Кейс-стаді – це аналітичний формат, який дозволяє досліджувати реальні практики через конкретні приклади, рішення та досвід громад. На відміну від узагальнених звітів, кейс-стаді фіксує, як саме працюють рішення в кризових умовах і що з цього може бути корисним для інших.
Про роботу над кейс-стаді «Практики стійкості Південно-Східних областей України» розповідає стажерка і дослідниця Анастасія Турило.

– Що таке кейс-стаді у вашому розумінні і чим цей формат відрізняється від звичайного аналітичного звіту?
– Для мене кейс-стаді – це спосіб показати реальні практики через живий досвід людей і громад, а не лише через цифри й узагальнення. На відміну від класичного аналітичного звіту, цей формат дозволяє глибше зануритися в контекст і побачити, як саме працюють рішення на практиці.
– З чого ви почали роботу в цьому форматі й за що безпосередньо відповідали ?
– Моя робота почалася з участі у конференції зі стійкості, матеріали та обговорення якої стали основою для кейс-стаді. Далі я долучалася до опрацювання й створення всіх розділів дослідження: опрацювання, структурування матеріалів, висновків.
– Який момент у процесі підготовки кейс-стаді був для вас найскладнішим, а який, навпаки, дав відчуття «о, ми робимо справді важливу річ»?
– Складного моменту, який би суттєво виділявся, не було – всі етапи роботи вимагали однакової залученості та відповідальності. Водночас відчуття важливості з’явилося ще на етапі планування кейс-стаді, коли стало зрозуміло, що команда фіксує досвід, який може реально впливати на відновлення громад.
– Це дослідження базується на досвіді громад Запоріжжя, Херсонщини та Миколаївщини. Що вас особисто найбільше вразило в цих практиках стійкості?
– Найбільше вразило те, як громади діють навіть у постійній небезпеці. Вони не чекають кращих часів, а ухвалюють рішення вже зараз. У цих практиках йдеться не лише про виживання, а про бажання зберегти бачення майбутнього і розуміння, куди рухатися далі.
Робота над кейс-стаді показала мені, що в кризових умовах громади здатні швидко реагувати і водночас думати наперед. Саме ці рішення «тут і зараз» часто стають основою для подальшого розвитку.
– Чи були приклади рішень або практик, які ви раніше вважали неможливими, а під час дослідження побачили, що вони реально працюють?
– Мене особливо вразив досвід Херсонського регіону та самого Херсону після його часткової деокупації, адже раніше мені здавалося неможливим так швидко відновити базові послуги в умовах постійної небезпеки. Попри зруйновану інфраструктуру, у місті за короткий час почали повертати електроенергію, зв’язок і водопостачання, а після деокупації Херсона у листопаді 2022 року максимально швидко було розгорнуто мережу з понад 25 цілодобових «Пунктів незламності», які забезпечували людей світлом, теплом, водою та інтернетом. Те, що раніше виглядало нереалістичним, на практиці стало працюючим рішенням завдяки швидкій та ефективній координації громади та місцевої влади.
– Кейс-стаді називають доказовою базою для управлінських рішень. Кому, на вашу думку, цей документ буде найбільш корисним і як саме його можуть використовувати на практиці?
– Найбільш корисним цей документ буде для представників місцевої влади, громадських організацій та донорських структур. Його можна використовувати як практичний орієнтир для ухвалення рішень, спираючись на вже перевірений досвід інших громад.
– Під час презентації кейс-стаді великий інтерес викликала програма мапування ризиків суспільної стійкості. Чому, на вашу думку, саме цей інструмент «зачепив» учасників?
– Тим, що дозволяє побачити складні процеси у візуально зрозумілій та прикладній формі. Він допомагає не лише ідентифікувати ризики, а й зрозуміти, де саме потрібне втручання та особлива увага. Робота над кейс-стаді допомогла мені подивитися на відновлення Південно-Східних регіонів не лише як на інфраструктурний процес. Я почала більше сприймати його як комплексну роботу зі стійкістю, людьми та локальними рішеннями.
– Що ця робота дала вам особисто як стажерці й дослідниці і які навички ви точно заберете з собою далі?
– Для мене це важливий досвід системної аналітичної роботи з реальними кейсами. Я точно заберу з собою навички командної роботи, аналітичного мислення та вміння «перекладати» складні процеси більш зрозумілою мовою.







