29 квітня у Запоріжжі відбулась презентація та експертне обговорення Стратегії розвитку Кушугумської територіальної громади до 2030 року. У заході взяли участь представники профільних департаментів Запорізької обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування громад області, незалежні експерти та науковці провідних вишів.
Робота над Стратегією розвитку Кушугумської громади стартувала ще в листопаді 2024-го року, коли розпорядженням Кушугумського селищного голови була зібрана робоча група та відбулися перші стратегічні сесії та оцінка потреб населення. Під час роботи над документом відбувались серйозні зміни у ситуації в громаді, які вплинули на SWOT-аналіз та вибір стратегічних пріоритетів розвитку, зазначила Тетяна Жавжарова, керівниця проєкту «Зелена стратегія для розвитку і відновлення Кушугумської громади» ГО «Екосенс», експерти якого були долучені до допомоги громаді.
«Торік безпекова ситуація в громаді була оптимістичніша. Робоча група та місцеві підприємці планували зелений туризм, розвиток молодіжного руху, допомогу розвитку підприємництва, – зазначила Тетяна Жавжарова. – На жаль, у березні саме складова безпеки вийшла на перший план через посилення атак fpv-дронів та прильоти КАБів. Зараз документ вже майже готовий, і ми представляємо його експертному середовищу та жителям громади. Поки триває громадське обговорення, очікуємо зауважень, пропозицій, щоб зробити документ максимально зваженим і повним».
Заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Євген Мироненко у вступному слові перед презентацією проєкту Стратегії також наголосив на важливості складової безпеки (як цивільної, так і енергетичної) жителів як основи для майбутнього розвитку Кушугумської громади.
«Днями ми спостерігали паніку в Європі, коли жителі Іспанії та Португалії залишилися без світла. Ми не спостерігаємо такої розгубленості в нас. Усі готові: маємо павербанки, запаси води та ін. Все це результати безпекової роботи, – зазначив Євген Мироненко. – І цю роботу необхідно продовжувати. Це вимоги часу – компонент безпеки повинен бути в Стратегії кожної громади. Коли буде організовано безпекове середовище громади, тоді можна говорити і про економіку, і про відбудову, і про розвиток. У громадах Запорізького району створені підрозділи швидкого реагування. Території громад величезні, і потрібно реагувати на наслідки обстрілів, пожеж та іншої небезпеки на десятках кілометрів».
Має бути окремий структурний підрозділ з планування роботи центрів безпеки в громаді, зазначив експерт. Такі заходи дадуть можливість також популяризувати безпекову діяльність, залучати громадськість і молоде покоління до ознайомлення та роботи за різними напрямками. Формування цієї основи і буде значною мірою визначати спроможність громади до подальшого розвитку, впевнений Євген Мироненко.
Як зазначив голова Кушугумської селищної ради Володимир Сосуновський, Кушугумська громада одна з перших в області розпочала впровадження безпекових заходів.
«Ще в 2022 році в день Конституції України по центру Балабине був здійснений перший артобстріл. Тоді на території громади жодного укриття не було. Завдяки підтримці обласної влади, міжнародних партнерів ми побудували багатофункціональне укриття в Кушугумській гімназії «Інтелект». І зараз там навчаються більше 500 дітей, організовано підвіз школярів автобусами, – розповів селищний голова. – Не дивлячись на всі складнощі, місцеві жителі почали повертатися до селищ громади. Хоч зараз люди і страждають від обстрілів, страждає бізнес. Але треба жити, розвиватися, невизначеності тут не місце».
Проєкт Стратегії Кушугумської громади – саме про розвиток. Цей документ – своєрідний дороговказ, яким визначено 5 стратегічних цілей. Першою значиться забезпечення безпечних умов життя жителів громади, критичної інфраструктури, розвиток систем цивільного захисту. Друга ціль – відновлення та модернізація інфраструктури, розвиток енергетичних і водопостачальних мереж, відбудова житла та транспорту. Третьою ціллю названо енергетична стійкість та зелена трансформація громади. Йдеться про енергонезалежність, збільшення частки відновлювальної енергетики, подолання енергетичної кризи. Про економічне відновлення та розвиток, підтримку малих та середніх підприємств, інвестиції, розвиток людського капіталу. Також навіть в умовах війни Кушугумська громада дбає про зелений розвиток та відновлення екосистем, які постраждали від спутошення Каховського водосховища, охорона довкілля, зокрема водних ресурсів.
Робочою групою з розробки Стратегії було визначено сильні та слабкі сторони, можливості і ризики для розвитку Кушугумської громади. Головна з головних загроз, безумовно, є наближення лінії фронту та пов’язані з цим ризики, зокрема, енергетична безпека.
«Наша енергопідстанція була пошкоджена внаслідок обстрілів, – розповів заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Кушугумської селищної ради, голова Робочої групи з розробки Стратегії Владислав Василега. – Вже зробили захист підстанції. Для ліквідації надзвичайних ситуацій маємо місцевий пожежний підрозділ, який залучається до допомоги до ліквідації пожеж, наслідків прильотів». Також у громаді створено Добровільне формування цивільного захисту. Це перше таке громадське об’єднання на території Запорізького району в допомогу безпековій складовій.
Владислав Василега детальніше представив заплановані цілі і заходи для посилення систем цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі важливої складової – інформування населення. У планах створення Багатофункціонального Центру безпеки громади, який поєднує пожежну станцію та пункт поліції, медичний пункт та приміщення для проведення навчань, цивільного захисту та надання психологічної підтримки. Важливим є також доступ до надання першої домедичної допомоги, навчання широкого кола жителів для отримання відповідних навичків.
Наступною стратегічною ціллю є відновлення та модернізація інфраструктури. Вона передбачає створення сучасної інфраструктури, яка здатна задовольняти потреби мешканців громади в умовах післявоєнного відновлення, покращити якість життя, забезпечити стійкість до кліматичних та соціальних викликів. Стоять завдання з реконструкції мереж, впровадження джерел відновлюваної енергетики, реконструкція водопостачальних та комунікаційних мереж, відбудова жилого фонду, транспортної інфраструктури, медичних та освітніх закладів. Запровадження сучасних технологій управління інфраструктурними об’єктами, розвиток громадського транспорту, просторове планування – також у планах.
«Стратегічне планування в таких умовах високої невизначеності, коли державою не визначені плани відбудови Каховського водосховища та відновлення екосистем постраждалих регіонів – це цікавий досвід, – поділився експерт з екологічних питань, еколого-економічного аналізу ризиків діяльності підприємств, оцінки впливу на довкілля Максим Сорока, представляючи напрацювання. Робочою групою, до якої ввійшли екологи, було враховано всі ризики, наслідки воєнних дій та повоєнної відбудови, а також й виклики довоєнного часу. На основі різних сценарієв розвитку на наступні 5 років були визначені екологічний напрямок стратегування та операційні цілі. Основне завдання: збереження можливості городництва, овочівництва, вирощування зелених насаджень та сільського господарства в умовах дефіциту води для зрощення. Клімат в Запорізькій області стає все більш континентальним, зауважив Максим Сорока. Тож подальшими роками жителів Кушугумської громади очікують і зміни клімату, до яких теж треба бути готовими.
Одним з наріжних питань для громад України стане управління відходами відповідно до державної стратегії. Але головне – люди, від їхньої стійкості та готовності вистояти в непростих умовах залежить успіх. «Найважливішим є розвиток людського капіталу, – зазначив Максим Сорока. – Йдеться про розвиток екологічної свідомості та згуртованості населення, що підтримує стратегічні цілі в умовах подальшої демократизації. Кушугумська громада має великий потенціал для розвитку та трансформації».
Експерт з енергетичних питань, енергоменеджер Олександр Карпенко очолював у робочій групі напрямок енергетичної незалежності, був ментором у залученні донорів і партнерів, організував стажування у Чортківській громаді, відомій як «місто сонця» і допоміг дістати для Кушугумської громади 500 сонячних панелей, розробити ТЕО для їх встановлення.
«Ситуація змінюється кожного дня. Сьогодні ми збудували енергостанцію, яку завтра можуть зруйнувати. Де брати на це кошти громаді? Розраховувати потрібно на пошук додаткового зовнішнього фінансування. Плани відновлення енергоструктури повинні бути максимально гнучкими, фінансування максимально зрозумілим для інвесторів і донорів, – зазначив Олександр Карпенко. – Саме це ми сьогодні говоримо про енергетичну незалежність. Вона не з’явиться на місцевому рівні, поки ми не пройдемо шлях, який пройшли в Євросоюзі».
Громадам варто розвивати енергетичні кооперативи комунальної форми власності, підкреслив експерт. Досвід розвинених країн доводить, що при державній підтримці, енергокооперативи в Україні можуть отримати значний розвиток. Наприклад, у Німеччині налічується понад 1700 енергетичних спільнот, з яких близько 86 % займаються виробництвом електроенергії з енергії сонця і вітру, тепла з біомаси, а також розподілом енергії. Такий спосіб енергорозвитку очікує також громади України, зокрема, й Кушугумську. Енергонезалежність на сьогодні і в подальшому забезпечуватиметься створенням мікромереж з сонячних станцій, вітрових установок.Такі станції поєднують і джерело генерації енергії, і резервне джерело живлення для такої системи. Також саме вони мають стати резервним джерелом живлення системи насосної станції, ЦНАПу, медичних і освітніх закладів. Адже питання енергонезалежності залишатиметься актуальним впродовж наступних років.
