Робоча група із представників «Вельтуму», Департаменту ЖКГ, науковців, громадськості розпочала процес морфологічного аналізу побутових відходів. Що це і навіщо робиться?
За даними Держекоінспекції та інших джерел, середньостатистичний українець продукує від 300 до 500 кілограмів твердих побутових відходів (ТПВ) на рік. Щороку в Україні утворюється приблизно 10-13 мільйонів тонн твердих побутових відходів. На жаль, лише невелика частина цих відходів (за різними даними, 3-5%) іде на переробку, а більшість потрапляє на сміттєзвалища.
При тому, близько 13-20% від цього обсягу складають пластикові і паперові відходи, які мали би потрапити на переробку і бути повторно використані. Склад і кількість сміття залежить від побутових звичок і рівня життя населення.
Морфологічний аналіз відходів – це дослідження, спрямоване на визначення кількісного вмісту різних компонентів (фракцій) у загальній масі твердих побутових відходів (ТПВ).
Простими словами, це процес розбирання, сортування та зважування сміття, щоб зрозуміти, з чого саме воно складається і скільки кілограмів (чи відсотків) займає кожен вид відходів (органіка, папір, пластик, скло, метал тощо).
«Морфологічний аналіз є критично важливим інструментом для ефективного управління відходами, оскільки він дозволяє поліпшити інфраструктуру збирання та переробки відходів, – пояснює Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», яка бере участь у робочій групі. – Аналіз показує, скільки цінної сировини (металу, скла, певних видів пластику) даремно потрапляє на полігон. Знаючи точний склад сміття, можна спроєктувати сміттєсортувальні лінії та переробні заводи з урахуванням домінуючих фракцій (наприклад, якщо багато пластику, потрібні потужніші лінії для його сортування). Виявлення великої частки, наприклад, органічних відходів, може спонукати громаду до запровадження окремого їх збирання та компостування. Висока частка одноразового пластику може стати підставою для місцевих заборон чи обмежень».
В Україні прийнята Методика морфологічного аналізу відходів. Згідно з нею, дослідження проводять для різних джерел (багатоквартирні будинки, приватний сектор, підприємства) у різні сезони (весною, влітку, восени, взимку).
В Запоріжжі, аналіз буде відбуватися саме за стандартною офіційно затвердженою методикою, стверджують представники «Вельтуму», які і відповідальні за сам «ручний» етап аналізу.
Під час морфологічного аналізу ТПВ зазвичай поділяють на такі великі групи:
- Органічні відходи: Харчові залишки, очистки, листя, садово-паркові відходи (часто становлять найбільшу частку).
- Папір та картон: Газети, журнали, офісний папір, картонна упаковка.
- Полімери (Пластик): ПЕТ-пляшки, поліетиленові пакети, твердий пластик (HDPE, PP), плівка.
- Скло: Пляшки, бите скло, банки.
- Метали: Бляшані консервні банки, алюмінієві банки, металобрухт.
- Текстиль та деревина.
- Нересурсоцінні відходи: Сміття, яке наразі не підлягає економічно вигідній переробці (наприклад, деякі види комбінованої упаковки, засоби гігієни, дрібне сміття).
- Небезпечні відходи: Батарейки, акумулятори, ртутьвмісні лампи, медичні відходи (їхня частка зазвичай дуже мала, але вони потребують окремого поводження).
Проведення морфологічного аналізу – це досить трудомісткий процес, що зазвичай включає такі кроки:
- Формування вибірки: Відбирається репрезентативна проба відходів із певного джерела (контейнер, сміттєвоз), яка відображатиме загальний склад сміття в регіоні. В Запоріжжі, визначено сім проб з різних районів.
- Зважування загальної проби: Визначається загальна маса відібраних відходів.
- Сортування: Проби розсипані на спеціальній захищеній ділянці, і працівники вручну розділяють сміття на заздалегідь визначені фракції. Цей етап відбувається на території полігону ТПВ по вул. Базовій і триватиме в листопаді 2025 року.
- Зважування фракцій: Кожна відокремлена фракція (органіка, папір, ПЕТ-пляшки і т.д.) окремо зважується, цей процес документується.
- Розрахунок: Визначається ваговий та відсотковий вміст кожної фракції від загальної маси проби.
Отримані дані потім використовуються для прийняття рішень на державному та місцевому рівнях щодо стратегії поводження з побутовими відходами. Зазначимо, що морфологічний аналіз відходів проводять не всі міста, оскільки це вимагає значних ресурсів.
Морфологічний аналіз відходів проводять не всі міста регулярно, оскільки це вимагає значних ресурсів. Тож аналізи проводяться як місцевими комунальними службами, так і громадськими ініціативами. Так, активною в цьому напрямку є Zero Waste Lviv.
Цікаво, що в Запоріжжі аналіз відходів проводить також ГО «Запоріжжя без сміття», тож буде можливість порівняти результати. Чому процеси відбуваються паралельно, дослідимо в наступних матеріалах.
Матеріал підготовлений в рамках статутної діяльності ГО “Екосенс” за підтримки Prague Civil Society Centre
