23 липня 2025 року Міжнародний суд ООН (МС ООН) оприлюднив консультативний висновок щодо міжнародних зобов’язань держав у сфері зміни клімату.
Рішення вже отримало позитивну оцінку з боку міжнародної екологічної спільноти та може мати важливі наслідки для кліматичної політики України – особливо в умовах повномасштабної війни.
Ключові позиції консультативного висновку
Проаналізувавши та розглянувши інформацію, що є в розпорядженні, МС ООН визнав, що кожен новий етап підвищення температури глобально посилює негативні наслідки зміни клімату. Тож, будь-яка діяльність, що сприяє збільшення викидів парникових газів, є потенційно проблематичною
Принцип попередження транскордонної шкоди довкіллю та зобов’язання щодо належної обачності (due diligence) стосуються не лише діяльності з очевидними джерелами забруднення, а й усієї сфери впливу на кліматичну систему, включно з використанням викопних палив.
Держави-сторони Паризької угоди мають обов’язок готувати, обговорювати та підтримувати «національно визначені внески» в процес зменшення наслідків зміни клімату. І кожен наступний внесок має бути амбітнішим за попередній, відповідати найвищому рівню можливостей держави та робити адекватний внесок у глобальну мету обмеження потепління до 1,5°C від доіндустріального періоду.
Крім того, обов’язки держав поширюються не лише на скорочення викидів, а й на адаптацію до зміни клімату, а також міжнародне співробітництво: фінансування, передачу технологій і розвиток спроможностей.
Український вимір кліматичної відповідальності
Консультативний висновок Міжнародного суду ООН надає юридичну основу для того, щоб вимагати від держав і компаній конкретних кліматичних дій. Це відкриває додаткові можливості для України. В умовах повномасштабної війни, коли екологічні збитки від російської агресії мають гігантські масштаби, міжнародно визнане право на безпечне довкілля стає вагомим інструментом у боротьбі за справедливість, репарації та зелене відновлення.
-
Перегляд статусу «розвиненої держави»
МС ООН підкреслив, що категорії «розвинені країни» та «країни, що розвиваються», не є сталими і залежать від актуального соціально-економічного контексту.
Україна, яка входить до додатку І Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (РК ЗК) як держава з перехідною економікою, потенційно може ініціювати перегляд свого статусу. Це могло б відкрити доступ до таких інструментів, як Фонд зеленого клімату, та до ширшого кола механізмів міжнародної підтримки, наприклад, взаємодії з державами так званого «Глобального півдня».
-
Фінансування зобов’язань розвинених країн
Суд поставив крапку в дискусії, чи є положення договорів РК та Паризької угоди щодо фінансової допомоги для боротьби зі зміною клімату з боку розвинених держав на користь країн, що розвиваються, обов’язковими для виконання чи лише рекомендаційними. Рішенням від 23 липня визнана обов’язковість таких дій. При цьому має враховуватися баланс між потребами реципієнтів і можливостями донорів.
-
Захист клімату – обов’язок держави перед правами людини
Згідно з рішенням МС ООН, держави зобов’язані вживати заходи щодо захисту кліматичної системи як однієї зі складових захисту прав людини.
-
Інструмент притягнення до відповідальності
Суд визнав, що держава може бути притягнута до міжнародної відповідальності за порушення кліматичних зобов’язань. Для цього мають бути
– порушені зобов’язання щодо зміни клімату,
– зв’язок між шкідливою діяльністю чи бездіяльності держави,
– причинно-наслідковий зв’язок між дією та шкодою.
Це кардинально міняє попередню норму, що зміна клімату є комплексним процесом, до якого не можна застосувати відповідні норми, на визнання можливості відшкодування шкоди за наслідки порушення міжнародних зобов’язань зі зміни клімату. А отже, може стати переломним етапом у міжнародно-правових процесах.
Можливості для адвокації та змін
Поставши крапку в розгляді питання відповідальності країн за зміни клімату, Міжнародний суд ООН фактично зобов’язав держави ще сильніше дотримуватися міжнародного права під час будь-яких дій, що прямо чи опосередковано сприяють викидам парникових газів – від розвідки родовищ до фінансування інфраструктури для викопних палив. Іншими словами, виникають ризики збільшення числа судових процесів від фізичних осіб, їх груп або неурядових організацій, зокрема щодо захисту прав людини. В перспективі подібні процеси можуть вплинути і на державне фінансування, зокрема – на пріоритети безпеки та оборони.
На основі ухваленого 23 липня 2025 року рішення в України відкривається перспектива посилювати напрямок притягнення РФ до відповідальності за вчинення діяльності, що не відповідає обов’язкам належної обачності. Йдеться як про фінансування збройного конфлікту, внаслідок якого є прямий негативний вплив на клімат, так і про масштабні розробки наших надр тощо.
Загалом консультативний висновок приймається для тлумачення окремих норм міжнародного права, тож не є зобов’язуючим. Та все ж, держави враховуватимуть рішення МС ООН при визначенні своєї міжнародно-правової позиції. Також на нього зважатимуть і неурядові дозвіллєві організації.
Зазначимо, що міжнародна спільнота захисників довкілля схвально поставилася до рішення Міжнародного суду ООН.
Джерело: Економічна правда