25 жовтня ГО «Екосенс» разом із знавцями компанії «Пситрон» та мережі «Довкола» представили аналітичне дослідження щодо ситуації з медичними відходами у Запорізькій області.
Проблема поводження з медичними, в тому числі й фармацевтичними відходами, для України не вирішена. Сьогодні немає цілісної налагодженої системи, яка б забезпечувала всі етапи поводження з цими відходами. Але Україна має намір приєднатися до Європейського Союзу і зобов’язана виконувати ряд європейських директив, зокрема щодо поводження з медичними відходами. Згідно з Базельською конвенцією, до якої Україна приєдналася у 1999 році, медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії “небезпечних відходів” і підлягають збиранню для знешкодження і утилізації.
Небезпечні речовини, що містяться в медичних відходах, накопичуються у ґрунті, підземних водах і річках. Сучасні очисні споруди України були побудовані у 60-х роках ХХ століття і не пристосовані до очистки стічних вод від фармацевтичних відходів та інших речовин, що містяться в медичних відходах. Це призводить до безперешкодного їх потрапляння у природні води та накопичення залишків фармацевтичних препаратів у питній воді, адже водопостачання понад 75% населення України здійснюють з поверхневих вод.
В рамках проєкту, підтриманого міжнародним фондом «Відродження», екологічні громадські організації «Флора» та «Екосенс» провели дослідження поточної практики поводження з медичними відходами серед населення та малих підприємств, що надають медичні та косметологічні послуги в Кіровоградській та Запорізькій областях.
«Лікарні та поліклініки, малі підприємства (медичні центри, стоматологічні клініки та кабінети, косметологічні центри, салони краси) повинні мати договори із спеціалізованими компаніями на утилізацію медичних відходів, проте багато хто викидає усе в звичайні побутові відходи. Адже в Запорізькій області усього дві (!) компанії мають ліценізії на утилізацію медичних відходів, тож очевидно, що до них звертаються переважно великі комунальні та бюджетні установи. Малі підприємства не контролюються державою, тож діють на власний розсуд і як дозволяє кишеня та совість.
Ще склідніша ситуація у населення. Жодної інфрраструктури для збирання медичних відходів від населенняв Запорізькій області немає», – поянює актуальність проблеми координаторка проєкту в Запорізькій області Тетяна Жавжарова.
Підприємці та населення ще з часу COVID звикли використовувати багато одноразових масок, рукавичок, дезінфекційних засобів, які не утилізували належним чином. Під час війни населення та центри незламності теж накопичувати запаси медикаментів, які привозили з гуманітарною допомогою. У більшості з них за рік термін придатності вичерпався. Всі ці антибіотики, гормональні препарати, психотропні та інші фізіологічно активні препарати потрапляють на звалища.
Анна Прішутова, соціологиня, експертка ГО «Екосенс», представила результати дослідження практики поводження з медичними відходами населення в Запорізькій області.
Населення Запорізького регіону визнає, що активно контактує з різними типами медичних відходів. Найрозповсюдженими є практики контактування з первинним пакуванням від ліків та використаними медичними інструментами, предметами, виробами. Другу групу за рівнем розповсюдження складають ліки із закінченим терміном придатності з цілою первинною упаковкою та побутові відходи, які не мали контакту з біологічними рідинами. До третьої групи за частотою контактування входять медичні вироби, предмети забруднені біологічними рідинами та харчові відходи у медичних закладах загальної спрямованості. Групу мінімального контактування складають первинна упаковка отруйних лікарських засобів, відходи, забруднені цитостатиками і генотоксичними лікарськими та діагностичними засобами, та матеріали, що утворюються внаслідок використання радіоізотопів у медичних та/або наукових цілях.
