Ми розбиралися, які короткострокові та довогстрокові наслідки матиме зниження рівня води у Каховському водосховищі для жителів Запорізької та Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей і для екосистем. Усе це важливо враховувати при наступному відновленні водосховища.
«Ми зараз є свідками нового прояву тероризму з боку російських окупаційних військ, – впевнений експерт з екологічної небезпеки, координатор мережі «Довкола», доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій (УДУНТ) Максим Сорока. – Ворог використовує велику воду в якості зброї та чинника техногенно-екологічної катастрофи на півдні України».
Причини біди
Через пошкодження шлюзів Каховської ГЕС внаслідок ворожих обстрілів останні 2 місяці спостерігається поступове зниження рівня води. Причому тільки за останній місяць, за різними оцінками, рівень води в чаші водосховища впав на 1,5…2,0 м.
«Втрата балансового запасу воду в водосховищі може досягти межі «мертвого об’єму» водосховища, – наголошує Максим Сорока. – Що примушує нас розглядати найгірші сценарії розвитку подій».
Рівень води стрімко знижується у зв’язку з неконтрольованим скидом води на Каховській ГЕС, оскільки обсяги скиду перевищують обсяг наповнення.
Це відбувається через:
– пошкодження греблі ворожими обстрілами;
– постійні атаки та неможливість проведення відновлювальних робіт з нашої сторони;
– небажання з боку російсько-окупаційних військ виконувати ці роботи.
Ба більше, згідно зі спостереженнями експертів «Укргідроенерго», великий обсяг води, що скидається через Каховську ГЕС, пов’язаний навіть не з її пошкодженням, а з умисними діями російських окупантів, що відкрили шлюзи станції, побоюючись форсування Дніпра українськими військовими. Через зрозумілі обставини ДП «Укргідроенерго» обмежило перетик води та балансування до водосховищ верхнього та середнього Дніпра, що спричиняє поступове спорожнення чаші Каховського водосховища.
Таким чином щоденно втрачаємо 1 тис. куб. м запасу води, який використовувався для великої кількості різних цілей на півдні України.
Наслідки злочинних дій
«Важливо розуміти, що терористичні дії ворожих окупаційних військ мають як короткострокові, так і довгострокові наслідки», – розділяє потенційну небезпеку Максим Сорока.
Короткострокові – це проблеми з централізованим водопостачанням, забором води для очищення та подачі її споживачам. Тобто перебої та обмеження централізованого водопостачання.
Приблизна кількість осіб, для яких може бути обмежено водопостачання, складає 3,5 млн. Оцінка дається, спираючись на демографічні дані до початку широкомасштабного вторгнення. Адже скільки зараз залишилось жителів Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей, невідомо.
«Гібридним» короткостроковим наслідком є поширення паніки серед населення та тиск окупаційних військ на владу України. Ризики екологічної та техногенної катастрофи довкола Каховського водосховища стають предметом політичного шантажу та яскравим прикладом терористичної тактики росіян. У довгостроковій перспективі – наслідки загрожують як техногенній, такі і екологічній, економічній та гуманітарній безпеці України», – зазначає експерт. Припинення централізованого водопостачання може призвести до необхідності пошуку альтернативних джерел водопостачання для великої кількості населення (малих особливо громад, які споживали воду з малих водозабірних споруд).
«Ми можемо отримати ситуацію, аналогічну тій, що мали в Миколаєві влітку, – наголошує наш співрозмовник. – Це призведе до гуманітарної катастрофи, в першу чергу».
Агроризики
До того ж через втрату запасу води, який був накопичений для технологічних і сільськогосподарських потреб, населення області відчує брак води для поливу.
«Падіння рівня води, що спостерігаємо зараз, вже загрожує штучному зрошенню сільсько-господарських угідь цього року, – звертає увагу запоріжців Максим Сорока. – Це призведе до втрати врожайності, банкрутства сільськогосподарських підприємств. В першу чергу, малих. Загалом, такі дії ворога спрямовані проти аграрних потужності України та посилюють ризик голоду».
«Мешканців Запорізької області через обмеження водопостачання для поливу очікують, на жаль, удорожчання городини через можливий неврожай овочів і фруктів, втрата заробітку для багатьох людей, що жили з цього бізнесу, та як найгірший варіант – голод. Тому вже зараз у лютому рекомендуємо враховувати цей ризик при плануванні городніх робіт, закупівлі насіння та вирощуванні розсади цього року, – каже Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс» із Запоріжжя. – Краще обирати посухостійкі рослини, подбати про мульчування грунту і збереження вологи. Також не зайвим стане встановлення бочки для збору дощової води, яку будете використовувати для поливу, повторне використання води».
Прогнози
Каховське водосховище накопичує запас води впродовж усього року, але основний період накопичення – з жовтня по квітень. Влітку вода активно використовується для різних цілей. Отже, коли виникне її дефіцит, техногенна проблема перетвориться на економічну. Більше того, може наступити гуманітарна катастрофа для жителів постраждалих від війни територій.
