Які інструменти участі працюють в Запоріжжі

Громадська участь – це можливість кожного мешканця міста долучатися до управління громадою, відстоювати свої інтереси, впливати на рішення місцевої влади. В Запоріжжі є низка механізмів, які дозволяють активним громадянам брати участь у формуванні міської політики та вирішенні важливих питань. Розглянемо інструменти, які можна використовувати в тій чи іншій ситуації.

1. Звернення громадян

Звернення громадян є одним із найбільш доступних і ефективних способів комунікації з владою. Це письмовий або електронний документ, у якому мешканець міста звертається до органу місцевого самоврядування з конкретним питанням, проблемою або пропозицією.

– Є кілька інструментів, які можуть використовувати як звичайні мешканці Запоріжжя, так і громадські організації. Найпростіший з них – це звернення. Воно має бути розглянуте, проте реакція залежить від мети заявника. Якщо потрібно отримати інформацію, яка не є у відкритому доступі, це один підхід. Якщо інформація є у відкритих джерелах, її нададуть швидше – орієнтовно за п’ять днів. Однак, якщо мова йде про просування певної ініціативи, одного звернення може бути недостатньо, і варто залучати додаткові механізми громадської участі, – зазначає голова постійної комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та запобігання корупції, депутат Запорізької міської ради Олег Корольов.

Важливо правильно оформлювати звернення, щоб воно мало максимальний шанс бути розглянутим:

1. Чіткий опис проблеми – звернення повинно містити детальну інформацію про ситуацію.
2. Аргументація – надання додаткових матеріалів, таких як фотографії, відео, посилання на нормативні акти.
3. Конкретні вимоги – сформульовані в чітких пунктах.
4. Посилання на законодавство – вказати закони, які регулюють це питання.

Термін розгляду звернень зазвичай становить до 30 днів, однак у разі складних питань він може бути продовжений до 45 днів.

2. Місцеві ініціативи

Місцева ініціатива – це можливість громадян безпосередньо впливати на міську політику, вносячи пропозиції щодо нормативно-правових актів або важливих суспільних питань. Вона дозволяє організовувати загальні збори мешканців та виносити пропозиції на розгляд міської ради.

Однак у Запоріжжі ця процедура ускладнена тим, що досі діє старий статут громади, тому прикладів використання цього інструменту поки немає.

– Новий статут має вирішити низку проблемних питань, зокрема встановити чіткі критерії щодо кількості учасників, необхідних для ухвалення рішень на рівні всього міста. Адже нині існує ризик, що лише невелика група активістів, зібравши обмежене коло однодумців, може ухвалити рішення, яке не відображатиме думку більшості мешканців, – наголошує Корольов.

Щоб ініціювати місцеву ініціативу, потрібно:

1. Зібрати ініціативну групу – не менше 10 осіб.
2. Підготувати офіційний документ – чітко сформулювати питання.
3. Зібрати необхідну кількість підписів – для цього залучаються мешканці громади.
4. Подати ініціативу до міської ради – дочекатися офіційного розгляду.

Хоча процес може бути складним і тривалим, він теоретично дає змогу громадянам реально впливати на політичні процеси.

3. Електронні петиції

Електронні петиції є ефективним способом взаємодії громади з владою. Вони дозволяють звертатися до міської ради з певними пропозиціями або вимогами, і якщо петиція набирає достатню кількість підписів, вона підлягає обов’язковому розгляду.

– У петиції має бути зазначено одну чітку проблему та одне її чітке рішення. Якщо за 60 днів вона набирає 750 підписів, її розглядає Запорізька міська рада на найближчій сесії, – пояснює голова Громадської ради при виконкомі Запорізької міської ради Валерія Морозова.

Олег Корольов додає:

– Якщо петиція написана зрозумілою мовою, чітко вказано, що вимагається, вона має високі шанси бути підтриманою депутатами. Крім того, ініціатор може взяти участь у її розгляді на комісіях.

Щоб створити ефективну петицію, варто дотримуватися кількох правил:

1. Формулювати чітку вимогу – без довгих описів та складних формулювань.
2. Обґрунтувати необхідність – пояснити, чому це питання важливе.
3. Залучати підтримку – просувати петицію через соціальні мережі, спільноти.
4. Контролювати розгляд – ініціатор має право бути присутнім на засіданнях, де обговорюється його петиція.