«Дійсно, Кушугумська громада може бути унікальною з точки зору напрацьованого досвіду, – каже Олександр Карпенко. – Енергетика – це безпека. Безпека інфраструктури, функціонування тих же центрів безпеки та охорони здоров’я, навчальних закладів. Це питання стійкості громади».
Андрій Карпенко, доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки та митної справи Національного університету «Запорізька політехніка» представив основні операційні цілі Кушугумської громади в напрямку економічного відновлення та розвитку, закладені в проєкті Стратегії. Це, зокрема розвиток людського капіталу, підвищення якості освіти, розвиток молодіжної політики, інклюзивного суспільства, підвищення стійкості бізнесу та розвиток інноваційного підприємництва. Крім того, розвиток малого та мікро-підприємництва, в тому числі крафтового, екологічного підприємництва та зеленого туризму.
«Все ґрунтується на людському капіталі, – підкреслив Андрій Карпенко. – Це є пріоритетом: готовність людей жити та працювати в громаді, не дивлячись на безпекові ризики. Формування довіри та комунікація впливатиме на стійкість бізнесу. Створення сприятливого середовища для людей, яке має формувати місцева влада. Зокрема, йдеться про питання організації офлайн-навчання дітей, започаткування програми часткового фінансування навчання молоді та подальшого працевлаштування».
Не зважаючи на непрості умови, без інноваційного спрямування, пошуку нових напрямків розвитку, технологічних новацій неможливо формування успішних бізнес-проєктів. Тому серед завдань влади – формування сприятливого бізнес-середовища, допомога в залученні інвестицій, організація проєктних офісів для розвитку підприємництва. Серед інструментарію для бізнес-розвитку – також грантові проєкти, створення бізнес-майданчиків, впровадження державно-приватного партнерства, популяризація місцевого підприємництва, наприклад, продаж товарів місцевого виробництва.
«Зі свого боку, підприємництво має випускати екологічно-чисту продукцію, – додав Андрій Карпенко. – А громада – заохочувати програми екологічного підприємництва, екоферми, туристичний бізнес. Також корисно впровадити туристичну мапу регіону».
Людмила Грабчилєва, в. о. директора Департаменту економічного розвитку та торгівлі ЗОДА, подякувала розробникам Стратегії розвитку за титанічну працю, підтвердивши складнощі планування в умовах повномасштабної війни.
«Доцільно розглянути можливість передбачити окрему Стратегічну ціль «Розвиток людського капіталу» із виокремленням відповідних операційних цілей та завдань, зокрема, вже передбачених у рамках Стратегічної цілі Г «Економічне відновлення та розвиток», – порекомендувала Людмила Грабчилєва. – На сьогодні, найсерйознішим викликом є погіршення складової людського капіталу. Безперечно, втрата працездатного населення через міграцію, загибель, поранення чи психологічну травму ускладнює відновлення зруйнованої інфраструктури, розвиток бізнесу, значно скорочує потенціал відновлення економіки».
Ірина Пірогова, заступниця директора департаменту захисту довкілля ЗОДА, позитивно оцінила представлений стратегічний документ. «Певним чином, ця Стратегія викохана. Це відчувається. Вона реалістична і збалансована. Принаймні, в наших екологічних питаннях всі аспекти розглянуті. – зазначила Ірина Пірогова. – Вона для того, щоб по ній жити, працювати. Дякую за роботу».
Екологиня порекомендувала врахувати в стратегії розвиток ПЗФ та лісів у громаді і переходити до етапу Стратегічної екологічної оцінки документу як обов’язкового документу державного планування.
Під час обговорення можливостей використання земель після руйнації Каховської греблі, окремо відзначили мораторій на їх забудову та потребу збереження берегозахисних смуг по всій території акваторії Каховського водосховища. Та потребу створення Екологічного паспорту громади.
Експерт із стійкості та згуртованості, начальник науково-дослідної частини Запорізького національного університету Дмитро Арабаджиєв схвально відгукнувся про проведену оцінку ризиків та акцент на енергетичній стійкості громади та запропонував розширити частину документу, яка стосується ризиків. Водночас доктор філософських наук, професор, голова дослідницкого комітету «Соціальне прогнозування» Соціологічної асоціації України» Максим Лепський відзначив сталість державного управління в Кушугумській громаді та ґрунтований підхід як до оцінки потреби бенефіціарів, так і до врахування Державних стратегій і документів у представленому проєкті.
Підводячи підсумки круглого столу, Владислав Василега подякував всім експертам за участь в обговоренні та підкреслив, що громадське обговорення проєкту Стратегії триває, а робоча група розгляне всі висловлені пропозиції.
Завантажити проєкт та надати власні пропозиції можна на сайті Кушугумської селищної ради>>
Захід був проведений в рамках проєкту «Зелена стратегія для розвитку і відновлення Кушугумської громади», який реалізує ГО «Екосенс» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
