Щоосені Україна стикається з масштабною екологічною проблемою: масовим спалюванням опалого листя. Ця практика, вкорінена у звичках, завдає непоправної шкоди здоров’ю нації та довкіллю. Розповімо, чому листя є цінним ресурсом, а його знищення — злочином проти власного майбутнього.
Чому категорично не можна палити листя?
Спалювання листя – це не просто дим, це хімічна атака на легені. Листя працює як природний фільтр, вбираючи з повітря важкі метали та токсини протягом сезону. Під час горіння ці речовини вивільняються назад у концентрованому вигляді.
Основні загрози:
- Бензопірен: При тлінні листя (без доступу кисню) виділяється бензопірен – канцероген першого класу небезпеки, який здатний викликати онкологічні захворювання.
- Чадний газ (CO): Блокує постачання кисню до тканин організму.
- Діоксини: Одні з найотруйніших речовин для людини, що вражають імунну систему.
- Знищення ґрунту: Спалювання на землі випалює гумус, знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми та комах, роблячи землю «мертвою» та неродючою на кілька років.
! Згідно зі ст. 77-1 КУпАП, штраф за самовільне випалювання рослинності для громадян становить від 3 060 до 6 120 грн, а для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.
Чому полігон – не місце для листя?
Багато комунальників та господарів обирають «менше зло» – вивезення листя на сміттєзвалища. Однак це також хибний шлях з кількох причин:
- Утворення метану: На полігонах листя пресується разом з іншим сміттям і гниє без доступу повітря (анаеробний процес). Це призводить до утворення метану – парникового газу, який у 25-30 разів агресивніший для клімату, ніж CO2.
- Фільтрат: Гниття органіки утворює токсичну рідину (фільтрат), яка може просочуватися у ґрунтові води, забруднюючи питну воду навколо полігону.
- Нераціональна логістика: Листя легке, але об’ємне. Витрачати пальне та кошти платників податків на перевезення «повітря» та води (яка складає значну частину маси листя) на полігон економічно невигідно.
Краще рішення – компостування
Єдиний цивілізований шлях утилізації листя – це повернення його у природний цикл через компостування.
Переваги компостування:
- Безкоштовне добриво: Компост містить азот, фосфор, калій та мікроелементи, необхідні для росту рослин. Це замінює дорогі хімічні добрива.
- Покращення структури ґрунту: Компост (гумус) затримує вологу в землі, що критично важливо в умовах зміни клімату та посушливого літа.
- Економія бюджету: Громади, що компостують на місцях, економлять мільйони гривень на вивезенні сміття та захороненні відходів на полігонах.
Успішні кейси українських громад
Україна вже має приклади громад, які перетворили проблему опалого листя на можливість.
Львівська громада (ЛКП «Зелене місто»)
Львів став флагманом у цій сфері. Місто відкрило першу в Україні станцію компостування органічних відходів.
- Як це працює: Мешканці та бізнес сортують органіку (в т.ч. листя) в окремі контейнери. Спецтехніка вивозить її на станцію на вулиці Пластовій.
- Результат: Отриманий компост продають через аукціони або використовують для озеленення міста. Це знизило навантаження на сміттєві полігони на десятки тисяч тонн.
Київ (КО «Київзеленбуд»)
У столиці встановили понад 1000 спеціальних контейнерів та огорож для збору опалого листя у парках та скверах.
- Як це працює: Зібране листя не вивозять, а переробляють методом вермикультивування (за допомогою каліфорнійських хробаків) на спеціальних базах підприємства. Отриманий біогумус повертають під дерева в парках.
Глибоцька громада (Чернівецька область)
Приклад для малих громад. Тут запровадили роздільний збір сміття, де органіка (листя, гілки) збирається окремо.
- Результат: Громада не тільки вирішила проблему диму, але й почала заробляти, зменшивши витрати на вивезення сміття на полігон на 40-50%.
Переяслав (Київська область)
Місто активно впроваджує компостування у приватному секторі, проводячи роз’яснювальні кампанії та заохочуючи мешканців створювати власні компостні ями замість вивезення листя на загальні смітники.
Отже, опале листя стає сміттям лише тоді, коли ми змішуємо його з пластиком або підпалюємо. У чистому вигляді — це цінний ресурс. Перехід від парадигми «спалити/вивезти» до «компостувати» є індикатором зрілості громади та її здатності мислити економічними категоріями.
Фото: Getti, https://epl.org.ua
