Україна продовжує реформувати екологічне законодавство – цього разу в двох ключових напрямах: управлінні відходами та моніторингу стану атмосферного повітря.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оприлюднило для громадського обговорення два проєкти документів, які мають удосконалити систему контролю та прозорості в сфері довкілля.
Жорсткіше покарання – початок, а не відповідь
Перший документ – проєкт змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення – спрямований на підвищення ефективності адміністративної відповідальності за порушення в сфері управління відходами. В ньому уточнюються механізми контролю та санкцій, що поширюються не лише на підприємства, а й на органи місцевого самоврядування, які відповідають за поводження з відходами на територіях громад.
Проєкт фокусує увагу на вдосконаленні відповідальності в цій сфері: ідеться не про «ще один штраф», а про переконання, що без економічних стимулів і режиму відповідальності система поводження з відходами не зміниться.
Очікувані зміни: чіткіша класифікація порушень, уточнення складів правопорушень (незаконне накопичення, зберігання без дозволів, спалювання, вкриття земельних ділянок відходами тощо), посилення механізмів притягнення до відповідальності юридичних і фізичних осіб та інструментів виконання штрафів і приписів.
Економічна логіка проста: якщо ризик бути покараним фінансово та репутаційно є вищим, бізнес і громадяни будуть шукати легальні шляхи управління відходами: переробку, сортування, передачу на утилізацію. Але дія закону залежатиме від двох факторів – спроможності контролюючих органів і прозорості даних, які дозволять громадськості і ЗМІ контролювати процес.
Від паперового контролю – до цифри і мапи проблем
Паралельно з посиленням відповідальності запускається інша революція – цифрова. Другий документ – проєкт наказу про оновлення форми Програми державного моніторингу атмосферного повітря – покликаний упорядкувати збір і публікацію даних про якість повітря. Має на меті забезпечити прозорий збір, оцінювання та оприлюднення даних про стан повітря. Запропоновані зміни стосуються уточнення таблиць моніторингу, структури контактних даних, назв і методів оцінювання, а також переліку забруднювачів. Тобто увага зосереджується на уніфікації показників, частоті спостережень, методиках і форматі звітності – з думкою про інтеграцію даних у державні цифрові системи.
Для прикладу – стандартизована програма моніторингу дозволяє порівнювати «до і після», співставляти території, бачити тренди по забруднювальних речовинах і оперативно реагувати на спалахи перевищень. Це дає науковцям, адвокаційним групам і громадам робочий інструмент для доведення шкоди, формування вимог і навіть судових позовів.
Цей документ викликав більший інтерес серед громадських організацій, які працюють у сфері екологічного моніторингу.
Громадські експерти пропонують зміни
Серед тих, хто надіслав свої зауваження, – мережа підтримки громадських досліджень ГО «Довкола», яка надіслала до Міністерства листа з детальними коментарями до проєкту наказу.
Експертна спільнота наголошує, що запропоновані зміни є важливим кроком до системності, але потребують точнішого формулювання відповідальності й запровадження дієвих механізмів контролю.
Серед головних зауважень, які організація подала до Мінекономіки:
- необхідність узгодити форму контактних даних із ДСТУ 4163:2020 (спочатку посада, потім ім’я і прізвище);
- уточнити інформацію про автоматизовану систему моніторингу – її назву, відповідального суб’єкта і посилання на офіційний вебресурс;
- додати окремий рядок для бензолу (код 11008), який є одним із ключових токсичних забруднювачів повітря;
- змінити назви таблиць і стовпців, щоб уникнути двозначностей і відображати, хто саме публікує дані та в якому вигляді;
- передбачити можливість використовувати додаткові методи оцінювання – моделювання, інвентаризацію викидів, прогнозування.
А основною перепоною для належного розвитку систем державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на локальному рівні зон та агломерацій у «Довкола» називають факт невиконання Міндовкілля України за час свого існування обов’язку із встановлення порядку створення та адміністрування автоматизованих інформаційних систем у сфері охорони атмосферного повітря (абз. 13 п. 14 ПКМУ 827).
«Подальше ігнорування цього обов’язку із сторони Мінекономіки унеможливить розвиток управління якістю повітря в зонах та агломераціях України», – наголошують експерти, пропонуючи фахівцям Міністерства за потреби допомогу з удосконалення нормативно-правової бази.
Контекст і подальші кроки
Реформа моніторингу атмосферного повітря – це не лише технічне оновлення таблиць, а спроба створити єдину екосистему збору екологічних даних, яка відповідатиме європейським стандартам. Коментарі ГО «Довкола» спрямовані на те, щоб документ став практичним і зрозумілим для тих, хто безпосередньо займається вимірюванням, аналізом і публікацією даних.
Громадські експерти сподіваються, що після громадського обговорення пропозиції екологічних організацій будуть враховані при доопрацюванні документів, а Україна отримає сучасні механізми управління відходами, які працюють не лише на папері.
ГО «Екосенс» підтримує позицію партнерів і вважає важливим, щоб подальші зміни враховували потреби регіонів, громад і незалежних дослідницьких груп.
Оновлення нормативної бази щодо відходів і моніторингу повітря – це логічний етап екологічної реформи. Водночас ефективність цих документів залежить від розгляду законодавчих змін не як формального посилення штрафів, а як можливості створити справді прозору систему поводження з відходами – від обліку до утилізації, а також від того, наскільки прозоро й технічно грамотно буде налагоджена систему збору та аналізу даних.
