У Запоріжжі розпочали «інвентаризацію» побутових відходів, які є дзеркалом життєдіяльності міста. Аналіз перших даних виявив кілька критичних особливостей, які відрізняють Запоріжжя від таких міст, як Київ, Львів чи Вінниця.
Спеціальна робоча група, до якої увійшли фахівці ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», представники Департаменту ЖКГ, науковці та громадськість, в листопаді 2025 року дала старт офіційного морфологічного аналізу побутових відходів.
Морфологічний аналіз означає, що кожну партію відходів розбирають вручну, сортують та зважують, щоб визначити точний відсотковий вміст пластику, паперу, скла та органіки. Такі дослідження проводяться згідно з державною методикою, охоплюючи різні типи забудови – від багатоповерхівок до приватного сектору – та враховуючи сезонність, що дозволяє отримати об’єктивну картину життєдіяльності міста протягом року. Морфологічний аналіз показує, скільки цінних ресурсів ми щодня закопуємо в землю, а за висновками можна визначити, де місто може зекокономити.
«Під час морфологічного аналізу відходів можна застосовувати контейнерний підхід або відбирати проби, які оптимально мають бути по 300 кг. Дослідження проводять мінімально три рази протягом тижня-двох і якщо немає змоги провести такі дослідження для кожного сезону, застосовуються коефіцієнти сезонності для розрахунків. Чинні Методичні рекомендації з визначення морфологічного складу побутових відходів визначають мінімальну кількість фракцій для сортування. В той час як для більш глибокого аналізу краще додавати підкатегорії для сортування. Наприклад, пластик можна розділити на PET, інші види, які підлягають рециклінгу та той, який не має технологій оброблення в Україні, тобто не є ресурсоцінним. Розсортовування та зважування з подальшою фіксацією результатів бажано робити протягом одного дня. Важливим є надання експертної підтримки сортувальникам. До прикладу, як розрізняти комбіновані матеріали та до якої фракції їх віднести», – підказує із свого досвіду експертка з управління відходами Марина Садкіна, голова правління ГО «Еко-Імпульс», яка надавала експертну підтримку для Тульчинської міської ТГ під час проведення одного з перших в Україні досліджень згідно чинних Методичних рекомендацій.
Протокол першого етапу морфологічного аналізу уже доступний для аналізу. Він не зовсім відповідає затвердженій формі Додатків від Мінінфраструктури: у ньому не вистачає даних про дату і місця відбору, про загальну масу проби відходів, що були відсортовані. Не задокументовано ваговий вміст кожної фракції від загальної маси проби, зате вказано готові відсотки. Однак спробуємо проаналізувати наявні дані і зробити перші висновки.
Фото відсортованих відходів. Надано ТОВ “Вельтум”
Запорізький сміттєвий феномен
Судячи з наданих результатів, морфологія запорізького сміття виявилася специфічною порівняно з іншими містами України.
Перш ніж перейти до порівняння, розрахуємо середній показник по місту для ключових фракцій (на основі наданих ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ даних осіннього аналізу):
| Фракція | Багатоповерхівки | Приватний сектор | Підприємства | Середнє (розраховане автором орієнт.) |
| Біовідходи | 73,67% | 47,02% | 16,89% | 45,86% |
| Скло | 5,1% | 20,2% | 30,47% | 18,59% |
| Папір та картон | 7,75% | 5,44% | 4,28% | 5,82% |
| Пластик | 3,88% | 2,13% | 6,67% | 4,23% |
| Небезпечні відходи | – | – | – | – |
З наявних даних, серед сміття багатоповерхівок 73,67% становлять органічні відходи (переважно харчові залишки). Це надзвичайно високий показник. Для порівняння, у Києві частка органіки зазвичай коливається в межах 35-45%. Такий високий відсоток у багатоповерхівках може свідчити про відсутність культури сортування або про те, що інші фракції (пластик, картон) вилучаються “неформальним сектором” (збирачами вторинної сировини) ще до приїзду сміттєвоза. Для міста це означає велику вагу відходів та високу вологість, високе утворення метану під час гниття, що зручно для біогазових установок. Влітку такі баки “течуть” і створюють сморід. Взимку органіка замерзає, що ускладнює вивантаження.
Показник скла у 20-30% є аномальним для України (середній показник по країні – 8-12%). Висока виявлена частка скла у відходах підприємств властива HoReCa. У приватному секторі це вказує на відсутність пунктів прийому відповідної склотари.