Цей механізм активно використовується і в Україні, і в Запоріжжі зокрема. Хоч не всі петиції отримують позитивне рішення, вони допомагають принаймні привернути увагу до проблем громади.

4. Громадська рада при виконкомі Запорізької міської ради

Громадська рада – це консультативно-дорадчий орган, який представляє інтереси громади та допомагає враховувати громадську думку при ухваленні рішень міською владою. Вона є своєрідним містком між мешканцями та органами самоврядування.

– До повноважень Громадської ради належать пропозиції до нормативних актів, громадський контроль та питання громадської участі. Зараз, у зв’язку з прийняттям Закону про народовладдя, відбуватиметься оновлення статуту міста Запоріжжя, де буде закріплено основоположні пункти щодо громадської участі та нових механізмів. Завдання Громадської ради – забезпечити їх реалізацію, – пояснює Валерія Морозова.

Важливість роботи Громадської ради підтверджує і депутат Олег Корольов:

“Якщо цей механізм правильно запустити, то я вважаю, що мабуть наряду з електронною петицією, це буде найдієвішій механізм. Тому що всі інші механізми будуть збиратися, щось пропонувати. Якщо Громадська рада налагодить цей механізм, коли через неї будуть проходити певні питання, які турбують громадськість, потім ці питання будуть попадати на комісії, комісії так чи інакше будуть розглядати це, питання буде вже проговорюватися. А якщо проблема проговорюється, то вона попадає в публічну площину і депутати про неї знають, – каже пан Корольов.

5. Депутатські комісії

Депутатські комісії є важливим інструментом громадської участі, оскільки саме вони розглядають ініціативи, перед тим як вони потраплять до сесійної зали міськради.

• Депутатські комісії – це окремий інструмент, важливий для вирішення питань. Це вже безпосередня співпраця і спілкування з тими депутатами, які приймають рішення. Комісія – це колегіальний орган, в ній багато депутатів. Коли це депутатський прийом, то там дуже складно вирішити питання,  яке стосується міста загалом, а на комісіях можливо, – пояснює Олег Корольов.

6. Громадська експертиза

Громадська експертиза – це механізм контролю за діяльністю органів влади. Вона дозволяє громадськості перевіряти ефективність рішень та їх відповідність законодавству.

– У нас таке не робиться, але механізм є, і я вважаю, що він повинен бути досить впливовим. Механізм класний, якщо громада або ініціативна група приходять з  рішеннями, чи якось громадські експерти – з документами, з залученням  фахових експертів з печатками, підписами, залученням професорів, докторів і так далі, то це сприймається вже на рівні виконавчої влади, – наголошує Корольов.

7. Громадські слухання

Громадські слухання – це офіційний механізм громадського обговорення важливих питань.

– Перевага цього інструменту в тому, що мешканці можуть запросити посадовців, отримати необхідні документи та безпосередньо вплинути на рішення, – каже Валерія Морозова.

Але він досить складний у реалізації, особливо тому, що в статуті Запоріжжя немає чітких та виключних нормативів щодо організації слухань.

• Громадські слухання – механізм дуже дієвий. Єдине питання скільки часу потрібно, щоб це зробити. Їх потрібно організувати, це поперше. По-друге, на громадські слухання повинні вже приходити з питаннями, які були обговорені зіспеціалістами, є певні висновки, які підтверджуються експертами з досвідом, а в нас не так. У нас громадські слухання, чому мені це не дуже подобається, переросли в інструмент піару. Тобто, якщо ти приходиш на громадські слухання, ти повинен бути підготовлений. Коли йдеш стосовно певного питання, маєш мати уявлення про проблематику, плюси, мінуси, що є а нас, що є у інших, і доповідаєш. Потрібно бути людиною фаховою, – зауважує Олег Корольов.

8. Громадський контроль у сфері благоустрою

Громадський контроль дозволяє мешканцям брати участь у моніторингу стану міста, перевіряти виконання комунальних робіт, дотримання правил благоустрою та реагувати на порушення.

