Як війна впливає на екологію південного регіону України? Яких збитків вже зазнало довкілля Херсонщини та Запоріжжя? Наскільки тривалими можуть бути наслідки для природного середовища регіону та до чого готуватися місцевим жителям? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода.
Збитки українському довкіллю від війни перевищили $38 млрд, повідомив 7 грудня міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. За його словами, ця сума ще збільшиться, адже наразі фахівці не мають доступу до окупованих територій та прифронтової зони. Завдання екоінспекторів – коректно задокументувати й обрахувати розмір збитків, щоб отримати репарації від країни-агресора, зазначив Стрілець.
6 листопада Рахункова палата з посиланням на дані Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ повідомила, що розв’язана Росією війна завдала збитків довкіллю України на понад 1,35 трлн гривень (1 трильйон 350 млрд гривень). Як стверджують екологи, ця сума не відображає реальної картини. Щодня через лісові пожежі від горіння нафтопродуктів і загоряння промислових об’єктів у повітря потрапляють небезпечні речовини. З початку війни кількість таких викидів перевищила 67 млн тонн.
В Оперативному штабі з фіксації екозлочинів повідомили, що загалом в Україні вже постраждало 3 млн га лісів, а це майже третина лісового фонду держави. Деякі з них втрачені назавжди. Росія перетворила частину українських чорноземів у найбільш забруднені вибухівкою землі у світі, кажуть екологи. Близько третини території України потребуватиме розмінування, на що знадобиться щонайменше 10 років.
Також в оперштабі наголосили, що війна загрожує не лише навколишньому середовищу України, а вже спричинила низку проблем для довкілля в Європі та в перспективі загрожує ще більшими. Окупанти замінували дамбу Каховської ГЕС і вдаються до ядерного шантажу на окупованій Запорізькій АЕС.
«Десятиліття на відновлення»
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що на сьогодні вже зафіксовано понад 2 тисячі 200 випадків злочинів проти довкілля, які сталися через агресію Росії.
Це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, збитки лісовим ресурсам, забруднення водних об’єктів безпосередньо Чорного й Азовського морів
«Якщо говорити безпосередньо, яким компонентам навколишнього середовища завдані збитки, то, в першу чергу, це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, збитки лісовим ресурсам, забруднення водних об’єктів безпосередньо Чорного й Азовського морів. Сюди я б додав також шкоду екосистемам взагалі та біорізноманіттю, тобто флорі та фауні», – зауважив посадовець.
Він переконаний, що для відновлення довкілля знадобиться не одне десятиліття.
Величезна кількість земельних ділянок забруднена безпосередньо цими хімічними речовинами
«Якщо говорити про відновлення лісів, щоб виростити дерева, які пошкоджені, спалені, то це 30-20 років в середньому. Забруднення ґрунтів, наприклад хімічними речовинами, внаслідок вибухів, ведення активний бойових дій, тут питання стоїть про відновлення цих ґрунтів і дуже складне. Тому, що, на превеликий жаль, величезна територія нашої країни або перебувала під окупацією, або в зоні активний бойових дій. Тобто величезна кількість земельних ділянок забруднена безпосередньо цими хімічними речовинами», – зазначив Федоренко.
Він каже, що у міністерстві зараз працюють над створенням плану відновлення довкілля після закінчення війни.
«Відновлення водних об’єктів, природно-заповідного фонду, лісових ресурсів, земельних ділянок є ключовим і входить до плану відновлення нашої країни. Я сподіваюсь, завдяки нашим збройним силам, ми зможемо скоро приступити до його реалізації», – зауважив посадовець.
Також через війну можуть загостритися проблеми з доступом до питної води в Україні, розповів заступник міністра.
«З початку повномасштабного вторгнення обстрілювали або зруйнували понад 500 водних об’єктів. Тобто це гідротехнічні споруди, інші об’єкти, водосховища. Ми з вами були свідками обстрілів, руйнування дамб», – зазначив Федоренко.
