10 жовтня в Запоріжжі відбувся щорічний Форум громадських організацій, ініційований Координаційною радою з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при Запорізькій обласній державній адміністрації.
Подія традиційно зібрала представників громадського сектору, місцевої влади та державних структур, аби говорили про партнерство, розвиток і спільні виклики та практики партнерства в майбутньому відновленні регіону.
Учасники заходу
Представник ЗОДА Володимир Марчук знайомиться з матеріалами представлених на форумі ГО
Цьогорічний захід став продовженням минулорічного Форуму, де публічно говорили про інструменти громадської участі та народовладдя під час війни. Якщо тоді йшлося про пошук спільної мови, то тепер – про практичні механізми співпраці, які вже діють у громадах, впливаючи на соціальну, економічну та стратегічну політику регіону, і формують довіру в воєнний час
Відкриваючи захід, заступник директора департаменту – начальник управління внутрішньої політики Департаменту внутрішньої політики та інформаційної діяльності ЗОДА Володимир Марчук наголосив, що сьогодні як ніколи важливо не втрачати горизонт довіри між владою й громадськістю. Саме завдяки цьому партнерству тримається соціальна стійкість регіону.
Соціальні політики: між відповідальністю і бюрократією
Першу панельну дискусію – «Досягнення і проблемні питання в реалізації секторальних політик і заходів соціального реагування» – модерувала співголова регіональної Координаційної ради з питань сприяння розвитку громадянського суспільства, голова ГО «Укрпростір» Наталія Селюкова.
Наталія Селюкова, Юрій Марʼєнков, Іван Мінченко
Дискусія об’єднала представників громадських організацій соціального спрямування, ветеранських просторів, благодійних фондів і Департаменту соцзахисту ЗМР. Йшлося про трансформацію системи соціальної підтримки, де громадські організації стали ключовими партнерами держави чи ж замінюють держструктури в сфері соціальної підтримки, зокрема в роботі з ВПО, людьми з інвалідністю, ветеранами, адже ветеранська політика – нова для багатьох громад, але надважлива для відновлення суспільства.
Преамбулою до обговорення стала коротка презентація мапування громадських організацій Запорізької області. Мета збору даних, який проводить ГО «YES» на чолі з Валерією Овчаровою, – дати розуміння як самим громадським ініціативам, так і людям, хто та яким напрямком займається, яку допомогу може надати, в вирішенні яких питань можна об’єднати зусилля тощо. Інформацію в мапу можна додавати і зараз.
«Таблиця буде в відкритому доступі, зокрема на сайті ЗОДА. На сьогодні в ній представлені 128 громадські ініціативи. Найактивніше свої дані подали ГО, які закривають питання соціального спектру», – зазначила Валерія Овчарова.
Ірина Дорошенко та Інесса Носенко
Учасниці панелі – голова БО «Мережа 100% життя. Запоріжжя» Ірина Дорошенко та керівниця ЗОГО «Дивосвіт»/«Мазаль Тов» Інесса Носенко – підкреслили, що механізм визнання ГО надавачами соціальних послуг залишається надто складним. Сертифікаційні вимоги, розроблені для великих установ, практично не враховують реалій громадського сектору.
«Поки що отримати сертифікат надавача соціальних послуг для громадської організації майже нереально. Крім того, сьогодні організації, які реально працюють із людьми, витрачають більше часу на звіти, ніж на допомогу. Але це не проблема громадського сектору – це недосконалість системи, яка не встигає за змінами. Тож, якщо ми хочемо реального партнерства, держава має створити умови, а не бар’єри», – підкреслила Інесса Носенко.
Начальник управління місцевих соціальних програм Департаменту соцзахисту населення Запорізької міськради Олександра Темченко погодилась, що формальний підхід потребує перегляду. Втім, за її словами, соціальні служби не лише контролюють і моніторять, а й намагаються знаходити інструменти підтримки ініціатив, які довели свою ефективність.
З чималою кількістю проблем у питаннях соціального забезпечення стикаються ветерани та ветеранки. Але, як наголосив ветеран АТО, голова ветеранських організацій і керівник комунальної установи «Ветеранський простір «Ветеран Про. Запоріжжя» Михайло Пирог, їх підтримка не зводиться до пільг або одноразових виплат.
«Повага – це перше, чого потребують ветерани. Але повага має бути системною: це і психологічна підтримка, і реабілітаційні простори, і працевлаштування. Реабілітація – це марафон, який ми можемо пробігти тільки разом – влада, громада і ветеранські організації. І саме в поверненні людини до активного життя роль громадських організацій критична – вони ближчі до людей, вони перші бачать зміни й реагують», – зазначив він.
Водночас, швидко та в повному обсязі задовольнити потреби ветеранів громадським активістам без підтримки влади та співпраці з комунальними установами вдається не завжди. На цьому акцентував співзасновник Благодійного фонду «Рубікон волі» ветеран Іван Мінченко. За його словами, найпроблематичнішими питаннями на сьогодні є облаштування пандусами багатоквартирних будинків, супровід і забезпечення ветеранів житлом.
