але поки що, на жаль, в нашій області воно призупинено.
Громадськість діє
З 2022 року громадська організація «Екосенс» спільно з експертами лабораторії «Довкола» досліджують якість води в малих річках Запоріжжя та вплив війни на водні екосистеми нашої області.
– «Екосенс» ще до повномасштабної війни цікавився малими річками, проводив толоки, інформаційні кампанії проти засмічення річок та проти викидів промисловості. Коли почалося вторгнення Росії і після подій в Маріуполі, стало зрозуміло, що річки в місті – це необхідна складова водної безпеки. У разі відсутності централізованого водопостачання та блекауту люди беруть воду, звідки можуть. Тоді ми вперше проаналізували стан річок і якість води в річках Суха і Мокра (Московки), – каже голова ГО «Екосенс», Тетяна Жавжарова.
Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс»
Виявилося, що вода забруднена каналізаційним стоками, але придатна для господарських потреб у випадку надзвичайної ситуації, після фільтрування та кип’ятіння.
В 2023 році після Каховської катастрофи «Екосенс» продовжив свої дослідження малих річок Запоріжжя, проводив річкові експедиції і в області. Під час досліджень залучені експерти звернули увагу на те, що нестача води (водної біомаси активного мулу та мікроорганізмів) у водосховищі спричинила збільшення забруднення води у залишкових водах Дніпровського каскаду. Різке осушення призвело і до різкої зміни кисневого та температурного режиму Дніпра та малих річок. Через це зросло сольове забруднення води в річках нітритами, нітратами, фосфатами, сульфідами.
В 2025 році «Екосенс» і «Довкола» випустили аналітичний звіт про малі річки Запоріжжя, де звернули увагу на нові небезпечні наслідки спустошення Каховського водосховища: ерозійні процеси і осипання берегів, що виникли через різке падіння рівня води річки.
Ерозія берегів річки Сухої
Тож цієї осені задля укріплення берегів Сухої та запобігання її замуленню і підтопленню будинків, а ще і задля безпеки містян, які гуляють вздовж річки, «Екосенс» провів «бузкову толоку»
Читайте про толоку тут:
«Палаюча Москва» на берегах Сухої: як запоріжці рятують річку бузковою толокою
Для укріплення берегів обрали один з найдавніших і з найефективніших способів відновлення річок – висадка рослин з розлогою кореневою системою.
«Екосенс» закупив 100 кущів бузку та за допомогою волонтерів, висадив їх у гирлі річки Суха.
– Річки є частиною зелено-блакитної інфраструктури, яка зберігає мікроклімат та зменшує спеку і посуху в місті, вони можуть бути зеленими коридорами для пішохідних прогулянок, – каже Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс». – Малі річки Запоріжжя – це величезний потенціал для відпочинку та оздоровлення запоріжців, місце, де можна відчути енергію води, вітру та землі, розслабитися, відновити ментальне здоров’я. Мріємо, що річка Суха стане річкою Бузковою, якою будемо пишатися. Просто час перестати їх засмічувати і відчути їхню цінність як джерел життя.
Замість висновку
Проаналізувавши Програму ревіталізаці, виділення коштів та тендери, дії влади та громадськості, стає зрозуміло, що порятунок малих річок Запоріжжя зараз стає справою самих містян.
Контроль виділення коштів на проведення робіт з розчищення річок, ініціювання толок та висадження рослин для берегоукріплення.
Не чекати змін, сидячи на березі річки, а творити їх самим.
Авторка матеріалу — Катерина Рождественська
