Обговорення майбутнього парку Металургів виходить далеко за межі благоустрою. Це пошук моделі, як поєднати пам’ять і життя, меморіал і громадський простір. Саме таку задачу поставили перед собою учасниці й учасники воркшопу, що відбувся сьогодні в Запоріжжі в Незламному Титані.
Ініціювала консультацію з громадськістю в форматі воркшопу Громадська рада при Запорізькій міськраді. Захід став продовженням діалогу, що розпочався ще торік, коли в парку Металургів з’явилося «Дерево пам’яті» – мистецький меморіал, присвячений загиблим захисникам і захисницям. Саме тоді вперше прозвучала ідея створити довкола нього простір для вшанування та громадського відпочинку. А також логічним етапом липневої зустрічі, на якій обговорювався ескіз проєкту «Посадка. Дерево пам’яті».

У воркшопі взяли участь ветерани, рідні полеглих захисників і захисниць, мешканці/ки прилеглих до парку Металургів будинків, представниці/ки громадянського суспільства, активні жителі Запоріжжя, які пройшли попередню реєстрацію. Ключові питання стосувалися модернізації парку, зонування його території та поєднання меморіальної і рекреаційної функцій.
Також онлайн долучився автор інсталяції «Дерево памʼяті» та ідеї її розширення в меморіальний комплекс «Посадка. Дерево пам’яті» в концепції реконструкції парку Дмитро Костюмінський. У короткій презентації він підкреслив, що головним завданням є створення простору, в якому зростатимуть нові покоління, відчуваючи шанобливе ставлення до історії та розуміння, завдяки чому існує наша країна.
Відповідаючи на питання учасників і учасниць воркшопу, директор КП Титан Віктор Поляков повідомив, що розробка проєкту реконструкції передбачає співфінансування:
«Фінансування відбуватиметься з кількох джерел: міського та обласного бюджетів, а також за участі бізнесу».

Соціологічна частина була представлена членкинею Громадської ради, виконавчою директоркою ГО «Спільно HUB» Тетяною Воскобойніковою. Вона представила результати опитування, в якому взяли участь понад 400 запоріжців. Заповнені анкети продемонстрували одностайність у кількох аспектах: збереження зеленої зони, додаткове озеленення, створення тихих просторів для рефлексії, а також важливість розвитку меморіальної складової. При цьому більшість опитаних виступили проти комерційної забудови, шумних атракціонів і рекламних конструкцій у парку.
Свою позицію озвучили й родини загиблих. Вони підкреслили: меморіал має лишатися центром парку.

Модераторка заходу – запрошена експертка з залучення та партисипативних практик, архітекторка, урбаністка, міська планувальниця Богдана Бесчастна (м. Київ) – пояснюючи, як триватиме воркшоп наголосила, що європейський досвід вимагає починати проєкти, пов’язані з публічними просторами, з діалогу з громадою:
«Нормальний процес планування виглядає так: спершу громаду запитують, які цінності важливі, а вже потім архітектори створюють концепцію. Тоді вдається уникнути конфліктів».
Далі почалась тривала робота в групах, під час якої учасниці та учасники сформулювали бачення парку як багатофункціонального простору:
– центральна меморіальна зона навколо Дерева пам’яті з лавками, тихими місцями та можливістю інтегрувати сучасні форми вшанування (зокрема QR-коди біля символічних об’єктів);
– дитячі, молодіжні та спортивні майданчики з урахуванням інклюзивності;
– простори для фестивалів і культурних заходів;
– облаштовані зони відпочинку для літніх людей, місця вигулу тварин, сучасна інфраструктура з безбар’єрними вбиральнями та укриттям.

У фіналі дискусії пролунала важлива пропозиція: не продовжувати «посадку» нових дерев як меморіальну алею, а формувати простір навколо вже встановленого Дерева пам’яті. Це рішення дозволить уникнути болючих питань для родин, чому чиєсь ім’я опинилося ближче чи далі від головної конструкції.
Тож, воркшоп, де учасниці та учасникиактивно обговорювали ідеї майбутнього вигляду та розвитку парку Металургів, став платформою для пошуку балансу між пам’яттю і життям, між потребами різних груп містян і вимогами сьогодення. Тепер усі напрацьовані пропозиції опрацюють членкині Громадської ради, щоб передати бачення містян на розгляд до Запорізької міськради.
Фото: ГО «Екосенс»