На бюджетній сесії Запорізької міської ради депутати критикували витрату коштів на озеленення. Згодні, екзотичні породи та фонтани, нову плитку під час війни треба відкласти. Про більш економні і сучасні способи міського озеленення розповідає завкафедри аграрних технологій Хортицької національної академії, канд. с.-г. наук, експертка ГО “Екосенс” Наталія Дерев’янко.
– Наскільки гостро для Запоріжжя як прифронтового міста стоїть питання впровадження природоорієнтованих рішень з адаптації до зміни клімату? Чи на часі ці питання, чи варто витрачати на них кошти?
– Зважаючи на спекотне літо і безсніжну зиму, збільшення кількості днів спеки та “суховіїв”, забруднене повітря, індустріальну та транспортну навантаженість, у Запоріжжі без озеленення не обійтись. Екологічна стійкість і збереження біорізноманіття – це важливо і для природи, і для людей, особливо коли екосистеми страждають від урбанізації, забруднення, та змін клімату. І це не вимагає великих коштів.
Впровадження природоорієнтованих рішень може бути дешевше і ефективніше порівняно з стандартними інфраструктурними рішеннями, особливо коли враховувати тривалий термін вкладу. Наприклад, природні насадження, міські луки, різнотрав’я допомагають охолоджувати міське середовище, фільтрувати повітря.
Це дає чистіше повітря, більше комфорту, зелених зон, можливостей для відпочинку, відповідно, підвищення якості життя для мешканців.
– Комунальні служби стандартно скошують “бур’яни” на клумбах, тоді як це природне різнотрав’я. Поясніть, будь ласка, чому природні луки з багаторічних і однорічних трав є природо орієнтованим рішенням з адаптації до зміни клімату?
– Є такі основні причини, чому різнотрав’я є природо орієнтованим рішенням:
По-перше, травостій працює як «зелений килим» (уповільнює випаровування, утримує вологу в ґрунті, захищає його від перегріву).
По-друге, коріння багаторічних трав зміцнює ґрунт, запобігає ерозії та виснаженню. Однорічники швидко відновлюють покрив після скошування чи посух.
По-третє, луки виконують функцію природного «кондиціонера», зменшуючи ефект міського теплового острова.
По-четверте, квітучі трави дають їжу й притулок запилювачам (бджолам, метеликам), птахам та дрібним тваринам, що важливо в умовах кліматичних змін.
– Чому в містах доводиться відновлювати біорізноманіття?
– У містах біорізноманіття відновлюють, бо урбанізація та забудова знищують природні місця існування рослин та тварин, зелені зони стають одноманітними, а екосистеми втрачають стійкість. Це необхідно для збереження екологічної рівноваги, покращення якості повітря й умов життя людей.
– Перші висіяні в Запоріжжі активістами клумби з різнотрав’я посохли або були скошені комунальниками. Чому, на вашу думку?
– Перш за все, різнотрав’я потребує поливу в перші тижні після висіву. Якщо його не поливали вчасно, особливо влітку, воно могло швидко висохнути. Також, обрані трави могли не прижитися на конкретній ділянці (бідний ґрунт, сильне сонце, нестача вологи).
Щодо того чому скосили території, то комунальники могли сприйняти посів як «бур’яни» та скосити, не знаючи, що це запланована клумба.
– Розкажіть про польовий експеримент, який ви проводите як експертка громадської організації “Екосенс”. В чому його унікальність? Які цілі та очікувані результати експерименту?
– Перша тестова ділянка висіяна на території Хортицької національної академії цієї осені. А вже весною плануємо повторити висадку і в міському парку. Перша ділянка повністю контрольована щодо поливу та догляду, підготована, прополота, без зайвої рослинності.
Зараз висіяні готові суміші насіння (виробництво Німеччина), а на весну планується створити свою суміш з понад 10 рослин, а саме:
- Мак-самосійка. Однорічна рослина, квітне у травні, добре зав’язує насіння і самостійно насіюється. Сходи з’являються на наступну весну у великій кількості. Висота до 30-40 см.
- Волошка синя. Однорічна трав’яниста рослина висотою 30-60 см. Добре гілкується, постійно утворюючи нові бутони. Цвіте з червня до осені.
- Космея звичайна. Невибаглива, світлолюбна та холодостійка рослина, розмножується насінням. Добре росте на пухких, садових, не надто удобрених ґрунтах. Дає самосів після одноразового посіву, при цьому декоративна якість квітів не знижується.
- Калачики лісові. Прямостояча однорічна галузиста рослина, 30-100 см заввишки. Квітки 30-40 мм у діаметрі, ясно-рожеві, з малиново-червоними жилками пелюсток. Цвіте з липня до вересня.
- Ромашка лікарська. Однорічна невибаглива рослина. Цвіте у травні-серпні. Добре дає самосів. Надає перевагу супіщаним і піщаним ґрунтам.
- Нагідки лікарські. Трав’янистий однорічник з розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40–70 см. Квітує з травня протягом 65–75 днів. Маловибаглива рослина до умов вирощування. Добре росте і розвивається на освітлених ділянках, забезпечених вологою.
- Деревій звичайний. Багаторічні трави з прямостоячими стеблами. Суцвіття – кошики, дрібні, багатоквіткові, зібрані в загальне щитковидне суцвіття, білі, рожеві, червоні або жовті. Посухостійка, невибаглива, світлолюбна рослина. Квітне з липня по жовтень.
- Льон багаторічний. Стебла гіллясті, 30–100 см заввишки. Цвіте у травні-липні, швидко зав’язує насіння і всихає. Самосів рясно сходить наступної весни. Добре росте на кам’янистих схилах, сухих галявинах.
Також планується Ехінацея пурпурова, Звіробій звичайний, Меліса лікарська, Шавлія лікарська, Шавлія мутовчаста, Пижмо бальзамічне, Череда золотиста, Дзвоники широколисті
Краще сіяти в суміші і багаторічні і однорічні росини, як для сільської місцевості так і для міста.
– Як ви би радили поєднувати багаторічні рослини з однорічними?
– Багаторічні – як «кістяк» насадження, однорічні – як «барвисті акценти», що щороку додають новизни й підтримують біорізноманіття.
– На коли собі запланувати участь у висіванні нових клумб?
– Суміш різнотрав’я можна висаджувати з весни (з квітня) до осені (до середини жовтня). В осінній період ґрунт ще теплий, а кількість опадів збільшується, що сприяє проростанню насіння та зміцненню молодих рослин до настання зими.
Весняний посів також можливий, але вимагає більш ретельного поливу, оскільки високі температури та нестача вологи влітку можуть ускладнити сходи, – рекомендується починати з квітня-травня, коли температура землі досягає 12-15°С. Але в умовах Південного сходу України, коли спека і посуха настає дуже швидко, важливо не чекати до червня, хоч це робиться в Європі.
Матеріал підготовлений ГО “Екосенс” в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
