Активні містяни, керівники та співробітники громадських організацій, люди з відповідальною життєвою позицією, патріоти Запоріжжя зібрались у дорадчий орган, щоб вплинути на новий образ рідного мегаполісу. Адже після закінчення війни ми всі разом маємо відбудовувати своє місто.
Не дивлячись на поки що неспокійне життя прифронтового Запоріжжя, учасники обговорення впевнені: саме зараз час складати плани розвитку. Тим більш, що Програмою соціально-економічного розвитку м. Запоріжжя на 2023 рік передбачено створення Плану відновлення Запорізької міської територіальної громади.
Хто та як його готуватиме? Чи планує влада запросити до обговорення жителів Запоріжжя, почути їхні запити? Поки що спостерігаємо геть іншу картину: прикриваючись військовим станом влада ще більше ніж зазвичай закривається.
Тож Рада відновлення Запоріжжя вважає за необхідне докласти максимум зусиль, щоб План відновлення був продуманим, зваженим і призвів до відбудови міста кращого, ніж було.
Ініціаторка створення Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс» каже, що хоче бути серед тих, хто виступає каталізатором позитивних змін.
«У Плані відновлення України, представленому в Лугано, присутня потужна екологічна складова, – зазначає екологиня. – Україна має стати частиною Європейської сім’ї, отже громадськість повинна співпрацювати з владою, щоб контролювати екологічний акцент відновлення зруйнованих об’єктів. Йдеться про сталий розвиток, зміну клімату й інші важливі екологічні аспекти. Абсолютна більшість жителів Запоріжжя вважає захист довкілля важливим фундаментом здорового майбутнього».
І хоч зараз люди, які втратили житло через війну, не замислюються над далекими життєвими перспективами, але нам усім разом доведеться планувати подальше майбутнє стратегічно, зробивши роботу над помилками колишніх поколінь і пріоритетів.
Денис Васильєв, член ГО «Центр розвитку бізнес-технологій і культури», відомий у Запоріжжі музичними проєктами «БарабанЗа», який зараз опікується музеями, зокрема, Музеєм архітектури Запоріжжя, запропонував одразу залучити депутатів міськради до роботи, таким чином створивши своєрідну коаліцію з відновлення та скоротивши шлях до реалізації ідей. В якості інструменту Денис бачить візуалізацію ідей по кожному з напрямків.
«Моя місія – відбудова культурної інфраструктури, – зазначив він. – Зараз, наприклад, у межах одного з проєктів готуємо дискусійний клуб «Архітектурне відновлення культурної інфраструктури». Причому не лише в Запоріжжі, а більш ширше – на сході України. Так як раніше входив в робочу групу по створенню Стратегії міста Запоріжжя, сподіваюся скористатися здобутим досвідом і врахувати помилки».
Ще одна учасниця розробки Стратегії міста Запоріжжя Ірина Мішина працює у напрямі соціального розвитку міста, займалася проблемами урбаністки. Має також досвід роботи в ЖКГ. Впевнена, що робота громадської структури буде ефективною лише за умови налагодження діалогу з владою. Більш того, вона запропонувала членам Ради відновлення створити за своїми напрямами програми зі зрозумілим фінансуванням, щоб ефективно впроваджувати їх в життя.
«Наша влада зайнята зараз зовсім іншими справами, тому потрібно зробити так, щоб вони до нас прийшли, – впевнена активістка. – Відкриваємо Закон України «Про місцеве самоврядування» та покроково робимо все згідно законодавства – складаємо План».
Партнерці і колежанці відповіла Інеса Носенко, яка має досягнення саме в соціальному напрямку. Її БФ «Єврейський общинний Центр Мазаль ТОВ» допомагає нужденним, хто залишився без даху над головою. У пріоритетах організації робота з людьми з інвалідністю, маломобільними громадянами.
Інеса має корисний досвід гуманітарної роботи, у якій вже прийшла до розуміння необхідності міжсекторальної співпраці. Розповідає, що державні установи самі звертаються до благодійників, тому що знають, що спільна робота з ними більш ефективна. Тепер – завдання якомога ефективніше та якісніше скористатися накопиченим ресурсом.
«Впевнена, що нашим спільним питанням повинен стати розвиток спроможностей, – каже Інеса. – Збираю як бусини тих людей, які хочуть навчитися розвивати нові підприємства, можливості, проєкти, бізнеси».
Вона розповіла про тих своїх підопічних, які лишились не просто дома як будівлі, а взагалі рідного міста, як, наприклад, маріупольці. Своє завдання бачить у тому числі у створенні для таких людей нової домівки у нашому місті. І завдяки таким людям Запоріжжя буде успішнішим.
