Як дорогу до демократії прокладають на Зеленому Яру

Відновлення центральної дороги району Зеленого Яру – одна з найуспішніших адвокаційних кампаній громадських організацій у Запоріжжі, відома як #дорогу_зеленому. До підготовки звернень, запитів, особистих прийомів в органах влади були залучені понад 3500 містян. Як це вдалося?

Про вдале практичне застосування інструментів участі дізнайтесь у матеріалі.

2023 рік. Старт ініціативи #дорогу_зеленому

Після провальної «реконструкції» 2021 року вулиця Шевченка в Шевченківському районі стала фактично непроїзною: корупція підрядників, війна та бюрократія зупинили будь-які роботи. В серпні 2023 року голова громадської організації «Екосенс», жителька Зеленого Яру Тетяна Жавжарова розпочала адвокаційну кампанію #дорогу_зеленому.

Адвокаційна кампанія – це комплекс заходів для впровадження соціальних змін, спрямований на досягнення рішення органами влади.

До Тетяни долучилася ще одна членкиня «Екосенс» Світлана Воскобойник – вони й стали основою ініціативної групи, до якої згодом долучилися кілька активних місцевих жителів. Ініціативна група – це група представників громади, сформована для підготовки та представлення проєкту рішення (місцевої ініціативи) органам влади. В цьому випадку ініціативна група готувала пропозиції та звернення щодо ремонту вулиці Шевченка.

На ранньому етапі активісти використовували звернення, запити на інформацію, зустрічі з депутатами, інформаційні повідомлення. Що це за інструменти громадської участі?

Звернення громадян (особисті чи колективні) – це письмові чи усні пропозиції, заяви, клопотання або скарги громадян, адресовані органам влади. Від самого початку «Екосенс» і місцеві жителі писали як особисті звернення, так і колективні – наприклад, заяви від багатьох підписантів. У серпні 2023 року громадські активісти разом із зеленоярівцями направили десятки таких звернень до районної адміністрації та колективне звернення на майже 400 підписів до департаментів міськради і до виконуючого на той час обов’язки міського голови Запоріжжя Анатолія Куртєва.

Зазначимо, що можна було використовувати ще один популярний інструмент колективного впливу – електронні петиції на сайті міської ради. Електронні петиції законодавчо визначені як колективне звернення громадян до влади. Хоч самі по собі вони не гарантують вирішення проблеми, але мобілізують громаду та демонструють владі масовість підтримки.

Паралельно «Екосенс» розгорнула інформаційну кампанію, поширюючи пости в Facebook з гештегом #дорогу_зеленому, щоб привернути увагу якомога більшої аудиторії. Інформаційна кампанія передбачає системний збір і поширення фактів про проблему через соцмережі, ЗМІ, публічні звернення, щоб громадськість і влада пам’ятали про ініціативу. Завдяки цим діям проблема залишалася в інформаційному полі міста, і до неї не могли не прислухатися.

Коли всі звернення, запити та депутатські прийоми не отримали очікуваного ефекту, ініціативна група написала звернення до депутатки міськради, адвокатки Регіни Харченко. Вона допомогла активістам зрушити питання, зокрема, направивши депутатські запити до прокуратури.

Зрештою, восени 2023 року міська рада створила робочу групу з проблеми реконструкції вулиць Шевченка і Солідарності. Робоча група – тимчасовий консультативно-дорадчий орган, до якого входять представники влади, комунальних підприємств і громадськості для вивчення проблеми та розробки рішень.

Ініціативна група #дорогу_зеленому у складі Жавжарової та Світлани Воскобойник не чекала подарунків долі, а активно брала участь у виїзних засіданнях робочої групи із пропозиціями. Так домоглися відсипання щебнем заїздів на вулиці та обіцянки виділити 11 млн. на ремонт.

І ось наприкінці 2023 року якісний ремонт відрізку дороги на перехресті вул. Шевченка та вул. Солідарності був зроблений силами міських комунальних підприємств!

Не довелося навіть чекати підрядників. Як-то кажуть з тих пір місцеві жителі: можуть, якщо хочуть!

2024. Невидима боротьба триває

Однак дорога по вул. Шевченка від 53 школи до Кільця Зеленого Яру залишалася в розбитому роками та підрядниками стані: з зяючими бетонними колодязями, купами щебню та ямами по коліно.  Влада наголошувала: перед ремонтом дороги по вул. Шевченка необхідно замінити старий водогон. Місцеві сприймали це з розумінням: війна і дефіцит бюджету, а отже питання вирішуватиметься поступово.

