У Запоріжжі триває обговорення проєкту меморіального комплексу «Посадка. Дерево пам’яті». Ми зібрали думки експертів, активістів і містян, щоб зафіксувати головні очікування громади. Читайте, надсилайте власні думки і пропозиції міській владі до 11 серпня.
Інсталяцію «Дерево Пам’яті» відкрили в жовтні 2024 року в парку Металургів імені Сацького під час фестивалю GogolFest. Pokrova як символ вдячності воїнам, котрі віддали життя за Україну. Представляє собою металеве дерево зі звуковими елементами. За задумом автора, дерево стане частиною великого проєкту «Посадка. Дерево пам’яті».
Перші ескізи розширення меморіального комплексу презентували в Хабі «Орбіта» 19 липня. Автори запропонували продовжити вже існуючу інсталяцію алеєю металевих гілок і нових металевих дерев, а також облаштувати спортивні майданчики, фудкорти та інші зони активності і відпочинку.
Задум викликав значний інтерес і жваве обговорення: містяни висловлювали як підтримку, так і зауваження під час зустрічі та в соцмережах.
Автори підкреслюють, що представлено було саме ескіз, який далі може бути змінений чи доповнений, а рішення про його фінансування не прийняте. Тож міська влада збирає думки, бачення та пропозиції містян щодо меморіалу “Посадка. Дерево пам’яті”.
«Екосенс» публікує активних запоріжців, місцевих експертів і активістів про можливості поліпшення проєкту, щоб зафіксувати спектр бачень і звернути увагу на важливість відкритого діалогу.
Читайте, думайте, формулюйте власну думку – і присилайте пропозиції Запорізькій міській раді в письмовому вигляді.
Живі дерева – жива пам’ять і комфорт для людей
Комфорт відвідувачів Парку, рідних і близьких Захисників – один з найчастіше озвучуваних аргументів проти вирубування живих дерев, встановлення ряду металевих дерев і масового бетонування простору. Вимірювання температури на різних поверхнях біля Дерева пам’яті під час температурного експерименту Екосенсу показали значне перегрівання бетону й металу в літній день, тоді як ділянки в тіні дерев та на газонах залишаються комфортними.
Саме на цьому й акцентує увагу голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова: «Меморіалізація потрібна, безперечно. Дерево пам’яті, яке встановлене в Парку Металургів, – вже є провідником спогадів про тих, хто загинув за нас, щоб ми жили. Тож я за життя! Не треба вирубувати справжні дерева, щоб поставити мертві залізні. Не треба бетонувати простір ще більше і не треба збільшувати перегрів території. Влітку великі площі бетонних поверхонь із залізними ерзац-деревами перетворяться на перегріті “сковорідки”, де буде некомфортно і небезпечно для здоров’я, особливо під час проведення церемонії прощання. Хай залишаться в парку справжні живі дерева, хай будуть створені газони, по яких можна ходити і бігати дітям героїв та їх друзям. Тоді це буде простір для взаємодії і спілкування. Відповідно, ще під час проєктування Меморіалу слід включати системи зрошення, дренажу зелених зон, водовідведення з бетонних зон. Проєкт має бути адаптованим до умов Запоріжжя, зокрема до високих літніх температур на бетонних поверхнях”.
Депутатка Запорізької міської ради, голова ГО «Хочу вчитись» Катерина Звєрєва наголошує, що проти додавання в Парку ще 200 метрів залізних дерев, зони відпочинку з бетону, зона паркуру з бетону:
«Наше місто гарне і має право бути автентичним, але без навʼязування стереотипів про «індастріал». Нам бетону не треба, іржі, сірості та труб теж. Ми про зелені зони, дерева та тінь в спеку”.
Запоріжанка Олена Ралик взагалі не сприйме цю територію після запропонованої реконструкції:
«Який цей парк? Це продовження заводів. Парк – це зелень, тінь, затишок і можливість відпочинку, а не продовження кортизолових гойдалок. Це не можна навіть обговорювати. Наявність дерев, нехай навіть у недоглянутому вигляді, це краще ніж новий бетон».
Меморіалізація має бути доречною
Ольга Сидорова, представниця Запорізького центру розслідувань і активістка, залишила на свої сторінці такий допис:
«Вечір у Запоріжжі. Київський візіонер розповідає: «А отут у парку, у бетоні, ми зробимо невеличкі газончики у формі вирв від вибухів, щоб у Запоріжжі пам’ятали/ Трьома годинами пізніше. Летить мопед. У небі трасери. <…> Пане, біля заводу Антонова у Києві запропонуйте зробити газони-імітації вирв. Там вам доступніше розкажуть, у чому ви помиляєтесь. Це у Запоріжжі люди ввічливі».
Запорізька активістка Вікторія Чикалова окреслила низку недоліків проєкту, як от відсутність імен-прізвищ Героїв, їх історій, тільки звук дзвіночків і вирви від вибухів, які тепер виглядають як газон, відсутність цифр, прорахунків, недоречне сусідство, значна бетонізація, шалені витрати під час війни тощо.