Інна Бахтіна, представниця Асоціації міст України, вважає, що саме зараз – час говорити про майбутнє Запоріжжя. «І хоч до нас ще прилітають ракети, які руйнують інфраструктуру та житлові будинки, потрібно складати План відновлення, – впевнена вона. – Головне – заложити фундамент, розуміння принципів відновлення. І до цього саме має прикласти зусилля громадськість».
Аби потім не скаржитись на дії владу пост-фактум, контролювати її дії та співпрацювати з нею варто в процесі роботи.
Олеся Крамаренко, відома в Запоріжжі екологиня, висловила готовність долучитися до загальної справи людським ресурсом своєї ГО “Дзига”, а також докласти зусиль за допомогою комунікативних можливостей та бути корисною іншими доступними важелями впливу на ситуацію для досягнення загального результату.
Проте вважає, що наразі Рада потребує ширшого кола експертів. Адже кілька днів тому повністю зруйнований Маріуполь презентував свою Стратегію відновлення. «І нам важливо, щоб громадськість була залучена до бачення нового розвитку Запоріжжя, – зазначила Олеся Крамаренко. – Можливо, зараз потрібно вибудувати системний діалог, щоб вести проєкти паралельно із владою».
Фахівець з публічного адміністрування Саодат Усмонова має значний досвід співпраці з органами влади як чиновниця у минулому, що неабияк корисно для діяльності Ради відновлення Запоріжжя. Зі свого боку готова усіляко сприяти налагодженню конструктивного діалогу між владою та громадськістю, про що й казали колеги з самого початку зустрічі. Як вона сформулювала, потрібно створити кошик актуальних потреб.
«Треба провести опитування містян, в тому числі, вимушених переселенців, як зробили, наприклад, у Львові. Щоб знати, у чому їхні потреби, – розповіла науковиця. – В результаті опитування стало відомо, що вони потребують землю під городи. Чи знаємо ми, в чому потреби ВПО, які живуть у Запоріжжі?».
Питання, зрозуміло, риторичне. Адже ніхто опитувань не проводив. Саодат Усмонова запропонувала створити зрозумілий та корисний План комунікації між владою та різними групами суспільства, що посприяє ефективному складанню Плану відновлення з урахуванням потреб жителів.
Про переселенців говорила також Олена Макайя, заступниця голови Громадської ради при ЗМР, яка працює у громадському секторі вже багато років.
«Нам потрібно враховувати, що в нас є нові запоріжці. Їм потрібно навчатися, працювати, десь жити – ставати частиною громади», – наголосила Олена, яка сама свого часу переїхала до Запоріжжя з Донецька і добре знає проблеми переселенців із середини.
Ірина Дорошенко, керівниця Благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя. Запоріжжя» більше 17 років займається своєю важливою справою. Разом з однодумцями опікувалася соціалізацією та допомогою ВІЛ-позитивним людям та хворим на туберкульоз, а також тим, хто відбував покарання.
З початком війни активісти розпочали великі гуманітарні проєкти. Дійсно, під час війни плани у всіх змінилися, на жаль, продовжують мінятися і зараз.
Ірина Дорошенко очолювала Комітет соцдопомоги в Громадській Раді Запоріжжя та ефективно співпрацювала з профільним департаментом Запорізької міської ради, тож розповіла про подальшу готовність використовувати напрацьований досвід до спільної співпраці на користь запоріжців.
Тетяна Ярмохина є керівницею Ради Церков Запорізької області, яку представляють віряни всіх конфесій. За плечима цієї активної жінки багато напрацювань, у тому числі внесення змін до законодавства. Зараз вона представляє рух «Маю право дихати!» та просуває зелені ініціативи у місті. Так рішення про поетапне зниження викидів має теж стати частиною програми Зеленого відновлення Запоріжжя, – наголосила Тетяна Яромохіна.
Микола Ралик, відомий борець з амброзією впродовж 20 років, сформулював свій головний принцип відновленого Запоріжжя: «Зелене місто – місто без амброзії!»
Він знає, як мінімальними ресурсами домогтися того, щоб влада виконувала свої зобов’язання. «У нас зараз руйнуються підприємства. Маємо можливість побудувати щось інше, – впевнений Микола Ралик. – Замість забруднювачів – виробництва з чистими технологіями».
Він запропонував обговорити ідею створення технопарку для нових бізнесів, такого собі інкубатору для впровадження нових чистих технологій з податковими преференціями на благо нового екологічно чистого Запоріжжя.
За результатами свого першого, так би мовити, установчого засідання члени Ради відновлення Запоріжжя зійшлись на думці, що є бажання покращувати рідне місто і не має бажання миритися з тим, що нічого для цього не робиться.
Тому взяли кілька тижнів на обдумування, що саме кожний хоче та має зробити. Також до спільної діяльності будуть залучені депутати міськради.
