Через глобальну зміну клімату, Запоріжжя все більше потерпає від спеки, посухи, різких змін погоди. Цього літа страждатимемо від спеки більше, ніж раніше, адже активні бойові дії в Запорізькій області призвели до масового знищення лісосмуг і лісів, які зберігали вологу і захищали від вітрів. Експерти пропонують природоорієнтовані рішення, недорогі та природні. Деякі з них можна впровадити уже цієї весни.
«За офіційними даними Запорізької міської ради, середня річна температура повітря у м. Запоріжжя за період 1989–2018 рр. зросла на 9,9 ºС. До 1998 року максимальна температура лише в окремі роки перевищувала +35 ºС, а після 1998 року це стало звичайним явищем. Значно збільшилася кількість спекотних днів з температурою вище +30 ºС. Помітно зросла кількість днів з екстремальними опадами, зросла також середня та максимальна кількість опадів під час сильного дощу. У 2020 році вперше не було метеорологічної зими. Ця зима теж була аномально теплою, але весна принесла зливи та повені», – зазначає Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», яка досліджує вплив війни на довкілля. Що ж робити?
Громадська організація Екосенс презентувала посібник із десяти рішень, які допоможуть адаптувати місто Запоріжжя до наслідків кліматичних змін. Рекомендації підготували екологи Микола Рябика, виконавчий директор ГО Плато / Plato, та Анжеліка Зозуля, менеджерка природоорієнтованих проєктів ГО “Плато”.
«Такі інструменти, як природоорієнтовані рішення, досить прості. Всі помічають деякі з них десь в інших містах України або за кордоном, – зазначив Микола Рябика. – Але ПОР (природоорієнтовані рішення) можна запровадити і в своєму місті: у дитячому садку, на шкільному подвір’ї, території ОСББ або в найближчому парку. Розберемось, як правильно та максимально ефективно впроваджувати недорогі та природні рішення з адаптації до зміни клімату».
Юлія Гудимчук, консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Запорізької міської ради, сказала: «Сьогодні для нас є важливим не тільки отримання нових знань з екологічної ситуації в місті, але й залучення освітніх закладів Запоріжжя для втілення екопроєктів».
Через готовність запорізьких педагогів до екологічного виховання майбутніх громадян маємо надію, що адаптація до змін клімату в нашому місті стане зрозумілою і суто практичною справою сьогодні та в майбутньому.
Необхідна корисна інформація, поради та інше зібрані у посібнику, який можна вільно завантажити та користуватися у своїй діяльності. Всі ці ідеї для адаптації до зміни клімату можна і треба впроваджувати в життя, як саме – читайте в навчальному посібнику.
ЗАВАНТАЖИТИ
Ознайомимо вас дуже коротко, що таке ПОР (природноорієнтовані рішення) – ті, які наближені до природи і беруть краще для мегаполісу.
1 рішення
Одним з дієвих шляхів адаптації до хвиль спеки є створення Зелених дахів. Як йдеться з назви, це частково або повністю засаджені рослинами дахи будівель. Вони бувають різними: з тонким рослинним покривом, або з використанням високих рослин і навіть дерев. Це природоорієнтоване рішення здатне затримувати до 90% дощової води, яка потрапляє на дах. Влітку, завдяки щільному рослинному покриву та природному випаровуванню вологи, витрати на охолодження будівлі можуть бути нижчими на 15-20%, зазначають розробники.
2 рішення
Цікавою новацією для України (як елемент саме міського простору) є Зелені перголи. Перголи представляють собою ряди повторюваних секцій, які з’єднані між собою поперечними брусами та засаджені рослинами. Тобто такі арки, які багато хто з нас має у власних садках на присадибних ділянках, як, наприклад арки під виноград. А в містах південних Іспанії, Італії, Греції такі конструкції – звична річ для планування громадських просторів, яка слугує чудовим природним захистом від палючого сонця.
3 рішення
Організація Зелених стін – взагалі просте у виконанні рішення, яке доволі часто використовується в приватних будинках. Зараз саме час поширити цей позитивний досвід на багатоквартирні будівлі. Через здатність рослин до поглинання великої кількості сонячної радіації та активного випаровування вологи, зелені стіни знижують загальну температуру, та покращують терморегуляцію будівель, допомагаючи заощадити на енергоресурсах.
4 рішення
Кишенькові парки теж являє собою цілком природне й легке для виконання рішення з адаптації до зміни клімату. Назва «кишеньковий» якомога влучно підкреслює суть рішення: саме ділянки площею 300-1000 м² є найбільш зручними для створення такого типу парків, оскільки не потребують масштабного перепланування. Будь-який найближчий пустир за бажанням може стати кишеньковим парком Запоріжжя.
5 рішення
Різнотрав’я – це різновид газону, що складається переважно з лучних рослин та є функціональною альтернативою традиційним газонним сумішам. Лучні рослини до десяти разів вищі за звичайний газон, тож краще поглинають пил та шкідливі речовини, що потенційно можуть утворювати смог, а також знижують температуру на рівні зросту людини та збільшують комфорт перебування в місті сереж асфальту.
Різнотрав’я – це не бур’яни, а польова чи обідрана ромашка, мак, дикий цикорій, конюшина, кульбаби – трави, природні для нашої місцевості, які ростуть без поливу.
6 рішення
Ярусне озеленення – це ще одна система адаптації до зміни клімату. Йдеться про принцип розміщення рослин у просторі, що враховує їхню висоту, форму крони, кореневу систему та взаємовідносини між ними для створення щільних насаджень. Рослини розташовуються у вигляді своєрідної «багатоповерхівки» – ярусів, які складаються з дерев, кущів, високих трав’янистих та ґрунтопокривних рослин. Чому це рішення є таким влучним? Через те, що ярусність рослин знижує міжвидову конкуренцію, тож рослини стають більш здоровими і сильними, а догляд за ними – менш трудомістким.
7 рішення
Досить екзотичним для Запоріжжя, але популярним в інших країнах і містах України способом адаптуватися до зміни клімату є організація міських садів та городів. Це публічні простори, створені для вирощування овочів, фруктів, прянощів, квітів в умовах обмежених земельних ресурсів із метою популяризації ідеї про те, що вирощувати їжу можна не лише у сільській місцевості. І це прекрасно працює! Дозволяє реалізувати поклик до роботи на землі, дає можливість релаксу серед бетонних джунглів.
8 рішення
Ще одне незвичне для нашої країни явище – простори для біорізноманіття, тобто конструкції різних форм та розмірів, що призначені для життя та розмноження представників фауни. Через витіснення тварин, зменшення їхньої кормової бази та унеможливлення продовження потомства ми втрачаємо природний баланс, що регулюється самим навколишнім середовищем. Натомість, наявність диких ссавців, птахів, комах робить урбаністичний простір більш живим, здоровим та комфортним для людей.
9 і 10 рішення
Важливе адаптаційне рішення – це також відновлення лісосмуг, особливо в громадах, де велися бойові дії та пошкоджені насадження й ревіталізація міських малих річок. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію антропогенного впливу, що був завданний водоймам через урбанізацію.
Ви можете переглянути вебінар про впровадження цих рішень за участі Миколи Рябики.
Брошуру розроблено і статтю підготовлено в межах проєкту «Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій», що реалізується ГО «Екосенс» в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції
