У Запорізькій області розпочато розробку регіональної стратегії адаптації до змін клімату. Підсумковий документ має визначити, як громадам реагувати на зростання температур, дефіцит води після руйнування Каховського водосховища та інші кліматичні ризики – від агросектору та водопостачання до критичної інфраструктури.
Під егідою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації відбулося засідання робочої групи для розробки дорожньої карти проєкту «Адаптація Запорізької області до наслідків зміни клімату: розроблення документів державного планування на регіональному рівні». До її складу увійшли не лише науковці та галузеві експерти, а й представники громадського сектору, що засвідчує відкритість процесу та увагу до голосу мешканців регіону.
«Ми не маємо права втратити час»: ключовий меседж
Перше засідання робочої групи з розроблення регіональної стратегії адаптації до змін клімату відбулося попри війну, окупацію частини територій та екологічні наслідки руйнування Каховського водосховища. В регіоні розпочинають системне довгострокове планування. Чекати немає ані часу, ані сенсу. В умовах війни, на жаль, кліматичні ризики лише посилюються.
Директор департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА Олександр Казанцев наголосив, програма – на часі, адже війна лише поглиблює екологічну кризу.
«Протягом останніх років проблема зміни клімату набула особливої актуальності не тільки в Україні, а й у всьому світі. Країни стикаються з повенями, посухами, іншими екстремальними явищами, які впливають на економіку, довкілля, життя людей, – зазначив Олександр Казанцев. – Збройна агресія Росії підсилює кліматичні ризики. Попри всі виклики, ми маємо продовжувати роботу над реалізацією державної кліматичної політики, особливо на регіональному рівні».
Національний експерт європейської ініціативи «Угода мерів» в Україні Оксана Кисіль підтвердила думку: «Може, це й не першочергове питання, але те, над чим ми можемо працювати зараз на майбутнє. Адже планувати відбудову регіону, моделювати подальший розвиток належить через врахування того, як будуть впливати, наприклад, на Запорізький регіон негативні наслідки зникнення Каховського водосховища. І саме це даватиме оцінка кліматичних ризиків, вразливості. Щоб підготувати стратегічне бачення, знадобиться час, який ми повинні використати ефективно».
Температура повітря зростає, зима та опади скорочуються
Наукові дані підтверджують і довготривалі кліматичні тенденції. За інформацією фахівців Українського гідрометеорологічного інституту, в Україні спостерігається зростання середньої температури повітря, зменшення кількості опадів і запасів ґрунтової вологи, що особливо болісно відбивається на аграрному секторі південних областей.
Фахівці Запорізького обласного центру з гідрометеорології проаналізували дані за понад 60 років. Середньорічна температура зросла приблизно на 1°C, а 2024 рік став найтеплішим за весь період спостережень. Про спостереження розповіла Тетяна Сорокіна, заступниця начальника Запорізького обласного центру з гідрометеорології.
Зимовий період скоротився більш ніж на два тижні, тоді як кількість спекотних днів і «тропічних ночей» значно збільшилася. Це створює додаткові ризики для здоров’я населення, сільського господарства та інфраструктури.
«Чому ж у нас такий дефіцит питної води, дефіцит зволоження? Чому у нас спека. Ми проаналізувати, ми перерахували кількість днів. Так, може кількість опадів на рік і не змінилася, але кількість днів з цими опадами значно зменшилась», – зазначила Тетяна Сорокіна.
Окрім економіки, водна криза б’є по природі. Зникають водно-болотні угіддя, змінюються міграційні маршрути птахів, деградують прибережні екосистеми.
Раніше проведені оцінки кліматичних ризиків для області підтверджують високу вразливість критичної інфраструктури, зелених насаджень і водних ресурсів. Особливу тривогу викликає зниження рівня ґрунтових вод та порушення гідрологічного режиму річок.
Екологи наполягають: потрібні не тимчасові заходи, а комплексна водна політика модернізація систем водопостачання, розвиток локальних джерел, економія води, повторне використання очищених стоків і відновлення природних екосистем.
