Відра абрикосів та величезні помідори на всіх узбіччях – це все в минулому Запоріжжя. Замість того, перехожого чатують кліщі і комарі, яких раніше не було. Як вплинула зміна клімату на Запорізьку область і чого очікувати далі?
Запорізька область традиційно асоціюється зі степовим сонцем, але сьогодні кліматичні ризики ще посилюють звичні спеку і посуху. Зміни клімату не чекають завершення війни і тільки посилюються через вплив бойових дій.
Наша область ще в середині минулого століття вважалася зоною лісостепу. Однак уже в 2000-х кліматичні зони стали зсуватися: середньорічна температура підвищилася, днів із посухою ставало більше. Тож тепер наш клімат характеризують як степовий.
За багаторічними спостереженнями Запорізького Гідрометеорологічного центру, у період 1991–2020 років у порівнянні з історичним базисом (1961–1990 рр.) відбулися глибокі трансформації клімату Запоріжжя.
1) Відбувся температурний стрибок. Середньорічна температура повітря зросла на 1,0 °C (з 9,3 °C до 10,3 °C). Літо подовжилося майже на тиждень (+5,7 дня), а середня температура літнього сезону піднялася на 1,4 °C.
2) Змінився режим опадів: Хоча загальна річна кількість вологи майже не змінилася (+3,1 мм), кардинально переформатувався характер її випадіння. Кількість днів із дощами зменшилася на 9 днів. Це означає, що опади стали рідшими, але значно інтенсивнішими.
3) Посилилися посуха та суховії. Кількість днів без опадів зросла до 255 на рік. Середня багаторічна кількість днів із суховіями збільшилася з 14,3 до 21,7 дня. Кількість екстремально спекотних днів (із температурою понад 30 °C) підскочила на 11 днів — до 37,7 дня на рік.
Кліматичні моделі (зокрема регіональні проєкції EuroCORDEX-11), адаптовані для Півдня України, підтверджують: Запорізька область поступово переходить у зону жорсткого напівпустельного клімату. Спека та тривалі посухи стають новою нормою.
Як же це впливає на щоденне життя, здоров’я і добробут населення?
Абрикоси і помідори більше не візитівка Запоріжжя
В минулому столітті, хто їхав на море через Запорізьку область, знали нашу область як край абрикосів. Вулиці в Запоріжжі та селах були засаджені абрикосовими деревами, врожаї не встигали зібрати, і в липні оранжеві килими вкривали землю.
В 2000-х абрикоси перестають родити. І це пов’язане з поступовими кліматичними змінами. Через загальне потепління вегетація рослин стала починатися значно раніше. Абрикос починає цвісти в кінці березня-на початку квітня. Проте після потепління настають весняні заморозки, які знищують зав’язь. А далі урожай знищують грибкові захворювання.
«Кліматичні дані свідчать: хоча кількість дощових днів зменшується, опади часто випадають саме навесні у вигляді затяжних холодних дощів. Ідеальними умовами для спор грибка є поєднання прохолоди (близько +15°C) та високої вологості, яку дають тепер затяжні весняні дощі. Спори проростають, міцелій проникає в гілки, виділяючи токсини. Квіти, листя та пагони всихають. А далі осипається зав’язь, вражаються і гниють плоди».
Помідори, які раніше давали чудові врожаї на запорізьких чорноземах, сьогодні теж опинилися в умовах екстремального виживання:
Для томатів критичною є температура повітря вище +32–35°C. Рослина може рясно цвісти, але зав’язь просто не формується, і квіти опадають. Плоди, які зав’язалися, тепер часто «спікаються» на палючому сонці і не дозрівають. Через нерівномірні опади (тривала посуха, що змінюється раптовими зливами) та сильну спеку в рослинах порушується засвоєння кальцію. Навіть якщо плоди зав’язалися, вони масово уражуються верхівковою гниллю (чорніють знизу), що робить їх непридатними для споживання.
Тому замість улюблених «рожевих» томатів середньостиглих сортів, які не встигають дозріти в теперішніх кліматичних умовах, городники перейшли на ранньостиглі сорти з дрібними плодами, які швидше проходять вегетаційний цикл.
Кліщі і медузи – теж наслідок зміни клімату
Потепління безпосередньо впливає на активність та видовий склад переносників небезпечних інфекцій, попереджає Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ).
За останні 36 років відбулися докорінні зрушення у популяціях комах, що переносять хвороби.
Так, кліщ Ixodes ricinus (основний переносник бореліозу/хвороби Лайма) до 2002 року взагалі не реєструвався в Запорізькій області. Проте за наступні роки він не просто розширив свій ареал, а став домінуючим видом у регіоні.
Завдяки зростанню температурних показників, яке фіксується в області з 2000 року, період масової активності іксодових кліщів зріс зі 197 до 228 діб. Сезон потенційного контакту населення з переносниками фактично подовжився на місяць.
Загалом у регіоні зареєстровано 36 видів кровосисних комах. Протягом 1989–2002 років фахівці виявили 16 нових немалярійних видів, які раніше не були характерними для місцевої фауни. З’явився новий вид малярійних комарів — Anopheles algeriensis. Процес розширення ареалу вже наявних видів активізувався з 2003 року. Види, які раніше зустрічалися рідко, стають чисельними. Окремі екологічні групи змінюють поведінку, частіше проникають ближче до людських осель. Науковці попереджають: такі зміни у видовому складі можуть призвести до формування поєднаних природних вогнищ інфекцій.