Щодо екологічного аспекту, то падіння рівня води в чаші водосховища вже несе суттєву загрозу для екосистеми. Незважаючи на той факт, що зима – це період анабіозу. Проте за останній місяць ми спостерігаємо численні приклади «осушення» малих заплав. Ці елементи екосистеми є найбільш продуктивними та формують не тільки харчову базу для тварин водосховища. Малі заплави є нерестовищем риб та іншої іхтіофауни, оселищем та місцем гніздівлі птахів. Такі різкі зміни з рівні води водосховища створюють загрози усій екосистемі.
Найбільшою шкодою для екосистеми є замори риб, каже доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної екології та зоології Запорізького національного університету Олександр Рильський. Ця ситуація може спостерігатись поблизу міст, які йдуть нижче від водосховища.
«Відбуваються замори риб і гинуть інші гідробіонти. Це, що стосується негативних явищ. Що з позитивних – це те, що зараз зима і розкладання біомаси тих же риб відбувається повільно і постачання в воду від цих токсинів, від розкладання, воно відбувається не інтенсивно і тому все одно є потік води, хоч і невеликий, тому вони будуть змиватися, зноситися в низов’я Дніпра», – пояснив він.
Що стосується територій, які можуть постраждати, то йдеться про місцевість нижче Запоріжжя.
«Для Запоріжжя нічого не загрожує, бо забір води відбувається з Дніпровського водосховища. Для тих міст, які нижче, там Нікополь, Марганець, Херсон, Каховка – це негативно, тому що якість води погіршиться, але все одно контроль за питною водою відбувається на станціях очищення і цей процес контролюється», – запевнив еколог.
Щодо безпосередньої загрози щодо якості питної води, то Максим Сорока передбачає таке: «Якщо тенденція буде продовжуватися, підприємства водопостачання будуть вимушені перейти на глибинні водозабірні споруди (там, де вони є). Не виключаю, що будемо спостерігати випадки, аналогічні переключенню водозабірних споруд Карачунівського водосховища на глибинні водозабори, коли громада Кривого Рогу скаржилися на незадовільну якість води: запах, колір, смак, каламутність».
В цьому разі може бути погіршення якості питної води, тому що глибинні водозабірні споруди є резервними на випадок аварійної ситуації.
Тут була річка, тепер – пісок. Фото: Костянтин Кулаков
Довгострокові наслідки
Припинення водопостачання примусить місцеву владу і населення перейти на резервні альтернативні джерела водопостачання. Зазвичай це нашвидкуруч зроблені свердловини чи колодязі, вода в яких є непридатною чи обмежено придатною для споживання.
«Ось чому я цілком підтримую заклики до готовності населення робити запаси питної води на рівні родини, – аргументує свою позицію Максим Сорока. – Дуже прошу – без паніки! Навіть з урахуванням динаміки за останній місяць до критичної ситуації з водозабірними спорудами, маємо ще як мінімум 2 місяці».
Спеціаліст з екобезпеки порадив жителям навколишніх територій, і запоріжцям в тому числі, скористатися т. зв. чек-листом. Тобто контрольним списком готовності родини і громади до відсутності води, який був підготовлений в рамках дослідження ГО «Екосенс» і рекомендував дотримуватися правил питної поведінки.
Потрібно розрахувати потрібний об’єм питної та технічної води на родину чи локальну громаду. А також ознайомитися з рекомендаціями щодо пошуку, а також локального очищення та підготовки природньої води для споживання у тих чи інших потребах.
[Відео семінару з пошуку та очищення води запорізьких малих річок Суха та Мокра Московка знайдете тут: https://m.youtube.com/watch?v=KoNojScabw8&feature=youtu.be ]
Нагадаємо, що потрібно мати запас бутильованої води, основний запас питної або водопровідної води до 5 л. Їх потрібно оновлювати кожні 3-5 діб. Також слід приготувати запас технічної водопровідної води в бутлях по 5-10 л, які оновлюватимуться кожні 5-7 днів. Не буде зайвим мати запас вологих серветок і рушників, а також запас одноразового посуду.
Атомні страхи
Ця ситуація має ще один аспект техногенної безпеки – зв’язок системи охолодження реакторів ЗАЕС з Каховським водосховищем. Свого часу ця система була спроєктована під певний рівень води у водосховищі. російські окупаційні війська, які зараз контролюють територію Енергодара, це прекрасно розуміють. І це один з чинників чергового ядерного шантажу рф – спустошувати водосховище, аби створити ризики для технічного охолодження реакторів, і зробити новий виток ядерного тероризму для всього світу.
Під час війни тема функціонування водосховища є чутливою та стратегічною. Можна з розумінням ставитися до позиції держави обмежити доступ до цієї інформації. Проте Запорізька обласна державна військова адміністрація, Держагентство водних ресурсів України мали би регулярно проводити роз’яснення для населення про ситуацію на Дніпрі та Каховському водосховищі. Бо тему без офіційних коментарів і пояснень починає використовувати ворог як ІПСО проти психічного та ментального здоров’я запоріжців.
Ми віримо, що ЗСУ незабаром звільнять тимчасово окуповані території, будівельники зможуть відновити штатну роботу Каховської ГЕС, і Каховське водосховище знову функціонуватиме як цінний водний і господарчий ресурс.
Стаття підготовлена в рамках проєкту «Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій», що реалізується ГО «Екосенс» в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