Тема житла залишається болючою і для внутрішньо переміщених осіб. Втім, якщо ВПО знаходять підтримку, то в них з’являється не лише надія, а й робота, розуміння стабільності. Тут плече підставляють саме громадські ініціативи, які взяли на себе значну частину роботи з психологічної підтримки, допомоги з працевлаштуванням і налагодження соціальних зв’язків для переселенців. Такі практики, за словами представника координаційної ради ВПО при ЗОДА Юрія Марʼєнкова, мають бути включені до регіональних програм адаптації, щоб «не втратити досвід і не втратити людей».
При чому, переміщені люди можуть не чекати можливостей, а створювати їх самі. На цьому наголосили представниця «Ротарі клуб Хортиця-Запоріжжя», директорка ПП «Плеяда» Тетяна Ляшенко та власниця релокованого соціального бізнесу «Їдальня українського смаку» та дитячого освітнього коворкінгу «Лазурна райдуга» в м. Запоріжжі Людмила Сірко. За їх словами, попри всі складнощі процесу, відкрити власну справу реально. І вони готові ділитися досвідом з ВПО, щоб допомогти повернутися до звичного життя і відчути належність до громади.
Крім того, увага була акцентована на тому, що внутрішньо переміщені українці 2014 і 2022 років мають як спільні, так і різні проблеми. Це факт вирішено було вивчити ґрунтовніше, щоб в подальшому напрацьовувати політики соціальної підтримки для різних груп ВПО. Це потрібно для створення єдиної системи соціальної інтеграції для переселенців на рівні держави, адже переселенці не просто потребують допомоги — вони стають активною частиною громад. І чим швидше влада навчиться бачити в них партнерів, тим ефективнішою буде адаптація, тим якісніше можна планувати майбутнє відновлення громад.
Розвиток громад: стратегічне планування як інструмент відновлення
Другу панельну дискусію – «Співпраця влади і громади у стратегічному розвитку регіону: проблеми і рішення» – організувала та модерувала голова ГО «Екосенс» і координаторка Ради відновлення Запоріжжя, членкиня Координаційної ради з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при ЗОДА Тетяна Жавжарова.
Тут ішлося вже про довгострокові механізми відновлення й розвитку територій. Представники Ради відновлення поділилися реальними кейсами про участь громадських організацій в аналізі місцевих політик і впровадженні нових підходів до управління територіями, залученість до розробки регіональних стратегій, досвід співпраці влади та громади в Запорізькій, Кушугумській і Широківській і інших тергромадах.
«Без залучення людей до процесу планування немає ні відновлення, ні розвитку. Довіра не виникає з протоколів, вона народжується з діалогу. І щоб рух був спільним, потрібна стратегія. А вже на неї нанизуються конкретні програми та рішення», – зазначила Тетяна Жавжарова, нагадуючи присутнім про те, що Запорізька територіальна громада має стратегію розвитку до 2028-го року та що всі документи потребують осучаснення.
На питання «Чи вдається області дотримуватися закладеного маршруту та наскільки він потребує корегування?» відповіла начальниця відділу стратегічного прогнозування управління стратегічного розвитку та прогнозування департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОДА Галина Процик. Окресливши головні підходи до розвитку Запорізької області в умовах війни, вона зауважила, що стратегія регіонального розвитку до 2027 року залишається чинною та актуальною, оскільки створювалась із широким залученням громадськості, бізнесу й місцевого самоврядування. За її словами, стратегічне бачення області: це «Запорізький край як історико-культурна столиця Південного Сходу України з безпечним середовищем, високою якістю життя й конкурентоспроможною економікою». Посадовиця підкреслила, що відновлення регіону неможливе без активної участі громад і громадських організацій, які формують спільне бачення розвитку, а також зауважила, що ветерани та внутрішньо переміщені особи є потужним людським капіталом, який треба інтегрувати в процеси відновлення та економіки.
(зліва направо): Іван Калоша, Галина Процик, Тетяна Воскобойнікова, Ольга Мішельська
Стратегії – це документи, що дозволяють бачити вектор розвитку, сильні місця та можливі ризики, щоб вчасно вносити зміни під час кризових ситуацій. Як, наприклад, це робили ГО «Екосенс» і представники Кушугумської селищної ради, працюючи над Стратегією розвитку Кушугумської громади. При створенні планів відновлення, підтримку донорів отримують передусім території, де об’єднані соціальні, екологічні та енергетичні пріоритети.
«Ми з самого початку запросили до процесу громадську організацію, ветеранів, освітян. У результаті стратегія вийшла не «кабінетною», а живою. І це допомогло нам змістити акценти на вирішення першочергових потреб: електроенергія, зв’язок, безпека жителів. Тобто створення умов для того, щоб наші громадяни залишились на території», – прокоментував отриманий результат заступник Кушугумського селищного голови Владислав Василега.
Він також розповів, над чим, завдяки Стратегії працює громада вже сьогодні та які запланувала кроки на наступні роки.
