26 вересня спілка «Досить труїти Україну» провела круглий стіл, де обговорили наслідки реформування в природоохоронній сфері та розформування Міндовкілля.
Розформування Міністерства довкілля попри триваючі перемовини України про вступ до Європейського Союзу спричинила багато питань у експертної громадськості щодо майбутнього системи охорони довкілля. Про це йшла мова на круглому столі «Зміни в довкіллєвому законодавстві під час війни».
Правознавиця Олена Шафранова, координаторка коаліції ГО «ДТКР», представила доповідь з оглядом змін у довкіллєвому законодавстві під час війни, де звернула увагу на наступне: «Мало де є професійна громадськість, здатна проаналізували вплив діяльності на довкілля за таки короткий час. Скорочення строків і більше цифрових процедур без належної підтримки громад доступу до документів, локальних консультацій, технічної допомоги фактично робить участь формальною і може погіршити відповідність європейським стандартам участі громадськості у прийнятті екологічних рішень, – зазначила вона. – Закон прямо звільняє від ОВД діяльність, що спрямована на оборону, ліквідацію надзвичайних ситуацій та відновлення. Це стає широкою лазівкою для проєктів, коли підприємство власноруч визначає свій вплив на довкілля і ця інфорація ніким не перевіряється».
Звіт про дослідження змін екологічного законодавства висвітлив негативний
вплив на якість повітря, підкреслюючи при цьому необхідність зеленого відновлення, яке стосується вже існуючих екологічних проблем.
Тетяна Жавжарова, аналітикиня ГО «Екосенс», зробила огляд нормативно-правової бази у сфері кліматичної політики, яка була ухвалена під час війни та має враховуватися органами місцевого самоврядування під час прийняття рішень про розвиток громад. Зокрема, під час розробки стратегій розвитку та Програм відновлення громад. Та розповіла про кейс роботи ГО «Екосенс» зі створення регіональної стратегії з акцентами на зелену трансформацію, енергетичну стійкість та кліматичну нейтральність, збереження природних ресурсів, адаптацію громади до наслідків змін клімату.
Управління якістю повітря в Україні потребує змін, акцентував у своїй доповіді Максим Сорока, координатор мережі «Довкола». Експерт підкреслив, що на експериментальний режим перейшли лише дві агломерації, що викликає занепокоєння щодо обмежень порядку та не врахування місцевих умов. Він наголосив на необхідності створення робочої групи для оновлення індексу, розширення переліку забруднюючих речовин та включення додаткових попереджень щодо несприятливих ситуацій, оскільки нинішній підхід не узгоджується з європейськими принципами демократії та моніторингу довкілля.
Учасники обговорили важливість використання даних з постів громадського моніторингу за якістю повітря, покращення затвердженого українського індексу та створення спільного звернення до нового Міністерства щодо вирішення цих питань.
Круглий стіл завершився спільним обговоренням першочергових спільних кроків у зв’язку з ліквідацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Зокрема, було вирішено відправити пропозиції щодо відновлення роботи інтегрованих інформаційних сервісів Міндовкілля, які залишаються важливим джерелом інформації з довкіллєвих питань.