Втім, голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова постійно тримала руку на пульсі: продовжувала писати інформаційні запити до Шевченківської районної адміністрації та КП «Водоканал», щоб розуміти, на якому етапі підготовка до відновлення проїжджої частини по вул. Шевченка.

Інформаційні запити – письмові прохання надати конкретні документи та дані. Цей інструмент дає змогу привернути увагу чиновників: згідно з законом відповіді на такі запити повинні надходити протягом 5 робочих днів.

Побачивши, що інші дороги міста ремонтують, а до жителів цієї частини Зеленого Яру так і не можуть дістатися екстрені служби, як от швидка допомога та рятувальники, а також досі не вирішене питання з поверненням громадського транспорту, ініціативна група знову активізувала зусилля.

Зокрема, в вересні 2024 року Тетяна вкотре ходила на особисті прийоми громадян у депутатів і чиновників. Зокрема, домоглася зустрічі з головою Шевченківської райадміністрації Федором Маєром, аби передати йому нові звернення і запити. Депутатський прийом – це встановлена процедура, коли депутат або чиновник офіційно вислуховує представників громади та реєструє їхні проблеми. Така форма спілкування дозволяє від початку безпосередньо донести скарги і прохання до тих, хто ухвалює рішення. Крім того, вона залучила депутатів Запорізької міськради Павла Варванського і Руслана Підорича, попросивши посприяти з наступними депутатськими запитами.

2025. Жіноча сила. Посилюємо тиск

У 2025 році ініціативна група з благоустрою Зеленого Яру включала вже чотирьох жительок Зеленого Яру. Фактично три громадські організації об’єдналися для продовження тиску на владу Запоріжжя в розв’язанні проблеми: Тетяна Жавжарова та Світлана Воскобойник (ГО «Екосенс»), Марина Дмитрів (ГО «Доречні») і Олена Макайя-Мельникова («Позитивні жінки Запоріжжя»).

З проханням допомоги звернулися і до ще одного депутата міської ради Ігоря Бурчака.

У травні 2025 року вдалося домовитись про прийом у Регіни Харченко, яка вже була секретарем Запорізької міськради. На першій зустрічі з нею в травні 2025 року активістки отримали надію: влада, як запевнила посадовиця, може розпочати впроваджувати рішення щодо їхнього питання, але якщо жителям селища Зелений Яр це справді потрібно. Підтвердити важливість могли мінімум тисяча підписів, зібраних упродовж двох тижнів.

Тож, наступним кроком адвокації стала кампанія зі збору підписів.

Саме це колективне звернення від громадян з проханням ремонту дороги по вул. Шевченка стало кульмінацією роботи групи.

Активістки рознесли підписні листи по всіх крамницях, поштових відділеннях, кіосках вздовж вул. Шевченка, роз’яснювали людям значення цієї петиції, сподіваючись на підтримку.

Завдяки діям кожного і кожної, хто долучився до кампанії #дорогу_зеленому Яру усього за 10 днів вдалося зібрали понад 2300 підписів. Причому за відновлення дороги підписалися не лише жителі Зеленого Яру, а й інших районів Запоріжжя, які користуються цим шляхом.

Ця масова підтримка справила враження – після другого візиту до секретаря міськради Регіни Харченко ініціативна група отримала чітку відповідь: дорога буде!

Частковий успіх і нові обмеження

Роботи на вулиці Шевченка поновилися 7 липня 2025 року, коли КП «ЕЛУАШ» почало укладати новий асфальт уздовж трамвайної колії. Вже 17 липня секретар міськради Регіна Харченко поінформувала громадськість: «Місцеві чекали на ремонт буквально роками – і не просто чекали, а боролися за нього: писали звернення, стукали в усі двері, не здавалися… Ми пішли іншим шляхом – складним, але реалістичним. Узгодили частковий ремонт із правоохоронцями, отримали рішення комісії з надзвичайних ситуацій і разом із КП «ЕЛУАШ» відновили проїзд».

Отже, результат є: відновлений рух однією з основних вулиць Шевченківського району Запоріжжя.

Слід зауважити, що рішення часткове, оскільки на сьогодні проїзна одна смуга і поки не повернувся громадський транспорт. Повний ремонт (повернення трамваю, заміна водогону тощо) коштує десятки мільйонів і наразі фінансово недоступний. Жителі розуміють, що не все можна вирішити швидко, доки триває війна та бракує грошей.

Тож ставити крапку в ініціативі #дорогу_зеленому поки рано.

Проте і частковий успіх уже значущій: він повернув людям довіру до влади, можливість нормально пересуватися, суттєво знизив ризики травмування та затримок екстрених служб.

Уроки для громади та громадських ініціатив

Історія #дорогу_зеленому дає низку уроків для інших громад і ініціативних груп.

