Як працює система належного врядування в Запоріжжі у кризових умовах? Відповідь на це питання особливо актуальна для нашого прифронтового міста, де в 2024 році змінилося керівництво. ГО “Екосенс” було вперше проведене унікальне дослідження «Добре врядування очима влади і громади», яке оцінює демократичність місцевої влади очима громади та самих посадовців. Поговоримо з його автором.
Які принципи належного врядування виявилися найдієвішими в Запоріжжі? Які виклики стоять перед муніципалітетом? Чи довіряють мешканці владі та як вони беруть участь у прийнятті рішень? Розповідає керівник дослідження, доктор політичних наук, професор кафедри бізнес-адміністрування і менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Запорізького національного університету, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості Дмитро Арабаджиєв.
Які основні виклики постали перед місцевою владою у впровадженні інструментів демократії участі під час війни, на вашу думку?
Всі проблеми, виклики зумовлені змістом правового режиму воєнного стану, правовими засадами діяльності ОМС відповідно до Закону України від 12.05.2015 р. № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану». Наприклад, можуть бути певні труднощі щодо внесення місцевої ініціативи – рада може не зібратися через відсутність кворуму, пленарне засідання може проводитися у дистанційному режимі – участь членів ініціативної групи при розгляді місцевої ініціативи може бути ускладнена. Крім цього, відповідно до ч. 10 ст. 9 вказаного Закону у період дії воєнного стану на акти ОМС не поширюються вимоги п. 3 ч. 1 (у частині оприлюднення проєктів актів). Інформація на офіційних сайтах місцевої влади також була суттєво обмежена. У разі проведення громадських слухань у формах, що передбачають зібрання значної кількості людей, обов’язково потрібно врахувати безпекову складову їх проведення. Також проблемним з огляду на безпеку може бути проведення особистих прийомів громадян та прийняття звернень від них.
Які зміни в підходах до впровадження принципів «доброго врядування» ви спостерігаєте порівняно з довоєнним періодом?
Дослідження впровадження принципів «доброго врядування» проводиться у Запоріжжі вперше, тому порівнювати з довоєнним періодом, на мою думку, некоректно.
Впровадження принципів належного врядування (good governance) сприятиме забезпеченню досягнення Запорізькою міською територіальною громадою цілей сталого розвитку, системного підходу до управління ризиками, зокрема пов’язаними із диспропорцією вертикальної і горизонтальної соціальної згуртованості.
Які принципи «доброго врядування», згідно проведеного дослідження, виявилися найбільш ефективними для органів місцевого самоврядування Запорізької територіальної громади у 2024 році?
Відповідь на це питання потрібно розділити на дві частини.
Перша – оцінка ефективності очима самої влади. Тут найефективніше впровадженими принципами є “Верховенство права як гарантія справедливості, неупередженості та передбачуваності” (3,4 бала), “Дієвість та ефективність, щоб гарантувати виконання завдань з найбільш ефективним використанням ресурсів” (3,4 бала), “Підзвітність як гарантія того, що депутати місцевих рад та представники органів місцевого самоврядування (ОМС) несуть відповідальність за свої дії” (3,2 бала). Тобто найвище свою діяльність чиновники оцінюють як корисну, публічну й підзвітну.
Друга – ефективність очима громади. Натомість найвищі оцінки ефективності діяльності влади очима громадськості здобули принципи “Компетентність та спроможність як гарантія професійного та якісного виконання посадових обов’язків” (1,9 бала), “Дієвість та ефективність” та “Інноваційність та відкритість до змін як гарантія того, що отримується користь від використання нових шляхів вирішення проблем та передового досвіду” (по 1,7 бала). Громада найвище оцінила те, що влада враховує пропозиції жителів, є дієвою та компетентною.
Які інструменти участі громадськості є найдієвішими для підтримки життєдіяльності міста?
Відповідь на це питання також має амбівалентний характер.
На думку ОМС, майже системно в Запоріжжі впроваджено запит на публічну інформацію (3,9 бала), з високою ефективністю 3,7 бала, звернення громадян (3,8 бала), з хорошою ефективністю 3,5 бала, та особистий прийом громадян (запровадження 3,6 бала), ефективність 3,5 бала.
Містяни також надали пріоритет запиту на публічну інформацію (2,5 бала із 4 можливих, із помірною ефективністю у 2,2 бала) та особистим прийомам: частота впровадження 2,3 бала із помірною ефективністю 1,9 бала.
Слід відзначити, що організації громадянського суспільства (ОГС) оцінюють їх впровадження та ефективність у середньому в 1,5 бала, що більш ніж удвічі нижче, ніж представники ОМС.
Як ви оцінюєте стан взаємодії між місцевими органами влади та громадськістю у процесах планування і реалізації проєктів стійкості регіону?
