КППР — це не формальність, а інструмент виживання, трансформації та досягнення цілей сталого розвитку громади Фахівці. Чому Генплану недостатньо та на що у планах просторового розвитку треба звернути увагу громадським організаціям та урбаністам? Фахівці громадської організації “Екосенс” підготували короткі роз’яснення, котрі допоможуть вам зрозуміти важливість КППР та необхідну громадську участь у розроблені цього документу планування.
Реформа децентралізації докорінно змінила роль територіальних громад в Україні. Громади перестали бути лише адміністративними одиницями та перетворилися на повноцінних суб’єктів розвитку, відповідальних за свою територію, ресурси та майбутнє. У цьому контексті особливого значення набуває Комплексний план просторового розвитку громади (КППР) — новий, складний, але стратегічно необхідний документ.
Для Запорізької громади, яка одночасно є великим індустріальним центром, прифронтовою територією та простором майбутнього відновлення, КППР — це не формальність, а інструмент виживання, трансформації та досягнення цілей сталого розвитку громади. Через воєнний стан в Україні, на жаль, Верховна Рада України відтермінувала обов’язковий термін розробки комплексних Планів просторового розвитку громад з 2025 року на 2028 рік. Про це повідомила секретар міської ради Регіна Харченко/ Попри ці обставини, громадяни, експерти громадянського суспільства та фахівці мають не зупинятися та об’єднувати зусилля? аби до 2028 року спільно розробити ефективний Комплексний план просторового розвитку Запорізької міської територіальної громади.
Словник законодавчих термінів Верховної Ради Україні дає таке визначення «КППР – це містобудівний документ, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи формування єдиної системи надання державних послуг, дорожню мережу, інженерно-транспортну інфраструктуру, охорону земель, збереження культурної спадщини, а також послідовність виконання рішень, у тому числі поетапність розвитку території» (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/66661).
Простими словами, Комплексний план просторового розвитку громади — це єдиний просторовий «каркас» громади, у якому кожен охочий може знайти відповіді на такі питання:
- Як використовується територія громади зараз?
- Як ми плануємо використовувати територію громади в майбутньому?
- Як заплановані просторові рішення пов’язані зі стратегією розвитку громади, посиленням економічної спроможності, захистом довкілля та безпекою?
- Які вигоди для громади ми вбачаємо у тих чи інших змінах просторового використання територій у майбутньому?
Таким чином, КППР поєднує в собі чотири важливі складові організаційного розвитку громади: землекористування, планування забудови, інженерну та соціальну інфраструктуру, стратегічні цілі сталого розвитку громади.
Важливо збагнути, що КППР — це не лише про забудову, а більше про управління цілісної системи територій громади.
Законодавчі вимоги до КППР
Запровадження КППР закріплене на законодавчому рівні. Це обовязковий документ стратегічного розвитку громади, унормований Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельним кодексом України та спеціалізованими актами Кабінету Міністрів України, державними будівельними нормами та методичними рекомендаціями
Для громади міста Запоріжжя особливо важливо розробити та затвердити КППР, адже наша громада має: критичну інфраструктуру, складну промислову спадщину, що створює значне екологічне навантаження; території, що потребують ревіталізації та потенціал для післявоєнного відновлення та переосмислення міського простору. Зараз, оприлюднені документи містопланування Запоріжжя мають складну структуру, подекуди не мають публічного доступу та головне – не враховують комплексне бачення сталого розвитку та зеленої повоєнної відбудови міста.
Чим КППР відрізняється від Генерального плану міста?
«Чому вам недостатньо Генерального плану міста?» – таке питання можна почути у дискусіях із представниками органів місцевого самоврядування. Відповідь дуже проста: КППР — це міждисциплінарний документ, який має враховувати думки та експертизу не тільки архітекторів та землевпорядників, а також урбаністів, екологів, економістів, соціологів та зацікавленої громадськості.