Ініціатива змін починається з людей. Для старту змін потрібен місцевий лідер чи лідерка – одна зацікавлена і дієва людина, яка збиратиме інших і рухатиме процес, навіть коли вирішити питання зразу неможливо.

Об’єднання зусиль. Легше вплинути на щось, коли навколо проблеми гуртується кілька людей, громадських організацій, посадовців. Це допомагає мати ширше коло впливу та розподіляти завдання.

Комплексний підхід. Використання всіх доступних інструментів участі: звернення (особисті/колективні), запити на інформацію, зустрічі з депутатами, робочі групи, петиції, інформаційні кампанії тощо – спрацьовує як єдиний механізм впливу на владу. Крім того, інформаційні запити та публічні дані змушують владу працювати відкритіше.

Взаємодія з владою. Весь процес показав: навіть якщо щось не влаштовує владу (наприклад, статті витрат), їй доводиться рахуватися з громадською думкою, коли вона виражена масово і наполегливо. Успіх кампанії став можливим завдяки діалогу з депутатами і чиновниками на різних рівнях: від прийомів у депутатів, роботи робочої групи до діалогу з секретарем міської ради.

Це підтверджує: інструменти участі, що поєднують громадян і представників влади (особисті прийоми, громадські обговорення, депутатські звернення), працюють як єдиний механізм впливу. Варто знайти «свого» депутата чи кількох, готових підтримати людей, стукаючи в потрібні двері.

Сила конкретних інструментів. З огляду на приклад ініціативи #дорогу_зеленому, варто застосовувати системний підхід:

• індивідуальні та колективні звернення (петиції, листи, звернення) показали міській владі, що запит підтримали тисячі людей. Це змусило депутатів і чиновників реагувати;

• запити на публічну інформацію допомогли з’ясувати факти про фінансування, плани на реконструкцію тощо. Кожна відповідь на запит фіксувала позицію влади;

• депутатські прийоми неодноразово тримали питання на порядку денному. Без можливості «поговорити віч-на-віч» не було б такого відчуття відповідальності з боку обранців;

• робоча група при міськраді залучила чиновників до аудиту бюджету та остаточно показала, що жителі не здаються. Навіть якщо спершу представників від активістів на засідання не запрошували, вони зуміли потрапити і вплинути на рішення;

• інформаційна кампанія та спільний хештег #дорогу_зеленому об’єднали людей у соцмережах і зацікавили журналістів, оскільки можна бачити пройдений шлях і проміжні результати;

• підписна кампанія (колективне звернення в паперовому вигляді) продемонструвала реальний обсяг підтримки й дозволила офіційно засвідчити «крик душі» жителів селища Зелений Яр. В результаті міськрада відреагувала, і на після більш ніж трьох років розрухи вулицею Шевченка можна рухатись.

Зрозуміло, що в усіх процесах є свої складнощі та обмеження. При цьому активісти показали здоровий реалізм, зваживши, що технології участі мають межі. Суттєві обмеження, зокрема, внесла війна: деякі люди виїхали з міста, бюджетні пріоритети змістилися, знизилася увага міської влади до локальних проблем. Тож, інколи слід знайти компромісне рішення, наприклад, одна смуга дорожнього полотна замість повного відновлення, але вже зараз. Тобто гнучкість дозволяє реалізовувати заходи, які можливі вже зараз, навіть якщо вони менші за початковий запит.

Важливо пам’ятати, що навіть масова участь і правильний вибір інструментів можуть не дати миттєвих результатів. Частіше, адвокація – процес тривалий і потребує багато зусиль, знань, сил і наполегливості. Проте системне використання демократичних інструментів, уміння знаходити компромісні рішення зрештою призводить до розв’язання поставленої задачі.

У підсумку «дорогу_Зеленому» стала демонстрацією: активна громадянська участь і наполегливість можуть змусити владу діяти навіть в екстремальних умовах прифронтового міста. І хоч залишаються виклики війни, бюрократії та нестачі ресурсів, пройдений тривалий шлях дав результат. А ГО «Екосенс», проадвокатувавши прокладання дороги – не лише асфальтованої, а й до демократії, – готова ділитися досвідом.

 

Посилання на корисні ресурси:

1. Які інструменти участі працюють в Запоріжжі
2. Як взаємодіяти з владою: 12 ефективних інструментів громадської участі
3. Довідник «Змінюй місто на краще: інструменти участі активних запоріжців» (PDF)

 

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

 

У статті використана інформація з особистих сторінок ініціативної групи та посадових осіб, а також з офіційного сайту Запорізької міської ради.