9 квітня 2025 року у Запоріжжі відбулося публічне обговорення Запоріжжя в умовах війни: досвід співпраці і ризики для стійкості та згуртованості, яке організувала Національна платформа стійкості та згуртованості. Взяли участь у заході експерти Ради відновлення Запоріжжя.
З вітальним словом виступив Євген Мироненко, заступник голови ОДА. Він наголосив, що створена майже два роки тому Робоча група громадської безпеки та соціальної згуртованості Запорізької області продовжує працювати й досягати результатів. Приміром, минулого місяця у Матвіївській територіальній громаді був відкритий Центр безпеки, який об’єднав усі безпекові служби.
Запоріжжя кожен день демонструє стійкість – це сталий процес, який включає опірність, співпрацю, здатність реагувати на ризики та їх передбачати. Про це сказала співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко.
Інший співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій представив результати експертного опитування щодо оцінки ризиків суспільній стійкості та згуртованості у Запорізькій області. Ця область разом з чотирма іншими прифронтовими регіонами стала частиною пілотного дослідження.
В опитуванні взяли участь понад 100 експертів, які оцінювали впливовість та вірогідність настання 60 ризиків, поділених на 19 категорій. Також до уваги бралися п’ять вимірів стійкості, що відповідають міжнародній методології, але були адаптовані саме для експертного, а не масового опитування. Ці виміри – соціальна згуртованість, людська безпека, інфраструктура життєзабезпечення, безперервність управління та залучення громадян, а також інформаційна стійкість.
Результати по Запорізькій області свідчать, що у “червоній зоні” сконцентровані 26 ризиків із 60. Цей показник трохи нижчий за середній по п’яти областям, який дорівнює 34. У першій п’ятірці найбільших ризиків для регіону – зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, загроза багатоденного блекауту, порушення теплопостачання, зникнення мобільного зв’язку та недостатня готовність інфраструктури цивільного захисту.
Ризики, що оцінювалися, були розподілені за такими групами – ідентичність і довіра до політичних інститутів, безпекові ризики, інфраструктура життєзабезпечення, економіка і соціальний добробут, антикризова готовність, інформаційна стійкість та ін.
Як з’ясувалося, для кожної з п’яти областей характерна максимальна недовіра до центральних органів влади, а для Запорізької області – також напруження між регіональною та загальнонаціональною громадянськими ідентичностями. Для жителів невеликих громад області доступ до Інтернету посилює відчуття особистої безпеки. Коли йдеться про невідповідність інфраструктури цивільного захисту, мається на увазі не кількість укриттів, а радше їх доступність та зручність для користування. Основні ризики у сфері інформаційної стійкості – домінування російських наративів у регіональних соцмережах, зниження впливовості місцевих ЗМІ на громадську думку та загроза “інформаційної окупації” з боку росії.
Потенціал суспільної стійкості Запорізької області учасники дослідження вбачають у високій довірі до ЗСУ, горизонтальній довірі, підзвітності регіональної влади.
За словами Володимира Лупація, нам потрібен реєстр ризиків по всім регіонам та постійний моніторинг загроз.
Наступна частина обговорення була присвячена інструментам громадської участі.
Тетяна Жавжарова, координаторка Ради відновлення Запоріжжя, голова ГО Екосенс зазначила, що результати досліджень, які проводяться вже два роки, свідчать: рівень залучення громадськості падає, а інструменти участі не використовуються повною мірою.
Рада відновлення підготувала електронний посібник та брошуру про доступні учасницькі інструменти з порадами щодо їх використання насамперед для молоді та “молодих” ГО. Для цих аудиторій також проводяться тренінги.
Триває спільна робота над Стратегією розвитку для Кушугумської територіальної громади, де пріоритетними цілями є цивільна та енергетична безпека. Органи місцевої влади активно співпрацюють з експертним середовищем.
