У розмові з vidnova.info молода урбаністка, стежерка ГО “Екосенс” Юлія Войцешевська ділиться своїм шляхом до урбаністики, розповідає, як змінилося її бачення міста, і пояснює, чому зелене відновлення для Запоріжжя – це не окрема тема, а спосіб мислення про майбутнє.
Під час стажування в громадській організації «Екосенс» учасники не лише працюють із дослідженнями, а й вчаться по-новому ставити запитання до міста. Для Юлії цей процес став можливістю подивитися на Запоріжжя глибше – як на систему, що змінюється під тиском війни, клімату й нових суспільних запитів.
– Юліє, розкажіть трохи про себе. Як ви прийшли в урбаністику?
– Мріяла про це з дитинства, у 22-му вступила в університет на просторове планування, змінивши професію.
– Чому ви вирішили прийти на стажування в ГО “Екосенс”?
– Як на мене, це гарна можливість написати повноцінне дослідження з менторською підтримкою в тематиці, яка мене цікавить.
– Чим саме для вас цікава тема зеленого відновлення Запоріжжя?
Вона має великий потенціал розвитку, може бути не тільки окремим підходом, а й загальним принципом відновлення в різних сферах функціонування міста та є важливою складовою евроінтеграції.
– Ви дивитеся на Запоріжжя не лише як мешканка, а як урбаністка. Що найбільше змінилося у сприйнятті вами міста після початку повномасштабної війни?
– Після початку війни я почала значно чіткіше бачити, наскільки місто залежить від централізованих рішень і вразливих систем. Те, що раніше здавалося просто фоном повсякденного життя, тепер сприймається як питання стійкості й безпеки.
– Юліє, що для вас особисто означає «зелене відновлення» міста?
– Для мене це децентралізація енергосистеми, впровадження сталої мобільності, застосування принципів багаторічного озеленення та використання практик адаптації до зміни клімату.
– Що ви хочете зрозуміти про місто під час стажування, чого раніше не бачили?
– Мені важливо зрозуміти, як у місті працюють процеси, які зазвичай залишаються непомітними на щоденному рівні. Зокрема, мене цікавить, як можна інтегрувати зелені рішення в уже існуючу міську тканину і чому одні простори працюють, а інші – ні.
Дякуємо і очікуємо ваших досліджень!
Автор: Олеся Герасіна
Фото: з архіву Ю.Войцешевської
