На черговому засіданні Робочої групи з громадської безпеки та відновлення, яка працює за підтримки ПРООН, оголосили про трансформацію групи в мультифункціональну платформу із залучення громади до питань розвитку і відновлення Запорізької громади. Які пріоритетні напрями роботи плануються на 2026–2028 роки?
Олексій Скворцов, фахівець з мобілізації громад Громадська безпека та соціальна згуртованість Програми з відновлення та розбудови миру Програми розвитку ООН, представив оновлену структуру роботи, відому як «квітка напрямків». Ця модель інтегрує вісім ключових сфер, які тепер розвиватимуться синхронно: від верховенства права та громадської безпеки до реінтеграції ветеранів, соціальних послуг та екологічної адаптації.
Пріоритетом на поточний рік визначено всебічну підтримку понад 200 000 внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у Запоріжжі, а також залучення мешканців віддалених територій до процесів прийняття рішень.
Олексій Скворцов наголосив, що особлива увага приділятиметься навчанню мікропідприємців розробці бізнес-планів та наданню супроводу при оформленні державних компенсацій за пошкоджене майно через програми «єОселя» та «єВідновлення». Окремим вектором роботи стане залучення молоді до професійного навчання, зокрема у сфері 3D-моделювання, що має забезпечити місто фахівцями для майбутньої відбудови.
Окремим блоком на засіданні обговорили правові потреби ветеранів та членів їхніх родин. Попри те, що основне дослідження за підтримки ПРООН охоплювало Чернігівську, Харківську та Сумську області, його результати визнані релевантними для планування роботи в Запорізькому регіоні. Аналіз показав, що правові потреби ветеранів та їхніх сімей у різних областях значною мірою збігаються, що дозволяє використовувати ці дані як доказову базу для розробки місцевих грантових проєктів. Водночас експерти звернули увагу на унікальність потреб родин загиблих захисників, які суттєво відрізняються залежно від регіону та потребують індивідуального підходу. За результатами ширшого опитування, 58% учасників робочих груп в 11 областях назвали реінтеграцію ветеранів найбільш запитуваним напрямком. Наразі ветерани найбільше потребують практичного супроводу в питаннях відшкодування майна та адвокації своїх прав, оскільки звичайні консультації без реальної підтримки часто не забезпечують необхідного результату.
Питання доступності міського простору та захисту прав людини в умовах війни обговорили представниці громадського сектору. Тетяна Воскобойнікова, менеджерка з комунікацій та менеджерка проєктів ГО «Спільно HUB», поділилася досвідом фасилітації круглого столу з безбар’єрності в партнерстві з ГО «Доречні». Вона звернула увагу на те, що 70% житлового фонду Запоріжжя становлять застарілі «хрущовки», де технічно неможливо встановити стаціонарні пандуси. У відповідь на цей виклик Робоча група ініціювала впровадження мобільних рішень, як-от гусеничні сходолази, для забезпечення вільного пересування маломобільних груп та ветеранів.
Однією з найгостріших тпроблем є реформування правосуддя. Антоніна Шостак, голова правління ГПО «Егіда-Запоріжжя», доповіла про результати роботи в напрямках запобігання гендерно зумовленому насильству та сексуальному насильству щодо дітей. Використання мережі «Зелених кімнат» та впровадження методології «Dog in pictures» вже дозволило надати допомогу 44 дітям, а налагоджена комунікація з родинами осіб, зниклих безвісти, стала критично важливим елементом соціальної підтримки в регіоні.
Завершальною частиною засідання стала презентація результатів опитування громадської думки про потреби розвитку зеленої інфраструктури міста у 2026 році. Тетяна Жавжарова, голова громадської організації «Екосенс», та соціологиня Анастасія Турило представили дані, що демонструють зміну запитів містян порівняно з 2025 роком. Дослідження підтвердило: зелені зони міста є критично важливим ресурсом для психоемоційного розвантаження та підтримки ментального здоров’я запоріжців в умовах воєнного стану. Мешканці висловили чітку потребу у створенні кліматично стійких зелених зон та обов’язковому облаштуванні сертифікованих укриттів безпосередньо в місцях відпочинку.
Напрямок «Довкілля та клімат» тепер визначено ПРООН як один із пріоритетів для залучення міжнародних інвестицій, що дозволить реалізовувати екологічні проєкти як частину загальної системи безпеки міста.
Завершальним етапом обговорення став розгляд фінансового та ресурсного забезпечення запланованих ініціатив. Олексій Скворцов детально зупинився на аналізі доступних джерел фінансування та пошуку нових можливостей для залучення грантів від міжнародних партнерів, в якому громадські організації мають взяти на себе лідерство і відповідальність у проєктній діяльності.
Матеріал підготовлено ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Автор: Олеся Герасіна
