Департамент захисту довкілля ЗОДА провів друге засідання робочої групи з розробки Стратегії з адаптації до змін клімату Запорізької області. Учасники заходу детально розглянули два взаємопов’язані питання: методологію оцінювання кліматичних ризиків та організацію соціологічного дослідження, яке є визнаним стандартом для визначення вразливості регіону до кліматичних змін.
Директор Департаменту Олександр Казанцев наголосив на важливості розмежування понять кліматичних загроз та ризиків. Загрози становлять безпосередньо природні явища (аномальна спека, посухи, стихійні лиха), тоді як ризики — це потенційні наслідки та обсяг шкоди, яку ці явища можуть завдати конкретним сферам життєдіяльності та галузям економіки. Точне розуміння ризиків дозволить визначити пріоритетні сектори, що потребують першочергового захисту та адаптації.
Провідна науковиця, доктор географічних наук Ольга Шевченко, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, презентувала членам робочої групи методологію та перші результати аналізу кліматичних загроз та ризиків, характерних безпосередньо для Запорізької області, які стануть основою для подальшої роботи робочої групи.
В основі аналізу лежить чітка математична модель IPCC (Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату): Ризик = Загроза × Перебування під дією × Вразливість. Простими словами, небезпека залежить не лише від того, на скільки градусів підніметься стовпчик термометра, а й від готовності міст, підприємств та екосистем витримати цей удар.
Науковиця оцінила поточний ступінь прояву посух та стихійних гідрометеорологічних явищ у регіоні як високий. Середньорічна температура повітря зросла на 1,0 °C (з 9,3 °C до 10,3 °C). Кількість днів без опадів зросла до 255 на рік. Фактично, тривалість літа збільшиться більш ніж на місяць, а кількість спекотних днів зросте у 2,5 раза.
Кліматичні зміни лавиноподібно впливають на ключові сфери життєдіяльності області: сільське господарство, водне господарство, енергетику та транспорт, міську інфраструктуру. Тривалі хвилі спеки безпосередньо підвищують ризики для людей із серцево-судинними хворобами, а також сприяють появі нових алергенів та інфекцій.
Важливим етапом підготовки документу є проведення соціологічного дослідження, аналіз результатів якого дозволить оцінити адаптивну спроможність громад з точки зору населення. Голова громадської організації «Екосенс», аналітикиня Тетяна Жавжарова представила методологію та завдання запланованого дослідження.
Центральною частиною опитування є визначення пріоритетних заходів адаптації для громад та запиту на інструменти управління ризиками.
За результатами засідання учасники робочої групи схвально відгукнулися про методологію дослідження та надали коментарі і пропозиції до опитувальника, які будуть враховані командою ГО «Екосенс» при допрацюванні програми дослідження.
Було ухвалене рішення про формування детального переліку підприємств, установ та організацій для залучення до дослідження.
Отримані соціологічні дані стануть верифікованою основою для фінальної оцінки вразливості секторів житлово-комунального господарства, благоустрою, промисловості, інфраструктури та сільського господарства регіону, зазначила заступниця директора Департаменту Ірина Пірогова.
Керівництво Департаменту подякувало науковцям, експертам та представникам громадського сектору за системну роботу та закликало членів робочої групи до активного сприяння у поширенні опитувальника серед цільових аудиторій.