На мою думку, це є однією з точок зростання міжсекторальної співпраці. Життєдіяльність Запоріжжя в умовах військової агресії ворога об’єктивно обумовлює концентрацію Запорізької міської влади переважно на операційних цілях, нагальних питаннях виживання, усуненні наслідків обстрілів. Це зумовлює дефіцит стратегування та системи управління ризиками в умовах військових загроз та глобальної невизначеності.
Разом експертна громадськість та влада можуть напрацювати механізми виявлення ризиків та системи управління ними.
Чи існують конкретні приклади успішної взаємодії органів влади з громадськістю під час планування післявоєнного відновлення?
Так, знаю про залучення громадських експертів до міської робочої групи з громадської безпеки та відновлення при ЗМР за координації Інституту розвитку міста на чолі з Вікторією Агентаєвою.
Також безпосередньо був долучений до напрацювання Ради відновлення Запоріжжя, яку очолює голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова, пропозицій у межах робочих груп з розробки стратегічних документів відновлення на чолі із заступником Запорізького міського голови А. П’ятницьким, робочої групи зі створення Програми комплексного відновлення громади при Запорізькій міській раді, роботи Координаційної ради з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при Запорізькій обласній державній адміністрації (заступник голови ЗОДА Є. Мироненко), Урбаністичної коаліції Ro3kvit.
За результатами обговорень і стратегічних сесій експертною громадськістю розроблено “Зелену книгу відновлення Запоріжжя: Дорожню карту відновлення міста” з рекомендаціями щодо дев’яти секторальних експертиз, які, за інформацією від профільних департаментів міської ради, будуть враховані під час розробки Програми комплексного відновлення Запоріжжя.
Які ключові досягнення Ради відновлення Запоріжжя ви можете виділити у 2024 році?
Звичайно ж, це вихід у світ праці “Зелена книга відновлення Запоріжжя”, також Перший Запорізький форум відновлення, спільний з Національною платформою стійкості та згуртованості Тренінг з діалогу, медіації та ненасильницької комунікації для містян та релокованих громад області, які надихнули разом з Тетяною Жавжаровою та Ольгою Леонтьєвою на проведення цілої серії Діалогів про сенси Запоріжжя, з охопленням понад 160 учасників, ну і звичайно ж наше дослідження “Добре врядування Запоріжжя очима влади та громади”, результати якого презентуємо 7 лютого. Дякую всім колегам Ради відновлення за синергію, конкордію, професіоналізм і підтримку протягом важкого 2024 року.
Які саме інструменти участі були рекомендовані експертами для запуску, і чому вони вважаються найбільш перспективними для Запоріжжя?
Це громадські слухання, які вважаються потужним інструментом, досить складним за своєю структурою, але з очікуваною високою ефективністю; саме вони здатні агрегувати потреби громади і забезпечити ефективний зворотний зв’язок на всіх етапах управлінського циклу.
Також впровадження та ефективність електронних консультацій і громадської експертизи здебільшого вбачається експертами як перспективні.
Як війна вплинула на рівень довіри громадян до місцевої влади та їхню готовність брати участь у процесах управління?
Безумовно, війна є негативним, деструктивним фактором розвитку для будь-якого суспільства. Проте в умовах прифронтового Запоріжжя саме зараз спостерігаємо активізацію громадської активності, яка проявляється у створенні цілих розгалужених систем дорадчо-консультативних органів, що охоплюють широкий спектр інтересів – від ветеранської до молодіжної політики, переформатування і перезапуск громадської ради, створення мереж і коаліцій громадських організацій, експертів, різноманітних кластерів.
Таким чином, війна виступила зовнішнім стимулом консолідації, соціальної згуртованості та суспільної стійкості для запорізької громади. У цьому контексті я не можу не відзначити роль нового керівництва міста, насамперед Регіни Харченко, яка навіть у надскладних умовах намагається побудувати систему управління на принципах діалогу, довіри та відкритості.
Понад 20 років як політолог спостерігаю за регіональним розвитком і відзначаю якісні зміни у запорізькій еліті.
Як результати цього дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності планування та впровадження післявоєнного відновлення Запорізького регіону?
На момент проведення дослідження Запорізька міська рада намагається впроваджувати у своїй діяльності вищеназвані 12 принципів доброго врядування, але робить це здебільшого формально і епізодично, на думку представників ОГС і експертів.
Тож варто було би врахувати рекомендації Ради Європи та впровадити щорічний лонгітюдний бенчмаркінговий аналіз динаміки змін рівня реалізації принципів належного врядування Запорізькою міською радою із залученням незалежних експертів та громадських організацій.
Читати дослідженням “Добре врядування очима влади і громади Запоріжжя” можна тут.
Інтерв’ю підготовлено в рамках проєкту «Підвищення стійкості Запоріжжя через Раду відновлення як інструмент залучення і координації ОГС і ОМС місцевого, регіонального та національного рівнів», який реалізується ГО «Екосенс» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