Дивною є низька частка пластику (4,23%). В середньому по Україні пластик складає 10-15% об’єму сміттєвого кошика. Показник Запоріжжя нижчий у 2,5-3 рази. В місті немає достатньої мережі пунктів прийому ПЕТ-пляшок, тож це може свідчити про попередню роботу “санітарів” міста, які вибирають пластик з контейнерів ще у дворах.
Фото відсортованих відходів. Надано ТОВ “Вельтум”
Порівняння з іншими містами України
| Фракція | Запоріжжя (сер.) | Київ (сер.) | Львів (до сортування) |
| Органіка | ~46% | 38% | 42% |
| Пластик | 4,2% | 12% | 14% |
| Скло | 18,6% | 10% | 9% |
| Папір | 5,8% | 13% | 11% |
Через високий вміст скла та біовідходів сміття в Запоріжжі щільніше, ніж у Львові чи Києві, отже, важче. Це збільшує витрати на логістику (паливо), оскільки сміттєвози швидше досягають ліміту вантажопідйомності. Зафіксована низька частка паперу та пластику в протоколі робить роботу офіційного сортувального заводу менш рентабельною, оскільки найбільш ліквідні фракції “зникають” з потоку.
Екологічним ризиком є те, що небезпечні відходи (батарейки та лампи) вказані як відсутні, що свідчить про недооцінку їх ролі. Навіть 0,1% таких відходів на тонну сміття здатні забруднити ґрунтові води навколо полігону. Високий показник текстилю (12,38%) та ремонтних відходів (10,63%) у відходах підприємств свідчить про змішування промислових та побутових відходів, що є порушенням правил експлуатації полігонів.
Висновки
Це лише перший етап аналізу, але дані протоколу вказують на необхідність впровадження обов’язкового сортування скла в приватному секторі та на підприємствах Запоріжжя. Це дозволить миттєво зменшити навантаження на полігон на 20-30%. Висока частка органіки в багатоповерхівках (73%) робить Запоріжжя ідеальним майданчиком для проектів з компостування або виробництва енергії з біомаси, що є критично важливим в умовах енергетичної кризи.
Згідно з протоколом досліджень ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», морфологія сміття в місті має критичні особливості: надмірна вага органіки та скла робить сміття «важким», що призводить до перевитрат пального та швидкого зносу спецтехніки. Офіційний перевізник отримує «бідне» сміття (де мало пластику та паперу), тоді як витрати на захоронення важкої органіки та скла зростають.
Цікаво, що паралельно морфологічний аналіз відходів проводить ГО «Запоріжжя без сміття», і їх перші дані теж підтверджують велику частку листя і органічних відходів у контейнерах.
Підсумки та рекомендації
Для Департаменту з управління житлово-комунальним господарством за першим етапом морфологічного аналізу можемо надати рекомендації залучити до наступних сезонних етапів морфологічного аналізу більш широку громадськість, представників медіа, щоб забезпечити фото- та відеофіксацію самого процесу сортування на фракції для отримання більшої довіри та об’єктивнішого висвітлення результатів.
За результатами першого етапу, на сьогодні можна рекомендувати:
- Впровадити гнучкий диференційований тариф для стимулювання роздільного збору: знижений тариф для домогосподарств та ОСББ, які використовують контейнери для «сухої фракції» (пластик, папір, метал), і підвищений тариф на змішане сміття, оскільки воно потребує додаткового сортування на лінії та має вищу вартість захоронення.
- Впровадити програму «Скло» для бізнесу та приватного сектору. Зобов’язати суб’єкти господарювання (особливо HoReCa) укладати окремі договори на вивезення скла. Для приватного сектору встановити спеціальні накопичувальні бункери для скла в місцях щільної забудови приватного сектору.
- Упровадити збирання і монетизацію органічної фракції. Так, можливо розглянути проект зі створення міського компостувального майданчика для рослинних органічних відходів та харчових відходів (зокрема, освітніх і торгових закладів). Виведення органіки з загального потоку зменшить фізичну вагу відходів, що транспортуються на полігон, на 30-40%, що дозволить не підвищувати тариф для населення навіть при зростанні цін на пальне.
Поточна морфологія показує, що місто «тоне» у важкій органіці та склі. Якщо не змінити підходи до поводження з відходами, система залишатиметься збитковою та екологічно небезпечною.