Доречно нагадати, що нашестя медуз в Азовському морі, яке почалося перед війною, – це не випадковий природний каприз, а прямий наслідок глибокої кліматичної кризи регіону. Азовське море є наймілкішим у світі, тому воно першим і найгостріше реагує на глобальне потепління.
Проєкції майбутнього
Для прогнозування клімату Запорізької області на найближчі десятиліття до Запоріжжя була запрошена відома кліматологиня, доктор географічних наук, професор кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Шевченко. У своєму аналізі кліматичних змін науковиця використовує різні глобальні сценарії викидів парникових газів:
- помірний сценарій – за умови часткового обмеження викидів (що нереально в умовах війни та відсутності коштів на модернізацію підприємств і при додаткових постійних викидах від ведення бойових дій в області).
- жорсткий сценарій – бізнес як зазвичай, без суттєвих екологічних обмежень.
“Згідно з обома сценаріями, прогнозується перехід кліматичних загроз “потепління”, “спека” та “посуха” із категорії “середній ступінь прояву” до категорії “дуже високий”, – робить прогноз кліматологиня.
Згідно аналізу Ольги Шевченко, до 2040 року тривалість літа збільшиться більш ніж на місяць, спекотних днів із температурою +30°C стане більше втричі, а середня температура в липні з 27 градусів зросте до 32. Днів без опадів стане на місяць більше, що для сільськогосподарських культур стане новим шоком.
Хто під ударом?
Кліматичні зміни, наче лавина, впливають на всі ключові сфери життєдіяльності області, аналізує Ольга Шевченко.
- Сільське господарство зазнає найбільшого тиску через тепловий стрес рослин, зміщення агрокліматичних зон та деградацію ґрунтів.
- Водне господарство виснажується через зниження рівня підземних вод та погіршення якості питної води. Особливу тривогу викликає зниження рівня ґрунтових вод та порушення гідрологічного режиму річок.
- Пікові літні навантаження через кондиціонування повітря створюють загрозу для електромереж. Екстремальна спека здатна деформувати асфальтове покриття та залізничні колії, що вже відбувалося.
- Міська інфраструктура не підготовлена до комбінованого удару тривалих посух та раптових екстремальних злив (до 50–79 мм за кілька годин), що призводитиме до локальних підтоплень через перевантаження зливових каналізацій.
- Тривалі хвилі спеки безпосередньо підвищують ризики для людей із серцево-судинними хворобами, а також сприяють появі нових алергенів та інфекцій.
Що робити? Адаптуватися
Департамент екологічної безпеки Запорізької ОДА розпочав роботу над Регіональною стратегією адаптації до зміни клімату та планом скорочення викидів, як того вимагає державна політика України. Адже так званий кластер “Зелений перехід” є одним із центральних при обговоренні умов вступу України до Європейського Союзу.
«Протягом останніх років проблема зміни клімату набула особливої актуальності не тільки в Україні, а й у всьому світі. Країни стикаються з повенями, посухами, іншими екстремальними явищами, які впливають на економіку, довкілля, життя людей, – зазначив директор Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Казанцев. – Збройна агресія Росії підсилює кліматичні ризики. Попри всі виклики, ми маємо продовжувати роботу над реалізацією державної кліматичної політики, особливо на регіональному рівні».
Як підкреслює заступниця директора Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації Ірина Пірогова, спершу має бути зібрано та проаналізовано великий масив даних про кліматичні умови Запорізької області за 30 років – від температури та вологості до оцінки вразливості окремих секторів економіки. Задачу ускладнює те, що після 2022-го на окупованих територіях Запорізької області не працюють гідрологічні пости та метеостанції.
Після того фахівці мають розробити програму заходів з адаптації до кліматичних змін для всіх районів області, в тому числі і окупованих.
Громадські активісти з «Екосенсу» звертають увагу влади на те, що населення прифронтової Запорізької області зараз зайняте щоденним виживанням, але його необхідно залучати як до оцінки впливу зміни клімату, так і до планування майбутніх заходів. «Справедливе зелене відновлення якраз полягає в тому, щоб влада враховувала громадську думку на всіх етапах прийняття рішень – від розробки стратегій, програм до впровадження конкретних проєктів, – відзначає Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс». – Наш проєкт «Від кліматичної партисипації до регіональної адвокації справедливого зеленого відновлення» спрямований на дослідження впливу зміни клімату на Запорізьку область безпосередньо з точки зору населення та відповідно на захист прав людей при розробці місцевих стратегічних документів. Це європейський підхід, підтриманий Міжнародним фондом «Відродження» та фондом «Східна Європа» та кошти на який ми виділили Норвегія і Швеція без витрат місцевого бюджету. В Європі зміна клімату розглядається з точки зору забезпечення екологічної та енергетичної безпеки та здоров’я населення».
Соціологи та екологи також планують дослідити зміну клімату з точки зору місцевого бізнесу, фермерів та представників територіальних громад, щоб визначити пріоритетні заходи кліматичної адаптації громад для різних секторів економіки, додає керівник проєкту, експерт з екологічної безпеки ГО “Екосенс” Максим Сорока.
Запрошуємо всіх охочих доєднатися до ініціативи спільноти ГО “Екосенс”, взяти участь у запланованому соціологічному дослідженні та поділитися думкою про зміни клімату і їх наслідки для громад Запорізької області. Старт опитування запланований на початок серпня 2026 року. Слідкуйте за оновленнями інформації та діємо разом заради зеленого майбутнього південного сходу України.
