У грудні Запоріжжя відвідали науковці та громадські активісти із Миколаєва, Херсону, Києва. Другий день конференції “Незламний Південний схід” був присвячений обміну досвідом відновлення міста під час війни там, де воно вже можливе: у дворах, біля річок, у навчальних і соціальних просторах міста.
13 грудня Запоріжжя зустріло учасників холодною погодою, але це був той випадок, коли мороз не перешкоджає, бо поруч тепла, уважна і дуже жива компанія.
Громадська організація “Екосенс” запросила колег – екологів і науковців із Миколаєва і Херсона – показати, над чим працюємо, та почути їх експертні рекомендації та живі відгуки.

“Формат Лабораторії зеленого відновлення міст Південного Сходу передбачає співпрацю між громадськими організаціями, вищими навчальними закладами, підприємцями з метою обміну досвідом збереження і відновлення зеленої і блакитної інфраструктури міст”, – пояснила Тетяна Жавжарова, голова ГО “Екосенс”, яка й започаткувала Лабораторію в рамках роботи аналітичного центру зеленого відновлення Південного Сходу, частиною якого стала Конференція “Незламний Південний схід”.
Наш маршрут складався з кількох зупинок, і кожна з них відкривала інший бік зеленого відновлення.

Ми почали з локацій, де «Екосенс» працює зі сталим озелененням і берегоукріпленням малих річок, висаджуючи бузок. Холодно, руки в кишенях, але всі уважно слухають і дивляться – як рослини тримають берег, як двір змінюється, коли до нього ставляться не як до «нічийного простору», а як до місця, де живуть люди. Тут багато простих рішень, але саме вони найкраще показують, що зелене відновлення – це про логіку і повагу до середовища.
Далі по маршруту – приклади відбудови житлових будинків. Розмови про те, що означає «відновити» дім у місті, яке живе в умовах війни. Про безпеку, доступність, про дрібні речі, які потім складаються у відчуття нормального життя.
Окремою і дуже важливою частиною маршруту стала локація гарденотерапії для реабілітації ветеранів від Хортицької національної академії. Тут же – дослідна ділянка різнотрав’я ГО “Екосенс”, де фахівці розробляють кращі травосуміші для міських просторів у наших кліматичних умовах. Рослини, земля, регулярна робота руками. Саме в таких місцях особливо добре видно, що зелене відновлення – це не лише про довкілля, а й про людей і їхній стан.

Ми також побували в освітніх просторах, зокрема в підземній школі, побудованій під час війни, де безпека поєднується з навчанням, і в проєктах екоосвіти, які стають частиною щоденного досвіду дітей.

Соціальний магазин «Твори добро» від ГО «Дивосвіт» додав до маршруту ще один вимір – про взаємопідтримку, спільноту і турботу одне про одного. Вживаний одяг передається на благодійність, а не стає сміттям.

Завершальними стали споруди комплексу “Запорізька Січ” на Хортиці – приклади інклюзивної відбудови у просторі, де важливо зберегти баланс між природою, доступністю і пам’яттю місця. Навіть у холодному повітрі тут було багато тиші й відчуття масштабу.
Стажерки «Екосенсу»: навчання без аудиторій
Для стажерок «Екосенсу» це була жива практика з питаннями, спостереженнями і моментами, коли просто зупиняєшся і дивишся.
Вони йшли маршрутом разом з експертами, слухали пояснення на місцях, перепитували, фіксували деталі. Десь обговорювали побачене між собою, десь просто спостерігали. Такий формат дає значно більше, ніж будь-яка презентація: коли бачиш усе наживо, краще розумієш, як рішення працюють у реальному місті і чому універсальних рецептів тут не існує.
Другий день «Незламного Південного Сходу» був про довіру і спільність. Про те, як різні громади, експерти, громадські організації можуть не тільки обмінюватися досвідом, а разом дивитися на простір і вчитися одне в одного.
Було холодно. Але атмосфера тепла й дуже жвава. Саме з таких днів складається справжнє партнерство і розуміння того, що зелене відновлення – це щоденна послідовна робота з містом і для міста.