«Була в парку Металургів. Знайшла відповідь на питання, що з ним робити. Правильна відповідь: НІЧОГО. І не тільки тому, що війна. Парк Металургів ДУЖЕ великий за розміром. Ані громада, ані митці не зможуть зараз якісно продумати цей величний простір. І ми йому нашкодимо. Після Перемоги і місто, і країна, і ми в ній станемо іншими. Зараз Парку потрібні магніти і атракції, що затягують людей в простір, бо Парк пустий.
Проект Парку зовсім не личить. Зараз треба комунальникам прибрати все поламане і потворне. І зберегти Парк до того часу, коли тут можна буде зробити канатну дорогу до Запорізької січі і вражаючий, продуманий ландшафтний простір».
Запоріжці мають право на власний вибір
Ми живемо в демократичному суспільстві, тож громада Запоріжжя має право висловити свої побажання та бачення простору Пам’яті, підкреслюють активісти. Це так звана “партисипація” – участь громадян у прийнятті рішень про життя міста та спільний громадський простір.
Тетяна Воскобойнікова, виконавча директорка ГО «Спільно HUB»: “Днями відбулося громадське обговорення концепції реконструкції парку Металургів. Те, що починалося як тимчасова арт-інсталяція, поступово перетворюється на масштабну реконструкцію. Частиною проєкту є й продовження будівництва меморіалу «Посадка. Дерево пам’яті». Перше, що викликало моє обурення — це вступна промова керівника “ГогольФесту”. Він фактично зводив усе до того, що про Запоріжжя ніхто нічого не чув і не знає. Але завдяки тому, що вони приїхали й створять тут щось «офігезне», місто одразу «оживе». Так, визнаю, я трохи перебільшую. Але не надто. Далі — слайди з тенісним кортом, футбольним полем і дитячим майданчиком. Здивування в залі було очевидним. Хтось перешіптувався, хтось говорив майже вголос, хтось просто мовчки дивився й намагався зрозуміти, що відбувається.
Так, парк зараз не в найкращому стані. Але й назвати його занедбаним складно. Чи потребує він оновлення і переосмислення? Безумовно, так. Чи саме зараз час для цього? Мені складно відповісти. Після презентації залишилося багато запитань. Зокрема — яка глибина партисипації передбачена? Говорячи як проєктна менеджерка, я розумію: у кожного проєкту є цикл. Цей проєкт — не виняток. У нього є фіксований бюджет і терміни реалізації. Відповідно, вже зараз має бути зрозуміло, скільки часу є на внесення змін.
Не пролунало чіткої відповіді і щодо дерев. Одночасно звучали дві тези: «дерева чіпати не будемо» і «якщо потрібно — приберемо аварійні». Також побіжно згадали, що на місці спиляного дерева висадять нове.
Питання фінансування теж залишилося відкритим. Чи буде залучено міський бюджет, і в яких обсягах — ніхто не пояснив.
Люди турбуються: чи доречно поєднувати в одному просторі меморіал і розваги? Чи доречно витрачати гроші на парки? Запитань багато. Але саме у відкритому діалозі ми можемо знайти на них відповіді. Я — за меморіалізацію, за переосмислення того, що було нав’язане радянською ідеологією. Але — демократично, з повагою до людей. І нагадаю: люди починають кричати тоді, коли їх не чують. Діалог між владою, громадою та реалізаторами проєкту мав би початися ще на старті. Давайте бодай на цьому етапі створимо умови для того, щоб почути і бути почутими”.
Валерія Морозова, голова Громадської ради при Запорізькій міськраді закликає запоріжців висловити власні думки і бачення щодо Посадки пам’яті:
«Те, що показав під час презентації Дмитро Костюминський – це не проєкт у звичному сенсі, а радше творча візія автора. Самі представники Гогольфесту неодноразово підкреслювали: це лише ідея, і вони відкриті до думок містян. Так, побачене викликало багато обґрунтованої (і не дуже) критики – і це нормально. Але важливо, щоб ця критика не залишалась лише в коментарях у Facebook. Краще спрямувати свою енергію в конструктив: запропонувати свої ідеї, своє бачення. Ми маємо повне право не погоджуватись із авторським підходом, але якщо хочемо змін – покажімо, що саме ми хочемо, а не лише виступатимемо проти чогось.
Запрошую всіх долучатися до обговорення і подавати пропозиції. Якщо ми хочемо бачити у парку Металургів щось краще – зараз саме час подумати що саме. Зараз – саме той момент, коли кожен з нас може вплинути на майбутнє простору, написавши листа”.
Пишіть пропозиції!
Обговорення тривають. До 11 серпня кожен охочий ще може надіслати свої пропозиції на електронну адресу uvp@zp.gov.ua чи заповнити форму, доступну на сайті міськради https://forms.gle/7SjTT8CTq2wWUHz37.
Водночас, міська рада вже оголосила про наступний етап громадських обговорень, який відбудеться 22 серпня 2025 року. Щоб долучитися до нього, потрібно пройти попередню реєстрацію https://forms.gle/L4UZYfRNQG1vP2tH7.
Під час зустрічі проаналізують отримані пропозиції, працюватимуть у групах і представлять результати напрацювань.
Конструктивне обговорення і взаємне слухання дають змогу зробити простір таким, який відповідає потребам громади та враховує різні точки зору.
Матеріал підготовлений ГО “Екосенс” в рамках статутної діяльності за інституційної підтримки Prague Civil society Centre