Що під загрозою зникнення?
Заступник міністра повідомив, що через війну під загрозою зникнення опинилося майже 700 видів тварин і понад 800 видів рослин, частина з яких занесена до Червоної книги.
«Не можна оцінити в грошовому еквіваленті, наприклад зміну місць міграції птахів. Можливо тисячами років у них були певні маршрути, вони осідали, перебували на цих територіях. Внаслідок ведення бойових дій, вибухів, загибелі тварин, птахів вони змінюють місця», – розповів він.
По всьому чорноморському узбережжю, по кордонах країн, які мають вихід до Чорного моря, було знайдено до 1000 мертвих дельфінів
«Якщо ми говоримо про південь країни, то жахлива ситуація та вплив війни на дельфінів. По всьому чорноморському узбережжю, по кордонах країн, які мають вихід до Чорного моря, було знайдено до 1000 мертвих тварин. І ця кількість може збільшуватися», – наголосив заступник міністра Федоренко.
Крім того, посадовець повідомив, що на сьогодні пошкоджені чи під загрозою знищення перебувають близько 800 природоохоронних територій.
«Серед них 10 національних природних парків, 8 природних заповідників, 2 біосферні заповідники. Під загрозою знищення також перебувають і Рамсарські угіддя, тобто це водні угіддя, з територією близько 600 тисяч гектарів. Це величезна територія. Вважаючи, що ці об’єкти входять до смарагдової мережі, вона визначена на території всієї Європи, ми можемо говорити про вплив не лише на українське довкілля, а вже і в загальноєвропейському масштабі», – зазначив Федоренко.
Запоріжжя: «отруєна вода та зміна мікроклімату»
Голова ГО «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова зазначила, що вплив війни на екологічну безпеку запорізького регіону є суттєвим і матиме тривалі наслідки.
«Кожен обстріл, кожен вибух – відбувається зараження ґрунтів, водойм, повітря рештками спалення паливних матеріалів. Це не просто вибухівка, але й паливо, детонатори, тож відбувається забруднення хімічними сполуками. Перш за все, важкими металами, свинцем», – каже вона. «Ми знаємо, що сполуки свинцю накопичуються у ґрунті, у рослинах і також в організмі людини та негативно впливають на розумовий розвиток, стан кісткової системи, увагу. На жаль, сполуки свинцю лишатимуться в організмі й надалі, тож ми матимемо забруднення їжі, якщо будемо надалі намагатися вирощувати на тих полях, де відбуваються зараз військові дії», – пояснила експертка.
Також екологиня розповіла про наслідки для Азовського моря. «На території Запорізької області є саме те Азовське море, в якому зараз тонуть кораблі. Але крім військових успіхів, на жаль, все це має надзвичайно негативний вплив на екосистему. Море, перш за все, не просто джерело для риболовлі, але це все-таки екосистема. Всі приазовські парки розташовані на березі заповідних зон Запорізької області, на території Приазов’я, де зараз відбуваються військові дії. На жаль, якраз всі лісосмуги, степи абсолютно понівечені рештками військової техніки, вибухівки, різних одноразових матеріалів, які приносять із собою окупанти», – зауважила Жавжарова.
Вона припустила, що забрудненість Азовського моря вплине на курортну сферу регіону.
«Наші колеги, співробітники Приазовського парку заповідного, намагалися брати проби води з Азовського моря та зазначили, що вони забруднені нафтопродуктами, саме тому відбувається мор риби, дельфінів, викидає на берег мідії, які теж раніше очищували воду. Тож говорити про курорти Запорізької області, на жаль, не буде можливим ще довго», – запевнила екологиня.
Забруднюється також і річка Дніпро, яка є для Запорізької області основним джерелом питного водопостачання, каже голова ГО «Екосенс».