Громадськість долучається до розробки стратегії
Працювати для людей без залучення громадського сектору – це точно не ефективний підхід. Голова громадської організації Екосенс Тетяна Жавжарова наголосила на необхідності максимальної відкритості процесу та обов’язкового врахування думки жителів області.
«Зокрема, наша громадська організація ще в 2021 р. розробила першу в Україні регіональну карту вразливості до змін клімату Запорізької області. З тих пір відбулося багато змін, і це не тільки знищення Каховського водосховища, але і зникнення таких потужних джерел парникових газів, як Запорізька атомна станція, Запорізька теплова станція, – зазначила Тетяна Жавжарова. – Але при тому у нас з’явилися додаткові джерела викидів, так звані військові викиди парникових газів, пов’язані з руйнуваннями, пожежами, викидами військової техніки».
Тож оцінка кліматичної вразливості Запорізької області потребує суттєвого оновлення з урахуванням наслідків війни. За міжнародними оцінками, кліматичні збитки від війни, зокрема через викиди парникових газів, вимірюються десятками мільярдів доларів. Дані супутникових спостережень Copernicus також фіксують значний вплив бойових дій на екологічний стан регіону.
«Ми спостерігаємо зниження рівня ґрунтових вод, погіршення стану малих річок і Дніпра, а також дефіцит водних ресурсів у регіоні», – наголошують представники громадського сектору.
Попри складні умови, громадські організації, зокрема, «Екосенс», намагаються впроваджувати локальні адаптаційні заходи: проводять дослідження, працюють над запобіганням ерозії ґрунтів, висаджують рослинність уздовж берегів Дніпра, розробляють практики адаптації садівництва та городництва до посушливішого клімату.
«Громадськість готова працювати разом із науковцями та владою, залучати експертів кліматичних мереж і підтримувати зелене відновлення регіону. Адже без адаптації до зміни клімату таке відновлення просто неможливе», – підсумувала Тетяна Жавжарова.
У планах – завершення роботи над програмою до осені 2026 року
Згідно із законодавством, регіональні стратегії адаптації мають бути розроблені до жовтня 2026 року. У Запорізькій області вже сформовано міжсекторальну робочу групу за участі влади, науковців і громадськості. Перед ними поставлено комплексні завдання – від аналізу джерел забруднення до формування довгострокової кліматичної політики регіону.
Серед ключових напрямів роботи: розробка регіонального плану скорочення антропогенних викидів парникових газів; збільшення обсягів їх природного поглинання; підготовка стратегії адаптації області до змін клімату.
Робота охоплюватиме управління водними ресурсами, лісове господарство, контроль якості повітря та інші екологічні напрями. За кожен із них відповідатимуть профільні фахівці.
«Структурним підрозділам необхідно проаналізувати чинні регіональні програми і визначити, які заходи можуть бути віднесені до адаптаційних та як інтегрувати кліматичну складову в галузеві документи, – зазначила Ірина Пірогова, заступниця директора Департаменту, начальник управління дозвільної діяльності та оцінки впливу на довкілля Департаменту захисту довкілля Запорізької ОВА. – Я хочу застерегти від формального підходу. Потрібно застосувати досвід, креативність і бажання зробити якісний документ».
Кліматична стратегія – це не лише екологічний документ, а інструмент безпечної та економічно обґрунтованої відбудови регіону в умовах нової кліматичної реальності.
«Оцінка вразливості до зміни клімату – це ключовий етап, який має передувати розробці ефективних заходів адаптації. Інакше ми будемо діяти інстинктивно, пробуючи: “а може це спрацює”, – каже Ольга Шевченко, доктор географічних наук, професор кафедри метеорології та кліматології, заступник декана з наукової роботи та міжнародного співробітництва Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – І ризикуємо втратити і час, і кошти, – За різними оцінками, один долар, вкладений в адаптацію, дозволяє заощадити від чотирьох до семи доларів на ліквідації наслідків кліматичних катастроф».
Учасники засідання сходяться в головному: клімат не чекатиме завершення війни. І якщо регіон хоче відновлюватися стійко – планувати потрібно вже зараз.
Інна Бахтіна
