Опитування громадської думки – важлива складова діяльності громадської організації. Це інструмент, котрий допомагає «бути на одній хвилі» із громадою та відслідковувати її потреби. Аналітичний центр Громадської організації @ecosense.ngo активно користується цим інструментом, аби «почути» громаду та активно захищати інтереси Запоріжжя на шляху зеленого відновлення південного сходу України. Соціологиня Анастасія Турило радить, як провести ефективне опитування громадської думки якісно, етично та з користю для реальних змін.
Активістам і представникам громадських організацій важливо пам’ятати: опитування — це не просто анкета в Google Forms, котру ви поширюєте у соціальних мережах. Громадське опитування організовуємо з певною адвокаційною метою. Саме тому результати цього опитування мають бути якісними та репрезентативними. Якість результатів опитування громадської думки безпосередньо залежить від того, наскільки організація дотримується базових принципів соціологічної методології.
У цьому дописі ми узагальнили нашу практику організації опитувань громадської думки та використання результатів цих опитувань в адвокаційних кампаніях та проєктах. Далі, склали шість кроків та практичні поради, що допоможуть громадським організаціям.
Крок 1. Чітко визначте мету опитування
Перед тим як писати перше запитання, варто поставити собі кілька принципових питань:
- Навіщо ми проводимо це опитування?
- Яке рішення або дію ми плануємо ухвалити за його результатами?
- Хто буде використовувати ці дані і в якому форматі?
Чітко сформульована мета — це фундамент адвокаційних кампаній, заснованих на опитуванні громадської думки. Якщо мета «розмита», анкета неминуче стане перевантаженою, суперечливою або такою, що не дає корисних відповідей.
Порада: сформулюйте мету одним реченням. Наприклад: «З’ясувати, що заважає сортувати побутові відходи мешканцям міста Запоріжжя»
Крок 2. Формулюйте запитання просто і нейтрально
Узагальнюючи досвід громадських і академічних соціологічних досліджень, ми зрозуміли: люди охочіше відповідають на короткі, зрозумілі та нейтральні запитання. Надмірна термінологія (зрозуміла тільки вам), складні формулювання або «підказки» у самих питаннях знижують якість відповідей. Некоректні та маніпулятивні питання унеможливлюють використання результатів опитування у подальшій адвокації.
Приклад поганого питання: «Наскільки ви підтримуєте ефективні заходи з інтегрованого управління відходами в умовах євроінтеграційних зобов’язань Україні?»
Приклад простого та зрозумілого питання: «Як ви ставитеся до роздільного збору сміття у вашому мікрорайоні?»
Для якісних результатів опитувань громадської думки ефективно поєднувати питання різних типів:
- закриті запитання (із варіантами відповіді) для зручного аналізу;
- відкриті запитання (без варіантів відповідей), щоб респонденти могли висловити власну думку, запропонувати ідеї або пояснити свою позицію.
Крок 3. Подбайте про довіру та етичність вашого опитування
Для громадських організацій етичний підхід опитування громадської думки — не порожня формальність, а основа довготривалих довірливих відносин із громадою. Також донори, органи місцевого самоврядування та влади серйозно сприймають громадські опитування, що мають високий ступінь довіри та етичності. Для формування такої довіри до громадської організації варто дотримуватися декількох простих кроків.
Люди охочіше відповідають на питання, якщо:
- розуміють, хто саме проводить опитування;
- знають, з якою метою збираються дані (хто і як використає ці результати);
- впевнені, що їхні відповіді анонімні та безпечні.
Аби підтримати довіру населення, на початку анкети варто коротко пояснити: хто ви; навіщо проводите опитування та як будуть використані його результати. Це значно підвищує рівень щирості відповідей і загальну якість результатів опитування громадської думки.
Крок 4. Чітко визначте цільову аудиторію та вибірку
Одне з найпоширеніших помилкових уявлень — що для якісного опитування потрібна велика кількість респондентів. Насправді, більшої ваги для якості вашого опитування має інше ключове питання — Кого саме ви опитуєте?
Наприклад: вас цікавить думка про практики заміського городництва, проте ви опитуєте містян багатоповерхової забудови. Не варто очікувати розуміння та якісної відповіді від громадян, котрі не мають такого прибудинкового або заміського города.
Ваша вибірка має відповідати меті опитування громадської думки:
- Якщо йдеться про доступність громадського транспорту — опитуйте користувачів транспорту. Проте якщо потрібно зрозуміти проблеми інклюзії цього громадського транспорту – в першу чергу потрібно опитати маломобільних осіб або осіб із інвалідністю.
- Якщо вас цікавить стан справ у шкільній освіті — опитувати потрібно батьків, учнів та педагогів.
- Якщо ви досліджуєте локальні екологічні проблеми – опитувати доцільно мешканців цієї конкретної території.
Навіть невелике опитування може бути науково й практично цінним, якщо воно охоплює саме ту групу, якої стосується проблема!
Крок 5. Оберіть зручний формат збору даних
Сьогодні громадські організації можуть використати широкий набір інструментів проведення опитування громадської думки:
- онлайн-анкети;
- опитування в соцмережах;
- телефонні інтерв’ю;
- паперові анкети під час заходів.
Обираючи той чи інший інструменти, слід враховувати такі особливості вашої групи респондентів:
- вік та цифрову доступність цільової групи;
- складності розуміння питань анкети широким загалом (без спеціальних знань та навичок);
- рівень соціальної довіри до організації.
Важливо пам’ятати: на деякі питання неможливо отримати достовірну відповідь, використовуючи тільки один інструмент. Уникайте ситуацій, у яких «…100 % опитаних через онлайн-форму підтвердили, що мають доступ до Інтернету…» У більшості випадків, найкращий результат дає поєднання кількох форматів опитування громадської думки.
Крок 6. Проаналізуйте результати і перетворіть їх на дії
Опитування не завершується збором відповідей. Саме аналіз результатів перетворює незрозумілі цифри та коментарі на:
- висновки;
- рекомендації;
- аргументи для адвокації;
- ідеї для нових проєктів.
Важливо не лише виявити тренди та тенденції, а й поділитися результатами з громадою та особами, котрі приймають рішення! Для цього результати аналізу опитувань громадської думки варто поширювати такими інформаційними каналами:
- Публічні детальні та змістовні звіти, опубліковані на веб-сайті громадської організації та інших незалежних електронних репозиторіях.
- Дописи у соціальних мережах із обов’язковим тегом лідерів громадської думки, місцевих ЗМІ та осіб, хто приймає рішення.
- Презентації та публічні обговорення.
Поєднання методів та інструментів оприлюднення підсилює довіру до результатів опитування громадської думки та показує, що думка людей справді має значення.
Успішно проведене опитування громадської думки – це потужний інструмент для ефективної діяльності громадських організацій. Активні, методично правильні та доброчесні опитування допоможуть діяти обґрунтовано, посилювати голос громади та перетворювати дані на реальні соціальні зміни. Саме так народжуються сталі рішення заради зеленого відновлення південного сходу України. 💚
Цей інформаційний матеріал підготовлений Анастасією Турило – стажеркою Громадської організації “Екосенс” – в рамках проєкту № G56040 «Новий імпульс для зеленого відновлення Запоріжжя» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (SidaSverige). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Ілюстративна світлина до цього допису бал створена AI ChatGPT згідно опису, що відповідає змісту допису.