Ми підготували вам перелік основних пунктів, що допоможе зрозуміти відмінності між генеральним планом та Комплексним планом просторового розвитку.
Генеральний план:
- розробляється для одного населеного пункту;
- зосереджується переважно на забудові;
- часто є статичним документом;
- існує окремо від земельного кадастру.
Комплексний план просторового розвитку:
- охоплює всю територію громади;
- поєднує просторове, земельне та стратегічне планування;
- інтегрований з кадастровими даними;
- гнучкіший за своєю суттю і наповненням та може оновлюватися;
- враховує усі типи територій (території між населеними кварталами, сільськогосподарські землі, промислові зони, зелені коридори та зелені насадження (зелена мережа), водні об’єкти (блакитна мережа), землі резерву та потенційного розвитку);
- враховує раціональне та кліматично нейтральне використання природних ресурсів громади.
Зараз, оприлюднені документи містопланування Запоріжжя (URL: https://datamzp.gov.ua/mistobuduvannya) мають складну структуру, подекуди не мають публічного доступу та головне – не враховують комплексне бачення сталого розвитку та зеленої повоєнної відбудови міста. Для Запоріжжя, розроблення КППР означає перехід: від фрагментарного планування до цілісного бачення громади.
На що варто звернути увагу громадським організаціям та урбаністам?
Комплексний план просторового розвитку – це не «документ для галочки», що затверджується сесією міської ради. Від залученості громадськості та фахової експертизи у КППР залежить:
- де на території громади з’явиться нова забудова;
- які території громади збережуться «зеленими»;
- як будуть проходити транспортні коридори на території громади;
- де будуть розвиватися промислові зони та виробничі комплекси;
- які ділянки громади будуть привабливими для інвестицій.
Враховуючи «історичну спадщину» міста Запоріжжя вкрай важливо не законсервувати застарілі індустріальні підходи, а закласти основу для зеленої трансформації нашого міста. Для досягнення цієї мети ми склали перелік п’яти кроків, що дозволять громадянам та громадським організаціям активно долучитися до процесів якісного планування та узгодження КППР:
Крок 1. Дізнайтеся, на якому етапі перебуває розробка КППР у вашій громаді
Цю інформацію можна знайти на офіційному сайті громади (сторінки міської ради, оголошеннями про громадські обговорення). Або ви можете безпосередньо звернутися до Департаменту архітектури і містопланування Запорізької міської ради.
Крок 2. Ознайомтеся з матеріалами
Навіть базове розуміння карт і пояснювальних записок дає змогу ставити правильні запитання під час робочих зустрічей та громадського обговорення
Крок 3. Беріть участь у громадських слуханнях
Це головний офіційний інструмент впливу громадян на прийняття рішень. Велика помилка, ставитися формально до громадських слухань та процедури СЕО документів міського планування. Слід заздалегідь готуватися використати цей інструмент громадянської участі, особливо у разі незгоди із планами розвитку територій вашої громади.
Крок 4. Подавайте письмові пропозиції
Зафіксована пропозиція має більшу вагу, ніж коментар у соцмережах.
Крок 5. Об’єднуйтеся
Громадські організації, ініціативні групи, професійні спільноти мають значно більший вплив. Комплексний план просторового розвитку громади — це документ про наше спільне майбутнє. Про те, яким буде місто і громада через 10–20 років: зручними чи хаотичними, зеленими чи задушеними, відкритими чи закритими для людей.
Запрошуємо об’єднувати нашу експертизу та завжди раді бачити у Раді відновлення міста Запоріжжя та команді “Екосенс”.
Цей інформаційний матеріал підготовлений командою стажерів Громадської організації “Екосенс” в рамках проєкту № G56040 «Новий імпульс для зеленого відновлення Запоріжжя» за підтримки “Міжнародного фонду “Відродження” в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом “Східна Європа”.
Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Ілюстративна світлина до цього допису бал створена AI ChatGPT згідно опису, що відповідає змісту допису.