«Переважна більшість респондентів – 90,6% вважає важливою проблему утилізації медичних відходів. Загалом 80,9% опитаних розуміють, що неправильне поводження з медичними відходами негативно впливає на довкілля, – зазначила Анна Прішутова. – Проте нами виявлено протиріччя між рівнем екологічної свідомості та поведінкою населення щодо поводження з медичними відходами: більше половини опитаних не застосовують рекомендації з утилізації медичних відходів, які зазначаються на упаковці; переважна більшість, 85% респондентів викидають їх у загальний контейнер».
Причиною того, що населення масово викидає медичні небезпечні відходи у загальні контейнери, у Запорізькій області є відсутність відповідної інфраструктури та системи збирання медичних відходів від населення. Саме про відсутність окремих контейнерів для збирання медичних відходів сказали 71,4% опитаних. Ще 52,2% вважають причиною відсутність спеціальних сортувальних центрів. Тож дослідження підтвердило, що у Запорізькій області існує серйозне протиріччя між теоретичним розумінням населенням важливості правильного поводження з медичними відходами, їх суттєвого впливу на довкілля – та відсутністю практики правильної утилізації медичних відходів.
Можна зробити висновок про базову готовність населення до реформи відходів, однак саме по собі встановлення спеціальних контейнерів не вирішить проблему. Потрібна роз’яснювальна робота: більше половини 59,9% населення не має звички сортувати відходи. А також потрібна воля влади на впровадження сортування та посилення контролю з боку відповідних установ.
Шокуючими виявилися дослідження, проведені серед малих підприємств: їх власники підкреслюють, що жодної перевірки дотримання ними норм і правил поводження з медичними відходами не проводилося, не чули про подібні перевірки й у колег. Все робиться завдяки особистій відповідальності, попри те, що вимагає витрат часу і коштів.
Суттєва частина керівників медичних кабінетів не вважають, що медичні вироби, предмети забруднені біологічними рідинами (рукавички, маски, перев’язувальний матеріал, одноразові гінекологічні дзеркала), первинна упаковка від ліків, зокрема отруйних та наркотичних, гормональних лікарських засобів, первинне пакування від ліків (пляшечки, ампули), викинуті на смітник, є небезпечними та принесуть велику шкоду довкіллю чи стануть джерелом епідеміологічної небезпеки. Дезінфікуючі розчини зливають у каналізацію. Екомаркування є не на всіх товарах, навіть сертифікованих.
Є складності з пошуком підприємства, яке займається утилізацією. Виявлені фіктивні чи формальні договори з фірмами про утилізацію медвідходів, коли відходи насправді не вивозяться на знешкодження.
«Медичним закладам потрібно, з одного боку, розвивати екологічну свідомість та відповідальність, щоб упроваджувати цикл управління медичними відходами. З другого боку, вони вважають, що держава недостатньо контролює фірми, які отримують ліцензії із вивезення та утилізації відходів, через що деякі з них дозволяють собі змішувати сортовані відходи та відповідно утилізувати їх неправильно. Має бути спершу створена прозора система мотивації та контролю таких підрядників, а далі відбуватися постійні пояснення, як працює система. Наступним етапом будуть перевірки дотримання законодавства. Якщо всі медичні заклади без винятку будуть збирати та вивозити медичні відходи, буде постійний нагляд та контроль за цим, то у таких фірм буде більше клієнтів, ніж зараз, з’являться нові гравці на ринку, він стане конкурентоздатним, що призведе до зниження вартості вивезення та утилізації медичних відходів», – коментує експертка з екологічної безпеки Юлія Байлюк.
«Виявлені протиріччя та результати дослідження дозволяють стверджувати, що інформування про шкідливість медичних відходів замало. Змінити практики поводження з медичними відходами можливо тільки через створення умов для збирання та сортування для населення та для підприємств. Основна відповідальність за вирішення цієї проблеми лежить на державних органах та місцевій владі», – підсумовує Тетяна Жавжарова.
Результати опитувань ляжуть в основу рекомендацій для створення дієвих механізмів збору медичних відходів, що утворюються населенням та малими підприємствами, які надають медичні та косметологічні послуги, на регіональному рівні.
Дослідження виконане в рамках проєкту ГО «Флора» за підтримки Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