– Це перспективний механізм для Запоріжжя. Якщо громадська організація чи ініціативна група візьмуться за цю справу системно, питання будуть вирішуватися значно швидше. У нас поки що мало прецедентів ефективного використання цього механізму, але потенціал є, – зазначає Олег Корольов.

Контроль у сфері благоустрою може включати:

1. Моніторинг стану міста – перевірка чистоти вулиць, стану парків, дитячих майданчиків, освітлення, доріг тощо.
2. Звернення щодо порушень – фіксація фактів незаконного будівництва, засмічення територій та подання скарг до відповідних органів.
3. Взаємодія з владою – співпраця з комунальними службами для усунення проблем.

9. Органи самоорганізації населення (ОСН)

ОСН – це ініціативні групи, які можуть вирішувати локальні питання, взаємодіяти з владою та залучати ресурси для розвитку мікрорайонів.

– Раніше ці органи частково фінансувалися з бюджету, зараз ні. Зараз ОСН більше виглядають як зібрання відповідальних людей, які вирішують локальні питання в приватному секторі або окремих мікрорайонах. Якби була підтримка на рівні міста, вони могли б працювати значно ефективніше, – пояснює Корольов.

Громадська організація “Екосенс» нещодавно проводила тренінг щодо створення ОСН, на якому учасники дізналися корисні поради та існуючі нюанси в цьому питанні. А в цій статті ми описали детальніше, що таке ОСН, для чого їх створювати та в чому їхня користь для жителів.

10. Громадський бюджет

Громадський бюджет – це інструмент, який дозволяє мешканцям самостійно вирішувати, на що витрачати частину міського бюджету. Відновлення цієї ініціативи залежить від активності громади.

– Відновити його можна, якщо депутатам доведуть, що він потрібен. Якщо від мешканців, від громади не буде запиту, то навіщо він? Якщо відновлювати, то через Громадську раду було б дуже доречно це зробити. Але я вважаю, що зараз не на часі. Наразі важливіше, щоб громада мала розуміння, як витрачати бюджетні кошти раціонально, – зазначає Олег Корольов.

11. Запит на публічну інформацію

У 2024 році на замовлення ГО “Екосенс” в Запоріжжі було вперше проведене унікальне дослідження «Добре врядування очима влади і громади», яке оцінює демократичність місцевої влади очима громади та самих посадовців. Саме запит на публічну інформацію, на думку і посадовців, і містян, в Запоріжжі працює найсистемніше. 

• Він дозволяє отримати офіційні документи, такі як нормативні акти, рішення, звіти та статистичні дані, які вже є або можуть бути сформовані. Відповідь на запит надається впродовж 5 робочих днів, а якщо збір даних потребує більше часу – до 20 днів. У разі великого обсягу (понад 20 сторінок) може стягуватися плата за копіювання документів. Проте, якщо вказати інформацію як суспільно значущу та обґрунтувати це твердження – її зобов’язані надати безкоштовно, – пояснює Валерія Морозова.

12. Електронні консультації

Електронні консультації є сучасним способом комунікації між владою та громадянами. Вони реалізуються у форматі відеоконференцій (у зв’язку з воєнним станом) або через опитування на платформі E-DEM.

• Проблемо останнього методу є відсутність сповіщень про нові опитування, користувач вимушений постійно моніторити й оновлювати сторінкуна сайті платформи, а також періодичні технічні перебої у роботі платформи, – каже Морозова.

Цей механізм в Запоріжжі розвинутий слабко, але експерти, які проводили дослідження про добре врядування в місті вважають його одним з найперспективніших інструментів демократії.

 

Громадська участь – це не лише право, а й відповідальність кожного мешканця. Запоріжці мають багао інструментів для впливу на розвиток міста, і важливо ними користуватися.

 

UPD від 03.03.2025: перший і єдиний в Запоріжжі довідник «Інструменти участі активних запоріжців», який розробила ГО «Екосенс» за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження», вже доступний для скачування. Ознайомтеся, щоб знати всі інструменти та вміти ними користуватися.

 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Підвищення стійкості Запоріжжя через Раду відновлення як інструмент залучення і координації ОГС і ОМС місцевого, регіонального та національного рівнів», який реалізується ГО «Екосенс» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».