«Такою вона лишилася і під час війни, зокрема тому, що зруйновані у містах, де відбуваються активні бойові дії, системи водозабезпечення та водоочищення. Також люди не тільки вимушені брати воду з тих природних джерел, які знаходять, але, на жаль, каналізаційні скиди не очищуються. Зокрема у Василівці скиди з каналізаційних споруд стікають до Дніпра вже 9 місяців. Це також матиме негативний вплив, зокрема на потенційне бактеріологічне забруднення річки. Це, перш за все, буде стосуватися нижньої частини Дніпра», – зазначила Жавжарова,
Вона розповіла, що знищення внаслідок бойових дій лісів і лісосмуг може призвести до зміни мікроклімату в Запорізькій області.
«У нас була дуже велика проблема з суховієм, посухами та лісосмуги, ліси утримували вологу, захищали населені пункти, поля від руйнівного впливу. Під час війни ми бачимо, що лісосмуги стають місцями, де ховається військова техніка», – зауважила експертка.
«Також лісосмуги зараз стали єдиним джерелом дров або матеріалом для будівництва якихось землянок. Є дослідження української природоохоронної групи, що знищені лісосмуги вже можуть влітку 2023 року призвести до збільшення спеки на території Запорізької області, до збільшення сухості повітря, пилу та зниження комфорту жителів», – наголосила Жавжарова.
Херсонщина: «удар по тваринному світу»
Керівник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк розповів, у чому полягає особливість природного середовища Херсонської області.
«Тут є Асканія Нова – це досі найвідоміший заповідник в Європі. Це місце, де власне Сиваш, Чорноморський заповідник, острів Джарилгач і всі ці водно-болотні угіддя на півдні Херсонщини, це місце одне з найважливіших для птахів центральної та північної Європи. Влітку тут найбільша колонія птахів. Восени тут найбільше скупчення птахів на еміграцію. Частина з них не відлітає та взимку тут найбільше скупчення птахів на зимівлі. Від того, наскільки збережена, спокійна територія, залежить доля мільйонів птахів від Африки до Скандинавії», – розповів еколог.
За його словами, побудова укріплювальних споруд впливає на тваринний світ регіону.
«Це, в першу чергу, окопи та багато наземних тварин не готові до того, щоб вилазити по стінках окопів. Ті ж самі сліпаки, інші, було багато повідомлень про знахідки в окопах сірого хом’яка – це дуже рідкісний вид, гордість Херсонщини. Є відео, як солдати, випускають його з окопів, куди він потрапляв. Але, на жаль, є фотографії, де російські солдати його просто повбивали та повісили на дереві навколо окопів як прикраси», – зауважив Василюк.
Він вважає, що на деяких ділянках землі у південному регіоні ґрунт може бути настільки забруднений, що для сільського господарства його використовувати буде неприпустимо.
«Хімічні продукти від боєприпасів в тому числі містять сірку, коли сполучаються з водою, утворюється сірчана кислота, а де візьметься вода? Дощ, сніг, туман, роса, просто в спекотний день парує земля й от вам вже вода. Місце, де відбувся вибух, точно контактуватиме з водою. там утворюється кислота та просто випалює ці ґрунтові організми, завдяки яким ми маємо ґрунт», – каже експерт.
«Тому коли кажуть про війну, є з радянських часів метафора, що це випалена земля, то вона не вогнем випалена, як багато хто думає. В реальності вона випалена кислотою там, де були найбільш запеклі бойові дії. Херсонщині дісталася теж значна частина цих подій на межі з Дніпропетровщиною, Миколаївщиною», – пояснив Василюк.
Експерт розповів, що після Першої світової війни у Франції заборонили використання деяких ділянок землі, ця заборона триває досі.
«Я думаю, що деякі ділянки на Харківщині, Донеччині, Запорізькій, Херсонській області, швидше за все, їм пророкуватимуть таку саму долю», – припустив Василюк.
Джерело:
https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-viyna-pivden-ekolohiya-spalena-zemlya/32191731.html