Тетяна Жавжарова і Владислав Василега розповідають про досвід Кушугумської ТГ
(Про те, як Кушугумська ТГ вирішує питання енергетичної стійкості та стратегує в умовах невизначеності, читайте в статті «Сонце і безпека для Кушугумської громади»)
Підтримала думку про важливість співпраці та комунікування громадського сектору, місцевого самоврядування та жителів громади при створенні цього важливого документа і виконавча директорка ГО «Спільно HUB» Тетяна Воскобойнікова. За її словами, саме відкриті стратегічні сесії з жителями дали змогу виробити реалістичний план дій тергромад. Бо люди починають відчувати себе співтворцями, а не глядачами процесу на своїй території.
«Стратегія має сенс лише тоді, коли громада її розуміє і визнає своєю. Варто пам’ятати, що відновлення регіону – це не лише про інфраструктуру. Це про культуру партнерства. І вона починається з простого: коли влада і громада дивляться в один бік», – підкреслила Тетяна Воскобойникова.
Одним із яскравих прикладів того, як локальні ініціативи можуть бути рушійною силою відновлення, став досвід Широківської громади, про який розповіла заступниця директора комунальної установи «Агенція розвитку Широківської громади» Ольга Мішельська. Вона розповіла, як громада самостійно збирала дані – через старост, анкети, гуманітарну допомогу – і створювала власну статистику, коли офіційна була недоступна. Широківська громада, в тому числі й для адаптації тисячі ВПО, оновила п’ять стратегічних документів, залучивши місцевих жителів до їх розроблення через онлайн-опитування, прямі ефіри, дитячі малюнки та публічні зустрічі. Виступ посадовиці став підтвердженням того, що Широківська громада є прикладом стійкості, гнучкості й реального самоврядування – тієї самої «суб’єктності», про яку йшлося в дискусії.
Представник ГО «Центр розвитку бізнес-технологій та культури» Денис Васильєв акцентував на важливості не лише створювати необхідні для розвитку документи, а стратегічного мислення в розвитку Запоріжжя та регіону. Його виступ, поданий у формі інтерактивної розмови з аудиторією, був присвячений тому, як часто громади й окремі люди «пливуть за течією поточних проблем» замість того, щоб цілеспрямовано планувати майбутнє.
«Якщо ми самі не закладатимемо те, що хочемо побачити та зробити в відновленні, в розвитку своєї території, це робитимуть за нас. І не факт, що нам сподобається результат. Тому я пропоную активніше залучати молодь до цих процесів, щоб вона хотіла лишатися в області та творити її майбутнє», – резюмував свій виступ Денис Васильєв.
Під час панелі, яка починалася зі стратегічного бачення регіону, спікери наголошували, що стратегія має бути практичним інструментом планування й відновлення. Звідси логічно витікає питання: як ті стратегічні пріоритети (безпека, енергоефективність, людський капітал) трансформуються в конкретні місцеві політики, зокрема в сфері управління відходами.
Вікторія Коршунова
«Це питання залишається «не на першому місці» в умовах кризи, – зауважив проєктний менеджер «Запоріжжя без сміття» Іван Калоша. – А між тим, управління відходами – системна проблема, яку треба повʼязувати зі стратегією регіону».
Він констатував, що питання часто відкладають через виснаження ресурсів і уваги, але дослідження показують: воно залишається актуальним і вимагає робочих рішень. Крім того, Іван Калоша розповів про свою участь у робочих групах із розробки регіонального плану та про приклади співпраці з департаментами.
Саме за цю співпрацю, активність і небайдужість до теми подякувала громадським організаціям начальник відділу управління відходами Департаменту захисту довкілля ЗОДА Вікторія Коршунова наприкінці панелі та закликала до практичної взаємодії влади, ЖКГ та громадськості: відкривати департаменти для прямої комунікації, інтегрувати ГО в профільні ради та робочі групи, щоб питання відходів перестало бути «за кулісами» і стало частиною планування й інвестицій.
Під час дискусії присутні наголошували: участь громадських організацій у стратегічних процесах – це не «консультація після факту», а спільне планування майбутнього.
«Без довіри та прозорого діалогу не буде відновлення – ані зеленого, ані економічного. Відновлення та розвиток громади починається з того, що люди усвідомлюють себе частиною процесу, а не об’єктом рішень», – резюмувала Тетяна Жавжарова.
Форум як дзеркало партнерства
Форум став майданчиком, де звучали не звіти, а розмови про реальні виклики – від перенавантаження соціальної системи до потреб ветеранів і розвитку територій. Попри різні сфери діяльності, усіх учасників об’єднувала спільна думка: лише через відкритий діалог і співпрацю між владою та громадянським суспільством можна вибудувати сталі рішення для регіону.
Обидві панелі показали: в регіоні формується нова екосистема взаємодії, де громадські організації не є опонентами влади, а стають її аналітичними партнерами, які можуть спільними зусиллями розвивати регіон, підтримувати людей і будувати дієву державу під час війни. Для Запорізької області, яка переживає воєнні виклики, це більше, ніж просто діалог – це стратегія стійкості.
Більше фото можна побачити на сторінці Ради відновлення.
Матеріал підготовлений ГО “Екосенс” в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», за підтримки Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
